Ухвала суду № 11165934, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.09.10№ 05-5- 39 / 10905 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПапірПак Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтракт - Київ"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар - 25 624,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 31 від 27.08.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п.п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року визначені наступні реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 446 від 06.09.2010 р., доданого до позовної заяви у якості доказу сплати державного мита, позивачем не вірно вказаний реквізит щодо отримувача платежу, а саме: Господарський суд м. Києва.

Суд також звертає увагу, що згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Фактично позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки платіжне доручення № 446 від 06.09.2010 р. не містить належних напису кредитної установи про зараховання сплачених коштів в доход Державного бюджету України.

Крім того, платіжне доручення позивача № 446 від 06.09.2010 р., а рівно і платіжне доручення № 447 від 06.09.2010 р. (про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу), не містять печатки юридичної особи платника та підписів його відповідальних осіб, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22.

Зокрема, відповідно до п. 3.1 вищенаведеної Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік –цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

З огляду на приписи абз. 2 п. 12 Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року, дію якої відновлено у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 361, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 693, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825), документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв"язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Фактично у платіжному дорученні № 447 від 06.09.2010 р. відсутній підпис із зазначенням прізвища, імені та по- батькові уповноваженої посадової особи і печатки установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (наявний тільки наборний штамп), т.т. суду не доведено здійснення банківської операції по зарахуванню коштів у сумі 236,00 грн. до Державного бюджету України.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п.п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України та подав документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Як визначено ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У позовній заяві у якості юридичної адреси відповідача зазначена наступна адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбуновська, 7, а у якості фактичної адреси відповідача - 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44А, оф. 10.

Згідно фіскального чеку № 2947 від 06.09.2010 р. та опису вкладення у цінний лист копія позовної заяви і додані до неї документи надіслані позивачем тільки на вищезазначену фактичну адресу відповідача, тоді як докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за місцезнаходженням відповідача до позовної заяви не додані.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 2947 від 06.09.2010 р. з описом вкладення у цінний лист в якості виконання вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

З огляду на наведене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу на наступне:

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: не зазначено посаду, прізвище та ініціали особи, що засвідчувала дані документи та дату їх засвідчення

Керуючись п.п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега