Постанова № 11164743, 30.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1370/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представника позивача - Остроушко О.Л.,

представника відповідача - Щурик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" /далі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області /далі по тексту - відповідач/про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 16.11.2009 № 0025781702/0/3587 та від 05.05.2010 № 0025781702/1/1093.

Заявою від 14.07.2010 № 01-3/7115 позивач уточнив позовні вимоги та додатково до вказаних позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 02.04.2010 № 0025781702/2/1039.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми пункту 1.2 статті 1 та підпункту 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зі змісту яких, за твердженням позивача, слідує, що тільки при наданні додаткових благ персоніфікованого характеру їх можна розглядати як дохід чітко визначеної фізичної особи, що підлягає оподаткуванню податком з доходу фізичної особи, та на умови договорів між Кременчуцькою ТЕЦ та АТ медико-санітарною частиною «Нафтохімік»від 28.02.2007 № 1/М/116, від 28.12.2007 № 258/20- М, від 15.06.2007 № 01-6/4619 та від 27.01.2009 № 18-М/34, які передбачають надання медичної допомоги тим працівникам Кременчуцької ТЕЦ, які цього будуть потребувати впродовж строку дії договору, тобто без ведення персонального обліку.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що з наданих під час перевірки позивача документів неможливо було встановити кому фактично надавалися медичні послуги АТ МСЧ «Нафтохімік»і чи є фізичні особи, які отримували ці послуги, дійсно, працівниками Кременчуцької ТЕЦ /філії ВАТ «Полтаваобленерго»/, а також чи повязані медичні послуги з виробничою діяльністю підприємства, а відтак вартість зазначених медичних послуг розглядається контролюючим органом як додаткове благо, яке в силу підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підлягає оподаткуванню податком з доходу фізичної особи.

У судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»/код ЄДРПОУ 00131819/ з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2009, результати якої оформлені актом від 04.11.2009 № 2359/23-4/00131819.

Згідно з висновком цього акту перевірки товариством порушено норми пункту 1.9 статті 1, підпункти 4.2.1, 4.2.9, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.7 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, пункту 9.10 статті 9, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 48075,35 грн, у тому числі за 2007 рік на 17910,36 грн, за 2008 рік на 27032,75 грн, за 2009 рік на 3132,24 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ /на обліку в якій перебуває Кременчуцька ТЕЦ (філія ВАТ «Полтаваобленерго»)/ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2009 № 0025781702/0/3587 про визначення ВАТ «Полтаваобленерго»податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 129192,57 грн /43 064,19 грн основний платіж, 86128,38 грн штрафна санкція/.

До зазначеного податкового зобовязання товариством застосовано передбачене статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративне узгодження, про що свідчать прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 02.04.2010 № 0025781702/2/1039 та від 05.05.2010 № 0025781702/1/1093, якими до платника податків доведено новий граничний строк сплати податкового зобовязання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2009 № 0025781702/0/3587.

Як свідчить зміст акту перевірки, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання слугував висновок контролюючого органу про заниження ВАТ «Полтаваобленерго»податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 43064,19 грн внаслідок неоподаткування доходів, фактично отриманих платниками податку як додаткове благо у вигляді вартості медичних послуг.

Перевіряючи наведений висновок відповідача і винесені на його підставі спірні акти індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлене наступне.

Згідно з матеріалами судової справи між ВАТ «Полтаваобленерго»в особі філії-Кременчуцької ТЕЦ /замовник/ та АТ МСЧ «Нафтохімік»/виконавець/ укладено договір від 02 січня 2007 року № 1/М/116 про надання медичної допомоги працівникам підприємства та проведення експертизи тимчасової втрати працездатності з видачею лікарняного листка.

В комплекс послуг по наданню медичної допомоги входить, зокрема, амбулаторний прийом, консультація, аналізи, діагностичні дослідження, направлення на госпіталізацію, надання швидкої допомоги, медичний огляд / пункт 1 договору/.

Медичні послуги оплачуються згідно Прейскуранту та розрахунок здійснюється на підставі акту виконаних робіт за фактично надані послуги (пункти 3.1, 3.4 договору).

Строк дії договору до 31 грудня 2007 року.

Згідно з матеріалами судової справи між ВАТ «Полтаваобленерго»в особі філії-Кременчуцької ТЕЦ /замовник/ та АТ МСЧ «Нафтохімік»/виконавець/ укладено договір від 28.12.2007 № 258 про надання медичної допомоги працівникам Кременчуцької ТЕЦ.

В комплекс послуг по наданню медичної допомоги входить, зокрема, амбулаторний прийом, консультація, аналізи, діагностичні дослідження, направлення на госпіталізацію, надання швидкої допомоги, медичний огляд, проведення експертизи тимчасової втрати працездатності з видачею лікарняного листка / пункт 1 договору/.

Вартість медичних послуг визначається згідно Прейскуранту та розрахунок здійснюється на підставі акту виконаних робіт за фактично надані послуги (пункти 3.1,3.2 договору).

Строк дії договору до 31 грудня 2008 року.

Згідно з матеріалами судової справи між ВАТ «Полтаваобленерго»в особі філії-Кременчуцької ТЕЦ /замовник/ та АТ МСЧ «Нафтохімік»/виконавець/ укладено договір від 27.01.2009 № 18-М/34 про надання медичної допомоги працівникам Кременчуцької ТЕЦ.

В комплекс послуг по наданню медичної допомоги входить, зокрема, амбулаторний прийом, консультація, аналізи, діагностичні дослідження, направлення на госпіталізацію, надання швидкої допомоги, медичний огляд, проведення експертизи тимчасової втрати працездатності з видачею лікарняного листка / пункт 1 договору/.

Вартість медичних послуг визначається на підставі Прейскуранту та розрахунок здійснюється на підставі акту виконаних робіт за фактично виконані послуги (пункти 3.1, 3.2 договору).

Строк дії договору до 31 грудня 2009 року, але договір може бути пролонгованим за згодою сторін.

Як пояснив у судовому процесі представник позивача, укладання вказаних договорів з боку позивача було обумовлено вимогою законодавця, встановленою у статті 17 Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до цієї норми роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону праці»у колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством /стаття 7 зазначеного Закону/.

Позивач надав суду витяги із колективних договорів, які діяли впродовж 2007, 2008-2009 років, згідно пункту 5.11 яких адміністрація зобовязується забезпечувати фінансування і виконання розроблених за участю профкому комплексних заходів з охорони праці та запобігати випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.

У підтвердження понесення позивачем витрат на оплату медичної допомоги за рахунок чистого прибутку (власний кошт) підприємства позивач надав суду довідки за підписом посадових осіб позивача від 13.07.2010 № 05-96-17/2040, від 13.07.2010 № 05-96-17/2039 та від 13.07.2010 № 05-96-17/2038 /а.с. 190-192/. Факт понесення позивачем витрат за рахунок прибутку підприємства не заперечувався відповідачем ні в акті перевірки від 04.11.2009 № 2359/23-4/00131819, ані у судовому процесі.

Мотивом визначення позивачу податкового зобовязання слугувало те, що з наданих під час перевірки позивача документів неможливо було встановити кому фактично надавалися медичні послуги АТ МСЧ «Нафтохімік»і чи є фізичні особи, які отримували ці послуги, дійсно, працівниками Кременчуцької ТЕЦ, а також чи повязані медичні послуги з виробничою діяльністю підприємства, а відтак вартість вищезазначених медичних послуг розцінена контролюючим органом як додаткове благо, яке в силу підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підлягає оподаткуванню податком з доходу фізичної особи.

На противагу такому мотиву контролюючого органу суд зазначає, що відповідач, на якого частиною 2 статті 71 КАС України покладено процесуальний обовязок довести обставини, які стали підставою для прийняття спірних рішень, поданими суду доказами не спростував того, що медичні послуги отримували саме працівники Кременчуцької ТЕЦ на виконання укладених між позивачем та АТ МСЧ «Нафтохімік»договорів відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці».

До того ж умовами зазначених договорів не передбачалося оформлення первинних документів на кожного працівника за результатами наданих медичних послуг. Згідно умов договорів списки працівників складаються підприємством при направленні працівників на медичний огляд, а не за його результатами. Умовою прийому працівників медичною установою є направлення підприємства /пункт 2 кожного з договорів/.

Виконання договорів підтверджено позивачем списками осіб, які підлягають обстеженню; які підлягають стаціонарному лікуванню; які потребують санаторно-курортного лікування; актами прийому - передачі наданих медичних послуг; заключними актами за результатами медичного огляду осіб, зайнятих на шкідливих та опасних умовах праці, від 06.11.2007 та від 15.12.2008; рахунками на оплату; платіжними дорученнями.

При цьому зміст актів прийому - передачі наданих медичних послуг відповідає змісту предмету договорів, а посилання у рахунках на медичні послуги пункту 3 договорів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За загальними правилами оподаткування:

- платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України /пункт 2.1 статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»/;

- об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України; іноземні доходи /пункти 3.1.1- 3.1.4 статті 3 зазначеного Закону/.

За визначенням пункту 1.6 статті 1 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року, а загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається такий дохід (що не підлягає відображенню в його річній податковій декларації) як кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 цього Закону /підпункт 4.3.22 пункту 4.3 статті 4 цього ж Закону/.

Отже, згідно із цим підпунктом не обкладається податком з доходів фізичних осіб вартість медичного обслуговування у випадку, якщо:

медичне обслуговування надано за рахунок чистого прибутку підприємства, що залишився у розпорядженні підприємства після оподаткування;

є підтверджуючі документи;

- не стосується витрат на: а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не повязане з медичними показаннями); б) водолікування та геліотерапію, не повязані з лікуванням хронічних захворювань; в) лікування і протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластика та порцеляни; г) аборти, крім абортів, що провадяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування; д) операції зі зміни статі; е) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу і венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування; є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; ж) клонування людини або її органів; з) придбання ліків, медичних засобів та приладдя, оплату вартості медичних послуг, що не підпадають під перелік життєво необхідних, установлений Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи факти отримання працівниками Кременчуцької ТЕЦ медичної допомоги за рахунок чистого прибутку підприємства, наявності підтверджуючих документів та професійної необхідності працівників в отриманні медичної допомоги, встановлені законодавцем у підпункті 4.3.22 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» умови для застосування пільги по відношенню до фізичних осіб-платників податків позивачем були дотримані та відповідно вартість медичних послуг не оподаткована податком з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб згідно спірних податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим позов про визнання їх протиправними та скасування підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2009 №0025781702/0/3587, від 05.05.2010 №0025781702/1/1093 та від 02.04.2010 №0025781702/2/1039 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2009 №0025781702/0/3587, від 05.05.2010 №0025781702/1/1093 та від 02.04.2010 №0025781702/2/1039.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, код 00131819) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк