Рішення № 11165936, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/16406.09.10 За позовом Державного підприємства "Дельта - лоцман" до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

про стягнення 492 236,14 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :           

Від позивача Павленко І.В. –представник за довіреністю № 5 від 31.12.2009 р.

Від відповідача Карпов С.Б. –представник за довіреністю № 265/2010 від 14.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Дельта - лоцман" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 492236,14 грн. на підставі договору № 909151 (554/В-09) добровільного страхування водного транспорту від 29.12.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за страховим випадком, що мав місце із застрахованим судном позивача 15.02.2010 р. о 7:40 год. під час супроводження цим судном каравану транспортних суден на вхід до порту Миколаїв в районі 4-го коліна Бузько- Дніпрвського –лиманського каналу, відповідач в порушення умов вищенаведеного договору страхування своєчасно не оформив акту про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування та безпідставно відмовив страхувальнику (позивачу) у виплаті повної суми страхового відшкодування у розмірі 492263,14 грн. (за вирахуванням франшизи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. порушено провадження у справі № 39/164 та призначено справу до розгляду на 12.07.2010 р. о 15:10 год.

07.07.2010 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

12.07.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та документи на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2010 р. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 06.09.2010 р. о 10:50 год.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 39/164 на один місяць.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2010 р. подав витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців щодо позивача та відповідача станом на 07.07.2010 р., надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.09.2010 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого по суті позовних вимог заперечував, оскільки вважає що повністю виконав свої зобов»язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування у сумі 138876,15 грн. (136617,60 грн. ремонтні роботи відповідно до звіту сюрвейера (ТОВ «ДіПіЕс –Марінекс») від 06.05.2010 р. + 5332,32 грн. забезпечення електроенергією за актом виконаних робіт + 1584,00 грн. послуги крана + 5840,00 грн. послуги РУ Регістру по нагляду за ремонтом - 10497,77 грн. франшиза за договором страхування), що підтверджується доданими до відзиву розрахунком страхового відшкодування № 13с від 06.05.2010 р., розпорядженням № 002863 від 07.05.2010 р. про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 138876,15 грн. та платіжним дорученням на відповідну суму № 5585 від 11.05.2010 р. Зокрема, відповідач з огляду на звіт сюрвейера стверджує, що надана судновласником (позивачем) вартість ремонтних робіт є завищеною, крім того, судновласником не були розглянуті варіанти проведення ремонту альтернативними компаніями та в порушення п.п. 10.3.4, 11.1 договору № 909151 (554/В-09) добровільного страхування водного транспорту від 29.12.2009 р. не були вчинені дії, спрямовані на зменшення вартості ремонтних робіт. В будь-якому випадку, враховуючи що відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 138876,15 грн., позовні вимоги не можуть перевищувати суму 343135,47 грн., а саме: 492263,14 грн., сума понесених позивачем витрат на ремонт застрахованого судна, - 10497,77 грн., сума франшизи за спірним договором страхування, - 138876,15 грн., сума сплаченого відповідачем позивачу страхового відшкодування згідно платіжного доручення № 5585 від 11.05.2010 р. = 343135,47 грн.).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.09.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, визначений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування 492236,14 грн. на підставі договору № 909151 (554/В-09) добровільного страхування водного транспорту від 29.12.2009 р.

Відносини, пов’язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі –Закон України «Про страхування»).

Згідно ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), пов’язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов’язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України «Про страхування».

Страхування страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

Згідно ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України також передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування, відповідно до ч. 1 ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування», можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування), з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування), з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

29.12.2009 р. між Державним підприємством "Дельта - лоцман" (позивачем), визначеним як Страхувальник, та Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування" (новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (відповідач)), визначеним як Страховик, був укладений договір № 909151 (554/В-09) добровільного страхування водного транспорту (надалі –Договір).

Відповідно до п. 4 Договору предметом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника (позивача), що не суперечать законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням засобом водного транспорту - буксир „Гайдамака", відомості про який містяться в додатку № 1 до договору (надалі –Судно) з його машинами та обладнанням, а також майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов»язані з обов»язком Страхувальника (відповідача) відшкодувати заподіяну ним шкоду (збиток) життю, здоров»ю та/або майну третіх осіб та навколишнього природного середовища, внаслідок настання страхового випадку.

Згідно п. 6.1 Договору страховим випадком є події, що виникли внаслідок випадковостей та небезпек плавання та зберігання судна (в т.ч. на період ремонту), в результаті яких виникли пошкодження або загибель судна.

За умовами п. 6.3, 6.9 Договору Страховик зобов'язався в разі настання страхового випадку, передбаченого умовами цього договору, відшкодувати Страхувальнику заподіяні збитки (виплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої страхової суми - 20 995 543 32 грн. за виключенням безумовної франшизи –0,05% від страхової суми (балансової вартості) застрахованого Судна.

Відповідно до умов п. 10.3.5 Договору Страхувальник (позивач) зобов»язаний впродовж 3 –х робочих днів (якщо цьому не перешкоджають об»активні причини) інформувати Страховика (відповідача) про настання страхового випадку та діяти відповідно до п. 11 цього Договору.

Згідно 10.4.4 Договору Страховик (відповідач) має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених пунктами 7, 13 Договору страхування.

В свою чергу, згідно п.п. 10.5.2, 10.5.8 Договору Страховик (відповідач) зобов'язався протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування Страхувальнику (позивачу), сплатити страхове відшкодування на умовах, передбачених п.14 Договору страхування.

Відповідно до п. 11 сторони узгодили дії Страхувальника (позивача) при настанні страхового випадку, зокрема:

- протягом трьох робочих днів повідомити Страховика (його представника) про страховий випадок і діяти згідно інструкції Страховика;

- надати Страховику (відповідачу) або його представникам можливість проводити розслідування обставин і причин страхового випадку та встановлення розміру збитку, брати участь у заходах щодо зменшення збитку (п. 11.4 Договору);

- пред»явити Страховику (його представнику) пошкоджене судно до його ремонту та відновлення для огляду експертом Страховика з метою складання калькуляції витрат на ремонтні роботи та визначення розміру страхового відшкодування (п. 11.5 Договору);

- повідомити Страховика про вибір доку і верфі для огляду і ремонту судна рекомендованим листом у строк не більше 10 календарних днів (п. 11.6 Договору).

Пункт 12 Договору містить перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, а саме: письмова заява Страхувальника на виплату страхового відшкодування за встановленою Страховиком формою та документи (оригінали або їх засвідчені копії), що підтверджують настання, причини, обставини та наслідки страхового випадку, розмір заявленої шкоди (судновий акт, складений капітаном, судновий журнал, письмові свідчення та відомості про випадок, документальні докази обставин випадку, матеріали розслідувань, проведених капітаном судна, класифікаційне свідоцтво, акти розслідування аварійно –морської події тощо).

Пунктом 14 Договору сторони передбачили порядок та умови виплати страхового відшкодування, а саме:

Згідно з пунктом 14.1 Договору здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно з Договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з пунктом 14.2 Договору передбачено, що страховик приймає рішення про здійснення виплати страхового відшкодування шляхом складання страхового акту протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання всіх документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, та передбачених договором страхування. Страховик приймає рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання всіх документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, та передбачених договором страхування. Повідомлення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування з обгрунтуванням причин відмови Страховик направляє Страхувальнику (Вигодонабувачу) рекомендованим листом протягом 5 (п'яти) робочих днів.

Відповідно до пункту 14.3 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється Страхувальнику впродовж 10-ти робочих днів з дня складання страхового акту та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 14.5, 14.6 Договору Страховик сплачує страхове відшкодування в межах відповідної страхової суми за предметом страхування без врахування зносу та з вирахуванням встановленої Договором франшизи.

15 лютого 2010 року о 07:40 год. під час супроводження каравану транспортних суден на вхід до порту Миколаїв в районі 4-го коліна Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (близько буя № 25) буксир "Гайдамака" (судно, що застраховане за Договором № 909151 (554/В-09) добровільного страхування водного транспорту від 29.12.2009 р.) отримало пошкодження гвинта лівої гвинто-рульової колонки та втратив лівий якір підвищеної тримаючої сили, що підтверджується письмовими поясненнями від 17.02.2010 р. капітана –механіка буксира "Гайдамака" О.Є. П»ятницького (реєстраційний штамп відповідача про одержання № 32 від 17.02.2010 р.), актом водолазного обстеження буксиру "Гайдамака" від 15.02.2010 р. (вх. відповідача № 26 від 17.02.2010 р.), витягом з суднового вахтеного журналу № 17/116 буксиру "Гайдамака" (вх. відповідача № 31 від 17.02.2010 р.), актом водолазного обстеження буксиру "Гайдамака" від 18.02.2010 р. (вх. відповідача № 34 від 19.02.2010 р.) (копії наведених документів знаходяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що листом № 853 від 16.02.2010 р. позивач у відповідності до п. 11. 3 Договору повідомив відповідача про настання вищезазначеного страхового випадку та подав Заяву про настання випадку відповідно до наданої ПАТ "ПРОСТО-страхування" форми, що підтверджується реєстраційними штампами відповідача про одержання від 16.02.2010 р. № 22 та від 17.02.2010 р. відповідно.

Листом № 1064 від 23.02.2010 р. (вх. № 32 від 17.02.2010 р.) позивач повідомив відповідача про очікувану вартість ремонтних робіт в сумі 456556,36 грн. за наданою ТОВ Фірма "Тритон" попередньою ремонтною відомістю згідно листа останнього № 10-22/02-3 від 22.02.2010 р. (копії листі наявні в матеріалах справи).

Листом № 1110 від 24.02.2010 р. позивач на виконання п. 11.6 Договору повідомив відповідача про вибір доку для огляду і ремонту судна - ВАТ "Вадан Ярдз Океан" та виконавця робіт - TOB Фірма "Тритон", а також надав кандидатуру сюрвейєра. Наведений лист отриманий відповідачем 01.03.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5401702863360 (копії листа та повідомлення наявні в матеріалах справи).

Крім того, позивач листом № 1113 від 25.02.2010 р. терміново просив відповідача підтвердити форму, порядок та умови виплати відшкодування збитків на проведення ремонтних робіт пошкодженого Судна, а також погодити кандидатуру сюрвейєра для складання страхового акту, що пов»язане, зокрема, з обмеженим строком встановлення Судна в док на ВАТ "Вадан Ярдз Океан" з 01.03.2010 р. по 03.03.2010 р. та проведенням ремонту та вводу Судна до експлуатації для забезпечення аварійно –рятувальної готовності у морському пошуково –рятувальному районі України, що покладена на позивача.

У відповідь на лист № 1064 від 23.02.2010 р., відповідач листом № 01778 від 25.02.2010 р. (вх. № 1165 від 25.02.2010 р.) підтвердив часткове надходження документів від позивача, на підставі п.п. 11.4, 11.5, 11.6 просив позивача пред»явити пошкоджене Судно до його ремонту і відновлення для огляду експертом та участі у проведенні розслідування причин і обставин події та встановлення розміру матеріального збитку по вказаному страховому випадку, а також витребував від позивача надання аргументів на підтвердження вибору TOB Фірма "Тритон" для виконання ремонтних робіт на буксирі "Гайдамака", у відповідь на лист № 1110 від 24.02.2010 р. стосовно підняття в док Судна просив повідомити факсом про конкретну дату, час та місце огляду ТОВ «ДіПіЕс –Марінекс»(сюрвейєр Коліон М.М.).

Зі змісту листа позивача № 1162 від 26.02.2010 р., отриманого відповідачем за вх. № 40 від 26.02.2010 р,. вбачається, що вимоги п.п. 11.4, 11.5 Договору позивачем виконані повністю, оскільки 18.02.2010 р. на борту Судна під час проведення повторного водолазного огляду був присутній представник відповідача в особі директора Миколаївської філії Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" Абрамової І.С., якій було надано матеріали відеозйомки повторного водолазного огляду Судна, а також в подальшому і повний комплект документів, що підтверджують настання страхового випадку та розміру збитків, що не спростовано відповідачем у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Стосовно повідомлення Страховика про вибір доку і верфі для огляду і ремонту Судна (п. 11.6 Договору), позивач у вищевказаному листі № 1162 від 26.02.2010 р. зазначив, що здійснив таке повідомлення листом № 1110 від 24.02.2010 р. та уточнив на підставі листа ТОВ «Тритон»№ 16-26/02-2 від 26.02.2010 р. дату та час поставки Судна в док –02.03.2010 р. до 12:00 год., вказав відповідальних осіб та їх контактні телефони для узгодження порядку і надання необхідних документів та організації допуску сюрвейєра відповідача на Судно. При цьому, суд погоджується з викладеними у наведеному листі доводами позивача, що умовами спірного Договору не передбачено інформування сюрвейєрської компанії відповідача (ТОВ «ДіПіЕс –Марінекс») про вибір доку і верфі для огляду і ремонту Судна та узгодження із сюрвейєрською компанією термінів проведення ремонту і прийняття рішень щодо ремонту Судна, а тому підставним є дотримання позивачем саме умови п. 11.6 Договору та повідомлення саме Страховика про вибір доку і верфі для огляду і ремонту Судна.

Суд приймає до уваги пояснення позивача щодо вибору ним TOB Фірма "Тритон" для виконання ремонтних робіт на пошкодженому Судні, викладені у листі № 1162 від 26.02.2010 р., згідно яких TOB Фірма "Тритон" у 2008 році виконувало доковий ремонт Судна, а тому мало повну уяву про технічний стан Судна, діюче свідоцтво про визнання Регістром судноплавства України на проведення судоремонтних робіт та досвід у їх виконанні.

В матеріалах справи також наявний лист відповідача № 01-882 від 01.03.2010 р. щодо порядку складання страхового акту та ремонту буксира «Гайдамака», згідно якого відповідач повідомляє, що станом на дату складання даного листа огляд пошкоджень Судна у надводному стані не проведено з причин, незалежних від дій Страховика, а час і дату постановки буксира в док та виконавця ремонтних робіт Страхувальник визначив самостійно. При цьому суд звертає увагу, що конкретні причини, ніби –то незалежні від дій Страховика, з урахуванням яких огляд пошкоджень Судна у надводному стані відповідачем не проведено, останнім у листі № 01-882 від 01.03.2010 р. фактично не наведені. Відповідачем також не наведені у листі № 01-882 від 01.03.2010 р. докази повідомлення позивача про альтернативні час і дату пред»явлення відповідачу пошкодженого Судна до його ремонту та відновлення для огляду експертом відповідача з метою складання калькуляції витрат на ремонтні роботи та визначення розміру страхового відшкодування, а рівно не вказані поважні причини неможливої явки відповідача у визначені позивачем час та місце постановки Судна в док. Відповідачем у листі не наведені також і докази, які б підтверджували факт того, що відповідач підставно заперечував проти визначення ТОВ Фірма «Тритон»у якості виконавця робіт по ремонту пошкодженого Судна, а рівно підставно надав пропозиції щодо іншого товариства –виконавцю таких робіт(листи позивача № 1110 від 24.02.2010 р., № 1162 від 26.02.2010 р., № 1208 від 02.03.2010 р. (вх. відповідача № 45 від 03.03.2010 р.), № 1278 від 04.03.2010 р. (вх. відповідача № 46 від 04.03.2010 р.)).

03.03.2010 р. Судно було поставлене в док, що підтверджується Актом приймання судна в ремонт від 03.03.210 р., а 04.03.2010 р. за участю представників ДП „Дельта-лоцман", TOB Фірма "Тритон" та Регістра судноплавства України було проведено огляд Судна в доці та складено відповідний акт (наведені акти наявні в матеріалах справи). З матеріалів справи також вбачається, що 03.03.2010 р. та 04.03.2010 р. в огляді пошкодженого Судна приймав участь також представник сюрвейєрської компанії відповідача (ТОВ «ДіПіЕс –Марінекс») сюрвейєр Коліон М.М., що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Так, лист відповідача № 01-1268 від 01.04.2010 р. вже не містить будь –яких заперечень з боку відповідача щодо виконання позивачем умов п.п. 11.4, 11.5, 11.6 Договору, проте відповідач звертає увагу позивача на необхідність надання позивачем всіх документів, що підтверджують факт настання, причини, обставини та наслідки страхового випадку, розмір завданої шкоди, які необхідні для складання відповідачем страхового акту та прийняття рішення про здійснення страхової виплати, зокрема, заключної калькуляції (ремонтної відомості) по ремонту Судна та Пояснень до калькуляції стосовно виконаних робіт від TOB Фірма "Тритон".

Листом № 1989 від 09.04.2010 р. позивач в доповнення до поданих раніше документів передало ПАТ „ПРОСТО-страхування" комплект документів за наведеним у листі переліком, в тому числі докази виконання ремонтних робіт та їх оплату, а також заяву на виплату страхового відшкодування встановленої форми.

Отримання вищенаведеного листа позивача № 1989 від 09.04.2010 р. та доданих до нього документів підтверджується реєстраційним штампом відповідача № 88 від 09.04.2010 р. та написом відповідальної особи, що отримані документи відповідають переліку.

Суд також приймає до уваги у якості належних доказів по справі наявні в матеріалах справи копії наступних документів: Договір № 21 на надання послуг з ремонту буксиру «Гайдамака»№ 96/В-10 від 02.03.2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «Фірма «Тритон»з додатками та Додаткову угоду № 1 від 01.04.2010 р. до вказаного договору, згідно якої загальна вартість робіт за даним договором складає 492509,39 грн., акт здачі –приймання виконаних робіт від 01.04.2010 р., акт виконаних робіт по ремонту морського буксира «Гайдамака»(1 квітня 2010 р.), підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками позивача та ТОВ «Фірма «Тритон»на суму 492509,39 грн., рахунки –фактури ТОВ «Фірма «Тритон»№ б/н від 02.03.2010 р. та № б/н від 01.04.2010 р. на загальну суму 492509,39 грн., платіжні доручення № 32139 від 18.03.2010 р. та № 4614 від 16.04.2010 р. на загальну суму 492509,39 грн., які були перераховані позивачем ТОВ «Фірма «Тритон»у якості оплати ремонтних робіт буксира «Гайдамака».

З урахуванням наведених обставин справи та поданих сторонами доказів по справі, суд прийшов до висновку, що 09.04.2010 р. відповідно до умов спірного Договору (п.п. 10.3.5, 11.3 –11.6) Страхувальником (позивачем) був наданий Страховику (відповідачу) повний пакет передбачених Договором документів на підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідків страхового випадку, а також розміру завданої шкоди, а тому саме з 09.04.2010 р. починається відлік строку, передбаченого п. 14.2 Договору, на прийняття відповідачем рішення про здійснення виплати страхового відшкодування (або відмови у прийнятті такого рішення) та складання страхового акту (30 днів), а рівно спливає вказаний строк 09.05.2010 р. Суд погоджується з доводами позивача (лист № 2714 від 07.05.2010 р.) стосовно того, що надання відповідачу додаткових документів за додатковими письмовими запитами останнього не повинно впливати на загальний строк прийняття рішення відповідачем (або відмову у прийнятті такого рішення) та складання страхового акту (30 днів).

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 10.5.2, 10.5.8 Договору на відповідача покладався обов'язок протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування Страхувальнику (позивачу), сплатити страхове відшкодування на умовах, передбачених п. 14 Договору страхування.

Так, відповідно до п. 14.2 Договору передбачено, що страховик приймає рішення про здійснення виплати страхового відшкодування шляхом складання страхового акту протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання всіх документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, та передбачених договором страхування. Страховик приймає рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання всіх документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, та передбачених договором страхування. Повідомлення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування з обгрунтуванням причин відмови Страховик направляє Страхувальнику (Вигодонабувачу) рекомендованим листом протягом 5 (п'яти) робочих днів.

Станом на день подання позову до суду страховий акт та в строк, передбачений умовами Договору, відповідачем не складений не був.

В той же час, судом встановлено, що листом № 01-1706 від 07.05.2010 р., а отже не у формі, що передбачена спірним Договором, відповідач повідомив позивача про визнання події, яка сталася з буксиром «Гайдамака» 15 лютого 2010 року, страховим випадком та про визначення страхового відшкодування у розмірі 138876,15 грн. на підставі експертної оцінки (ТОВ «ДіПіЕс –Марінекс»), яка значно відрізняється від заявленої позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого Судна у розмірі 492509,39 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 5585 від 11.05.2010 р. на суму 138876,15 грн., відповідно до якого відповідач підтвердив суду перерахування наведеної суми позивачу у якості страхового відшкодування за ремонт пошкодженого Судна згідно розпорядження відповідача № 002863 від 07.05.2010 р.

Позивач в судовому засіданні підтвердив отримання ним від відповідача листа № 01-1706 від 07.05.2010 р. та коштів страхового відшкодування за спірним страховим випадком у сумі 138876,15 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладену норму п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а також залучене до справи платіжне доручення № 5585 від 11.05.2010 р. на суму 138876,15 грн., що свідчить про сплату відповідачем заборгованості у сумі 138876,15 грн. до подання Державним підприємством "Дельта - лоцман" позову до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 492236,14 грн. до Господарського суду міста Києва, а тому провадження у справі в частині основного боргу в сумі 138876,15 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з покладанням судових витрат в цій частині позовних вимог на позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України), сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що відповідач в порушення умов Договору страхування своєчасно не оформив всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування позивачу, зокрема, страхового акту про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування, та безпідставно листом № 01-1706 від 07.05.2010 р. відмовив позивачу у виплаті повної суми страхового відшкодування, оскільки докази наявності випадків, передбачених пунктами 7, 13 Договору, відповідачем суду не названо та до матеріалів справи не залучено.

Згідно п. 6.1. Договору Судно застраховане під час плавання та зберігання (в т.ч. на період ремонту) на умовах «З відповідальністю за загибель і пошкодження», за якими відшкодуванню підлягають, зокрема, витрати по усуненню пошкоджень його корпусу, механізмів, машин, обладнання, що виникли внаслідок настання страхових випадків, визначених договором страхування.

Відповідно до п.п. 14.5, 14.6 Договору Страховик сплачує страхове відшкодування в межах відповідної страхової суми за предметом страхування без врахування зносу та з вирахуванням встановленої Договором франшизи.

Згідно п.п. 6.3, 6.9 Договору Страховик зобов'язався в разі настання страхового випадку, передбаченого умовами цього договору, відшкодувати Страхувальнику заподіяні збитки (виплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої страхової суми - 20 995 543 32 грн. за виключенням безумовної франшизи –0,05% від страхової суми (балансової вартості) застрахованого Судна. Отже, безумовна франшиза за Договором становить 10497,77 грн. (0,05% від 20 995 543 32 грн. - суми застрахованого Судна.

Судом встановлено, що фактично позивачем були понесені витрати на ремонт застрахованого Судна в розмірі 492509,39 грн., що підтверджується вищенаведеними Договором № 21 на надання послуг з ремонту буксиру «Гайдамака»№ 96/В-10 від 02.03.2010 р., актом здачі –приймання виконаних робіт від 01.04.2010 р., актом виконаних робіт по ремонту морського буксира «Гайдамака»(1 квітня 2010 р.), що підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками позивача та ТОВ «Фірма «Тритон»на суму 492509,39 грн., рахунками –фактури ТОВ «Фірма «Тритон»№ б/н від 02.03.2010 р. та № б/н від 01.04.2010 р. на загальну суму 492509,39 грн., платіжними дорученнями № 32139 від 18.03.2010 р. та № 4614 від 16.04.2010 р. на загальну суму 492509,39 грн.

Відповідно судом встановлено, що сума, яка підлягає відшкодуванню Страховиком (відповідачем) Страхувальнику (позивачу), за вирахуванням безумовної франшизи повинна складати 482011,62 грн. (492509,39 грн. - 10497,77 грн. = 482011,62 грн.).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на користь Державного підприємства "Дельта - лоцман" суми страхового відшкодування у розмірі 343135,47 грн. (482011,62 грн., встановлена судом сума страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи, - 138876,15 грн., сплачена відповідачем позивачу сума страхового відшкодування згідно платіжного доручення № 5585 від 11.05.2010 р. = 343135,47 грн.).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума заявлених вимог позивача становить 492236,14 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 4922,36 грн. Платіжним дорученням № 5579 від 11.05.2010 р. позивач перерахував державне мито на загальну суму 4925,10 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 2,74 грн. (4925,10 грн. –4922,36 грн. = 2,74 грн.).

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита у сумі 3431,35 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 164,51 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193, 352, 354 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 979, 980 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 6, 16 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування», ст.ст. 1, 32, 33, 34, 44, 47, 49, п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 138876,15 грн. у зв‘язку із відсутністю предмету спору.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673; п/р 2650278 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства "Дельта - лоцман" (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ідентифікаційний код 25374003, р/р 26007001010084 у філії ВАТ "Державний Експортно-імпортний Банк України" у м. Миколаєві, МФО 326739) 343135,47 грн. (триста сорок три тисячі сто тридцять п»ять гривень 47 коп.) основного боргу, 3431,35 грн. (три тисячі чотириста тридцять одну гривню 35 коп.) держмита та 164,51 грн. (сто шістдесят чотири гривні 51 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Державному підприємству "Дельта - лоцман" (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ідентифікаційний код 25374003, р/р 26007001010084 у філії ВАТ "Державний Експортно-імпортний Банк України" у м. Миколаєві, МФО 326739) з доходу Державного бюджету 2,74 грн. (дві гривні 74 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 5579 від 11.05.2010 р., оригінал якої залишити в матеріалах справи № 39/164.

Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення

10.09.2010 року