Рішення № 11165579, 09.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" вересня 2010 р.Справа № 5/1021

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Приведьон В.М., довір. №10 від 16.01.10.

від відповідача Коцюба А.С., доруч. від 18.01.10.

прокурора Слівінського О.О., посвідчення №115

Розглянув справу за позовом Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (смт. Озерне, Житомирського району)

до Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ) в особі Житомирської філії (м. Житомир)

про стягнення 17023,98 грн. заборгованості, 1061,73 грн. пені, 223,15 грн. 3% річних, 382,81 грн. інфляційних

Прокурор Житомирського району звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах позивача про стягнення з відповідача 17023,98грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 382,81грн. - інфляційних, 223,15грн. - 3% річних та 1061,73грн. - пені.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали частково, оскільки суму основного боргу відповідач сплатив під час розгляду справи в суді. Не заперечували проти зменшення розміру пені.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що сума основного боргу сплачена, для огляду надає платіжне доручення №1358 від 08.09.10., тому проти стягнення пені, інфляційних і річних заперечує.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договори №17 від 01.01.09р. та №13 від 01.01.10, розрахунки суми боргу, рахунки, відзив на позовну заяву, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, положення, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.09. та 01.01.10. між сторонами були укладені договори на постачання теплової енергії №17 і №13 (а.с.5 - 9), відповідно до умов яких позивач (постачальник) зобов'язувався своєчасно відпускати відповідачеві (споживачу) теплову енергію протягом опалювального сезону, а останній - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

Всі розрахунки по зазначених вище договорах проводяться споживачем через банківські установи до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим по платіжних документах, які виписуються постачальником (п.7 договорів).

На виконання умов вищезазначених договорів, позивач протягом періоду з листопада 2009р. по квітень 2010р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання, на оплату яких виставив рахунки (а.с.10 -16).

Але відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 17023,98грн., про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

Проте, під час розгляду справи в суді, відповідач сплатив основний борг в сумі 17023,98грн, про що свідчить платіжне доручення №1358 від 08.09.10. і не заперечується представником позивача.

Тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу на зазначену суму відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із вимогами підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки позивач несвоєчасно оплатив вартість послуг з постачання теплової енергії, то позивач при зверненні з позовом до суду просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1061,73грн. пені, 223,15 грн. 3% річних та 382,81грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7 договорів від 01.01.09. та від 01.01.10. сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати споживач крім основного боргу сплачує позивачу інфляційні, 3% річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, суму основного боргу сплатив не в строки, передбачені договороми, а під час розгляду справи в суді.

Суд не приймає доводи позивача, викладені у відзиві, оскільки вони спростовуються матералами справи, зокрема: договорами, платіжним дорученням №1358 від 08.09.10. про сплату основного боргу під час розгляду справи в суді, а не в строки, передбачені умовами договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.

Проте, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що прокурор та позивач не заперечує проти зменшення розміру пені, відповідач являється державною установою, яка фінансується з бюджету, сплатив основний борг, і збитків позивачеві не причинено, то суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 300,00грн., тобто зменшує розмір пені на 761,73грн.

Таким чином, суд задовільняє позовні вимоги в частині стягнення 300,00грн. пені 223,15грн 3% річних та 382,81грн. інфляційних. Припиняє провадження у справі в частині стягнення основнорго боргу в сумі 17023,98грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України і зменшує розмір пені на 761,73грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду, бо сплатив борг під час розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Припинити провадження у справі у частині стягнення 17023,98грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

3. Стягнути із Концерну "Військторгсервіс", 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а), код ЄДРПОУ 352127666, в особі Житомирської філії концерну "Військторгсервіс", 10014, м. Житомир, проспект Миру, 22, код ЄДРПОУ 35212338,

- на користь Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради" 12443, смт. Озерне, вул. Авіаційна, 57, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 35185011:

- 300,00грн. - пені,

- 223,15грн. 3% річних,

- 382,81грн. інфляційних,

4. Стягнути із Концерну "Військторгсервіс", 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а), код ЄДРПОУ 352127666 в особі Житомирської філії концерну "Військторгсервіс", 10014, м. Житомир, проспект Миру, 22, код ЄДРПОУ 35212338,

- у дохід державного бюджету України на р/р 31118095700002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22090200 - 186,92грн державного мита;

- у дохід державного бюджету України на р/р 31217264700002 УДК у м. Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код класифікації доходу 22050003 - 236,00грн за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Зменшити розмір пені на 761,73грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 14 вересня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позив. рек. з повід. про вруч.

3- відповід. рек. з повід. про вруч. (м. Житомир, проспект Миру, 22)

4-5- пркур. рек. з повід. про вруч.