Рішення № 11159974, 02.09.2010, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-24/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О.В.,

при секретарі Поповецькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 5 січня 2007 року в 11 годин 30 хвилин на перехресті проспекту Перемоги та вулиці М.Маклая в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя сталася дорожньо-транспортна пригода, де відповідач ОСОБА_4, керуючи належним йому автомобілем «Дачія» (реєстраційний номер НОМЕР_1), порушивши Правила дорожнього руху України, допустив зіткнення з мікроавтобусом «Фольцваген Т4» (реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням позивача і який належить позивачу. Позивач вказує на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення постановою суду ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП. В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав технічні ушкодження. В наслідок ДТП йому спричинена матеріальна шкода, викликана пошкодженням автомобілю, відновлювальний ремонт якого за висновком експерта-товарознавця, становить 14161 гривен. Крім того, через пошкодження автомобілю позивач втратив матеріальну вигоду, яку при необхідності бажав зазначити додатково. Також позивач вказує, що йому спричинена моральна шкода 10000 гривен, яка полягає в тому, що він відчуває важкий психологічний стрес, відчуває страх при їзді на автомобілі та страждає безсонням. Вказану суму також просив стягнути з відповідача.

Не визнаючи позовних вимог ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 14 жовтня 2008 року подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Вказує, що відсутня його вина в настанні ДТП, постанова суду про визнання його винним скасована за протестом прокурора. Вважає винним у настанні ДТП саме ОСОБА_1 Так як належний йому автомобіль «Дачія» отримав механічні ушкодження, діями ОСОБА_1 йому спричинена матеріальна шкода у вигляді вартості відновлювального ремонту у сумі 17959, 38 гривен, встановленої експертом-автотоварознавцем. Також ним сплачені послуги експерта щодо встановлення суми матеріальної шкоди у сумі 1501,44 гривен. Крім того, діями ОСОБА_1 йому спричинена моральна шкода 10000 гривен, яка полягає в тому, що під час зіткнення йому були спричиненні тілесні ушкодження (садні тіла та голови, струс головного мозку), від яких він тривалий час перебував у стресовому стані, відчував фізичний біль; самим фактом пошкодження нового автомобілю, який довго перебував у непридатному для використання стані, був порушений його звичний стан життя. Вказані суми ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1

Ухвалою суду від 21 червня 2010 року до справи як співвідповідачів було залучено ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО». Вказані страхові компанії були залучені з тих причин, що при розгляді справи зясувалося, що ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу, і вказаною компанією було здійснене страхове відшкодування ОСОБА_1; а між ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Дачія», страховою компанією у відповідності з договором також було здійснене страхове відшкодування.

2 вересня 2010 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги щодо розміру спричиненої йому матеріальної шкоди, вказав, що експертом визначена вартість відновлювального ремонту у розмірі 17979,38 гривен, однак, на відновлення автомобілю він затратив 24309 гривен. Дійсно, він отримав страхове відшкодування у розмірі 4431.78 гривен, а тому з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути 19877.22 гривен. Крім сплачених послуг експерта щодо встановлення суми матеріальної шкоди у сумі 1501,44 гривен, він поніс витрати з оплати послуг адвоката за складання позовної заяви та участі у судових засіданнях 1800 гривен. Вказані суми просив стягнути з ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги. Пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталася на перехресті проспекту Перемоги та вулиці М.Маклая. Він, керуючи належним йому автомобілем «Фольцваген Т4», рухався по головній дорозі по проспекту Перемоги у напрямку заводоуправління комбінату «Азовсталь». Відповідач ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем «Дачія», виїхав зі стоянки магазину «Амстор», порушуючи вимоги знаку «Рух направо», поїхав прямо пересікаючи проспект Перемоги, виїжджаючи на вулицю М.Маклая, не пропустивши транспортний засіб, що мав пріоритет у русі, допустив зіткнення з його автомобілем. Під час свого руху по проспекту Перемоги автомобіль «Дачія» він побачив за 20 метрів до зіткнення. Швидкість руху його автомобілю була 50-55 км/год, дорожнє покриття було слизьке. На момент зіткнення окрім його автомобіля та автомобіля відповідача ніяких інших транспортних засобів на перехресті не було. Вказані обставини були зафіксовані працівниками ДАЇ. Обґрунтовуючи розмір матеріальної шкоди, позивач ОСОБА_1 вказав, що експертом була встановлена вартість відновлювального ремонту у розмірі 14161 гривен. Не заперечував, що отримав страхове відшкодування у сумі 6373,12 гривен, ця сума йому виплачувалася з розміру матеріальної шкоди, встановленого тим самим експертом за мінусом франшизи 510 гривен. Він наполягає на стягненні з відповідача ОСОБА_2 14161 гривен повністю, так як на відновлення автомобілю він затратив значно більшу суму, однак, докази витраченої суми в нього відсутні. Наполягав на відшкодуванні моральної шкоди 10000 гривен з підстав, вказаних в позові. Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає, так як вважає, що винним у настанні є саме ОСОБА_2, а тому витрати на відновлення належного йому автомобілю він має нести самостійно.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2, не визнаючи позовні вимоги ОСОБА_1, у судовому засіданні пояснив, що винним у настанні ДТП є ОСОБА_1 Дійсно, він виїжджав зі стоянки магазину «Амстор», у автомобілі як пасажири знаходилися його дочка та онука, яка у той день 5 січня мала день народження. Не заперечував, що порушив вимоги знаку «Рух направо» та проїхав прямо, пересік одну смугу проспекту Перемоги у напрямку площі Перемоги, після чого зупинився на проїзній частині, аби пропустити транспортні засоби, що рухалися по проспекту Перемоги у напрямку вулиці М.Маклая, а потім мав намір переїхати через проспект Перемоги та продовжити рух по вулиці М.Маклая. У момент коли він зупинився, щоб пропустити транспорт, що мав пріоритет у русі, автомобіль «Фольцваген Т4», що рухався по проспекту Перемоги та дійсно мав пріоритет у русі, допустив зіткнення з його автомобілем. Також ОСОБА_2 вказав, що автомобіль «Фольцваген Т4» рухався зі швидкістю 100 км/год, через проспект Перемоги у момент, коли він вже зупинив автомобіль «Дачія», переїжджав інвалід на інвалідній колясці і автомобіль «Фольцваген Т4» став різко гальмувати, його занесло і він допустив зіткнення з його автомобілем. Щодо обґрунтування розміру матеріальної та моральної шкоди, то посилався на обставини, викладені у позові та уточненні до нього, документи про підтвердження витрат на ремонт суду не надав.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» у судому засіданні вимоги щодо відшкодування шкоди ОСОБА_1 не визнала. Пояснила, що дійсно, цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована. Компанія у відповідності з висновками експерта виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 6373,12 гривен виходячи з визначеного розміру спричиненої шкоди 6883,12 гривен (510 гривен обовязкова франшиза).

Представник відповідача ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» до судового засідання не зявився, письмово повідомив, що позовні вимоги компанія не визнає, так як за договором страхування повністю було проведені страхові виплати на користь ОСОБА_6 Просили розглянути справу у відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію свого довірителя.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 судом було допитано як свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 5 січня 2007 року він придбав продукти в магазині «Амстор», після чого на стоянці біля магазину очікував таксі. В якийсь момент почув різкий звук гальмування автомобілю, оглянувся на нього та побачив, як, пересікаючи проспект Перемоги у напрямку вулиці М.Маклая рухався автомобіль «Дічія» синього кольору, а по проспекту Перемоги рухався мікроавтобус, який гальмував та зіткнувся в автомобілем «Дачія». Це він спостерігав на відстані 150 метрів. Запевняє, що на момент зіткнення обидва автомобілі рухалися. Потім він підійшов до місця ДТП, побачив, що зіткнення прийшлося в область переднього колеса автомобіля «Дачія». Водій цього автомобіля стверджував, що він стояв і взагалі не рухався. Те ж саме він говорив і працівникам ДАІ. На місце ДТП підійшов охоронець магазину «Амстор» і сказав працівникам ДАІ, що якщо є якісь суперечки, то в магазині ведеться відео нагляд і ділянка, де сталося ДТП, також підпадає під відео зйомку. Після цього однин з працівників ДАІ з охоронцем пішов в магазин, а коли вернувся, то сказав водію «Дачії», що він не стояв, а рухався. Після цього цей водій погодився поставити свій підпис у протоколі огляду. Його дані записав водій автомобілю «Фольцваген Т4» ОСОБА_1, в органах ДАІ він давав пояснення з приводу обставин ДТП.

За клопотанням відповідача ОСОБА_2 судом було допитано як свідка ОСОБА_9 пояснив, що він відгукнувся на оголошення (де було опубліковане оголошення, не памятає), подзвонив по телефону, як пізніше він дізнався, ОСОБА_2 та повідомив, що був очевидцем ДТП, яке мало місце 5 січня 2007 року біля магазину «Амстор». В оголошенні пропонувалася винагорода. Пояснив, що в цей день на автомобілі їхав по проспекту Перемоги та мав намір здійснити лівий поворот для проїзду на вулицю Пашковського. Починаючи виконувати лівий поворот перед ним по «мертвій» зоні напереріз проспекту Перемоги їхав автомобіль «Дачія», який перед переїздом проспекту Перемоги зупинився. Він у цей момент пропускав якісь автомобілі, коли побачив, що автомобіль «Фольцваген», що рухався по проспекту Перемоги, став гальмувати і зіткнувся з автомобілем «Дачія». Він не забажав втручатися в цю ситуацію, а тому змінив свій намір повертати ліворуч та поїхав прямо по проспекту Перемоги. Автомобіль «Дачія» він ще помітив, як той виїжджав зі стоянки магазину «Амстор». Вказати конкретне місце зупинки автомобіля «Дачія» не зміг, також не зміг вказати, з якої причини автомобіль «Фольцваген» став гальмувати.

Допитані у судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_1 свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (працівники ДАІ) пояснили, що за викликом виїжджали на місце ДТП, яке є предметом судового спору. Водій автомобіля «Фольцваген» ОСОБА_1 пояснював, що він рухався по проспекту Перемоги, коли несподівано на смугу його руху перпендикулярно виїхав автомобіль «Дачія» під керуванням ОСОБА_2 Останній у свою чергу пояснював, що після виїзду зі стоянки магазину «Амстор» він зупинив автомобіль «Дачія» і коли автомобіль перебував у статичному стані, ОСОБА_1 допустив зіткнення. Однак, на місці ДТП за слідами скользіння вбачалося, що в момент удару автомобіль «Дачія» рухався. ОСОБА_10 та Жаренков пішли оглянути відео зйомку камер нагляду магазина «Амстор». На зйомці було зафіксовано, що автомобіль «Дачія» виїжджав зі стоянки магазину, зупинився перед знаком «Рух направо», після чого продовжив рухатися прямо, пересікає смугу руху по проспекту Перемоги, зупиняється, потім продовжує рух і відбувається зіткнення. Після повідомлення ОСОБА_2 цих обставин, він почав пояснювати, що він їхав зовсім у іншому напрямку, а потім взагалі відмовився що-небудь пояснювати. Був складений протокол огляду місця події. На зйомці ніякої машини за автомобілем «Дачія» зафіксовано не було. Вони просили працівників «Амстору» зберегти цю зйомку, однак, коли звернулися з офіційним запитом, їм було повідомлено, що через сплив часу зйомка не збереглася.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали даної справи, матеріали про адміністративне правопорушення та інші докази, суд вважає що позов ОСОБА_1 є таким, що підлягає частковому задоволенню, а позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за наступними обставинами.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на праві власності позивачу ОСОБА_1 належить автомобіль Фольцваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_3.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на праві власності відповідачу ОСОБА_2 належить автомобіль Дачія Логан, державний номерний знак НОМЕР_4.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 3-5335/08 у відношенні ОСОБА_2, постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 17 червня 2008 року правопорушника ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, однак, стягнення на нього не накладалося у відповідності зі ст. 38 КпАП України та провадження з цих підстав закрито.

На вказану постанову прокурором району 8 жовтня 2008 року було внесено протест, який постановою суду від 13 жовтня 2008 року був задоволений.

У цивільній справі була призначена та проведена судова авто технічна експертизи, згідно з висновками якої № 4712/18 від 16 листопада 2009 року:

- відповідно до слідової інформації, що зафіксована у схемі до протоколу огляду, швидкість автомобіля «Фольцваген Т4» становила від 54-68 км/год;

- у ситуації, що розглядається, автомобіль «Дачія Логан» для водія автомобіля «Фольцваген Транспортер» ОСОБА_1 виявляв небезпеку для руху и з метою відвернення даної пригоди у відповідності з нормативними вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України він повинен був прийняти міри до зниження швидкості навіть до повної зупинки транспортного засобу, що він і намагався зробити. Через відсутність деяких даних не має можливості встановити наявність у ОСОБА_1 такої технічної можливості;

- в умовах даної дорожньої події технічна можливість відвернути подію водієм автомобіля «Дачія Логан» ОСОБА_2 визначалася належним виконанням ним нормативних вимог дорожнього знаку «Рух направо», п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, а саме перед початком руху, перешикуванням чи любою зміною напрямку руху водій повинен впевнитися, чи буде це безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, а також виїжджаючи на дорогу з жилої зони, дворів, місць стоянки, автозаправочних станцій чи інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром уступити дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній;

- в умовах даної дорожньої події дії водія автомобіля «Дачія Логан» ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку «Рух направо», п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України; дані невідповідності сформували необхідні умови для настання дорожньо-транспортної події та знаходилися у причинному звязку з нею; під необхідними умовами по змістовому навантаженні слід розуміти як умови, без яких подія не відбулася;

- в умовах даної дорожньої пригоди встановити наявність (відсутність) у діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному звязку з настанням ДТП, не виявляється можливим через відсутність деяких вихідних даних.

За таких обставин суд приходить до переконливого висновку, що саме відповідач ОСОБА_2 є винним у настанні дорожньо-транспортної пригоду, в результаті якої автомобілі сторін зазнали механічних ушкоджень, через що їх власникам, тобто сторонам по справ, спричинена матеріальна шкода.

Згідно із загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду у відповідності зі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних засадах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За таких обставин суд приходить до переконливого висновку, що відповідач ОСОБА_2, саме з його сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а тому обовязок відшкодування шкоди, спричиненої позивачу ОСОБА_1 має бути покладено на відповідача ОСОБА_2, а завдана йому шкода не відшкодовується.

З цих правових підстав позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі задоволенню не підлягають, так як саме він є винною особою у завданні матеріальних збитків. Вини ОСОБА_1 у спричиненні шкоди ОСОБА_2 не встановлено.

Визначаючи розмір та порядок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

У відповідності з положеннями ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. За частиною другою наведеної норми розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до звіту № 1694 про експертну оцінку, проведену 24 січня 2007 року спеціалістом-автотоварознавцем, у звязку з ДТП автомобіль позивача «Фольцваген Транспортер», дежавний номерний знак НОМЕР_3, 1997 року випуску, отримав механічні пошкодження: сума відновлювального ремонту ДТЗ складає 14161,00 гривен, а сума матеріальної шкоди становить 6883,12 гривен. Сума матеріальної шкоди визначалася з врахування коефіцієнта фізичного зносу вузлів та деталей, що підлягають заміні.

Позивачем ОСОБА_1 не надані докази вартості проведених робіт, не визначена вартість вузлів та деталей, що ним замінювалися, а тому суд вважає, що розмір матеріальної шкоди, яка спричинена ОСОБА_1, становить 6883.12 гривен.

ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» провела страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 6373,12 гривен, проти чого позивач не заперечує.

Не відшкодованою залишилася сума обовязкової франшизи 510 гривен і ця сума підлягає стягненню зі ОСОБА_2

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, особою, яка її завдала. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб.

Обговорюючи питання про компенсацію моральної шкоди, суд знаходить переконливими доводи позивача щодо відчуття емоційного переживання внаслідок ДТП, змушену зміну звичного образу життя через пошкоджений власний транспорт і неможливість його використання протягом певного часу, занепокоєність з приводу відновлення своїх прав в різних інстанціях, і вважає необхідним відповідно до ст. 1167 ЦК України в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 1500 гривен, що буде адекватним спричиненій їм шкоді, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, серед інших належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду, витрати за проведення судових експертиз.

За клопотанням відповідача ОСОБА_2 судом була назначена та проведена судово-автотехнічна експертиза, вартість якої становить 1376,44 гривен. Вказана сума відповідачем не сплачена, а тому ця сума підлягаю стягненню з нього на користь експертної установи.

Відповідно до ст.ст. 79, 80, 88 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 51 гривен, витрати з ІТЗ в сумі 30 гривен, а всього 81 гривен.

Крім того, на користь держави з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір 8,50 гривен (задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди), а також судовий збір 147,77 гривен недоплачений судовий збір ОСОБА_2 при зверненні до суду з зустрічним позовом.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1167, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобілю, у розмірі 510,00 гривен, моральної шкоди 1500 гривен, витрат на оплату судового збору 51 гривен, витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення 30 гривен, а всього 2091 (дві тисячі девяносто одну) гривен.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 19877,22 гривен, моральної шкоди у сумі 10000 гривен, судових витрат 3301,44 гривен, а всього 33178,66 гривен відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 8 гривен 50 копійок та 147 гривен 77 копійок, а всього 156,27 гривен.

Стягнути зі ОСОБА_2 судові витрати: вартість проведеної у справі експертизи у сумі 1376,44 гривен, яку перерахувати на рахунок Донецького НДІ судових експертиз, ЄДРПОУ 02883147, рахунок 35224001000122 в ГУДК в Донецькій області, МФО 834016 (рахунок № 1959 від 26 листопада 2009 року за експертизу № 4712/18).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя