Справа № 2-1461/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді Соколишиної Л.Б.
при секретарі Гончаренко Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -
в с т а н о в и в:
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача з квартири.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 02 квітня 2007 року ним укладено з відповідачем кредитний договір, відповідно до якого той отримав кредит у сумі 17 700 доларів США для купівлі квартири, зі сплатою за користування кредитом 12,0 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном його повернення до 01 квітня 2027 р., однак своєчасно платежі не вносив, внаслідок чого станом на 17 травня 2010 року утворився борг в сумі 16725,17 доларів США. Крім того, позивач зазначає, що у забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору того ж дня ним було укладено з відповідачем договір іпотеки, відповідно до якого у разі порушення останнім умов кредитного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1.
У звязку з частковим погашенням боргу відповідачем, у судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог в частині суми боргу за кредитним договором та просив звернути стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення боргу за кредитним договором в сумі 16278,57 доларів США, що еквівалентно станом на 17 травня 2010 року 132463 грн. 34 коп.
Представник відповідача заперечив проти позову та вказав, що позивач не має права відповідно до вимог чинного законодавства видавати кредит у іноземній валюті, у звязку з відсутністю у нього відповідних ліцензій, договір є необґрунтованим, а вимога про звернення стягнення є безпідставною, поскільки необхідно стягувати борг, а не звертати стягнення на іпотечне майно, так як договір іпотеки є похідним від кредитного договору.
Судом встановлено, що 02 квітня 2007 року позивачем укладено з відповідачем кредитний договір № СSS0GK00000183, відповідно до якого той отримав кредит у сумі 17 700 доларів США для купівлі квартири, зі сплатою за користування кредитом 12,0 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном його повернення до 01 квітня 2027 р., на умовах встановлених договором.
Того ж дня позивачем укладено з відповідачем договір іпотеки №CSS0GK00000183, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, власником якої є відповідач.
У порушення п.7.1 договору відповідач не сплачуючи своєчасно кредит та відсотки за користування ним допустив станом на 17 травня 2010 року заборгованість по кредиту та відсотках в сумі 16278,57 доларів США, що еквівалентно станом на 17 травня 2010 року 132463 грн. 34 коп.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 17 травня 2010 року заборгованість відповідача складається з заборгованості за кредитом 14611,21 доларів США, за відсотками 1620,62 доларів США, комісії 192,31 доларів США, пені 301,03 доларів США, а всього 16725,17 доларів США, що еквівалентно станом на 17 травня 2010 року 132463 грн. 34 коп.
Відповідно до квитанції № 742СSOC662 від 19 липня 2010 року відповідач частково погасив борг у сумі 3537 грн., таким чином визнавши його. Отже, сума боргу складає 16278, 57 доларів США, що еквівалентно станом на 17 травня 2010 року 128926 грн. 27 коп.
Посилання представника відповідача на те, що позивач не мав права видавати кредит у іноземній валюті є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку встановлених законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Статями 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.
Пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями. Станом на день видачі відповідачу кредиту позивач здійснював зазначені банківські операції на підставі банківської ліцензії № 22, виданої Нацбанком від 04 грудня 2001 року, дозволу Нацбанку № 22-2 від 29 липня 2003 року та додатку до дозволу № 22-2 від 29 липня 2003 року.
Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» за заявою іпотекодержателя суд ухвалює рішення про виселення мешканців будинку, якщо предметом іпотеки є житловий будинок.
Враховуючи, що відповідач зобов»язання по кредитному договору не виконує, вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу підлягає до задоволення.
Що стосується виселення відповідача, то представник позивача не надав суду даних про те, що відповідач проживає чи зареєстрований у іпотечній квартирі. Крім того, з паспортних даних відповідача встановлено, що він зареєстрований за іншою адресою, по якій зокрема, йому вручалася поштова кореспонденція про виклики до суду. Згідно поштових повідомлень про виклик до суду, що направлялися за адресою іпотечної квартири, відповідач за зазначеною адресою не проживає, а тому вимога про виселення є недоведеною та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1324 грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
На підставі ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення задоволити частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSSOGК00000183 від 02 квітня 2007 року у розмірі 16278, 57 доларів США, що еквівалентно станом на 17 травня 2010 року 128 926 грн. 27 коп. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу його Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 - 1444 грн. 63 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Головуюча : підпис
Судове рішення № 11163106, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 01.09.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1461. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: