Рішення № 111597898, 01.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3209/23

н/п 2/953/2736/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

01 червня 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

01 травня 2023р. представник ОСОБА_2 звернувся досуду зпозовом вінтересах ОСОБА_1 (далі:позивач) до АТ «Сенс Банк» (далі: відповідач), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №36671, вчинений 10.11.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» суми заборгованості за кредитним договором № 630105215 від 10.03.2014р. та плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 23 009, 11 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилався на вчинення оспорюваного виконавчого напису з порушенням вимог законодавства України.

Відповідач заперечував проти задоволення позовної вимоги посилаючись на те, що позивачем жодним чином не доведено інший розмір заборгованості, ніж той, що зазначений у виконавчому напису. Зазначив, що всі документи, передбачені ст. 87 Закону та п. 2 Порядку, а саме оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, були передані нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису.

До судового засідання, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, учасники процесу не з`явились.

Підстав передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладено справи судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, причини для відкладення розгляду справи відсутні, у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності учасників процесу.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

10.11.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис №36671 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 630105215 від 10.03.2014 у загальній сумі 23009, 11 грн.

З встановлених обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовані ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п. 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. 12 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір № 630105215 від 10.03.2014р., який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, нотаріально не посвідчений, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказаних висновків дійшла також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, вищевикладеного висновку не змінюють.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-82,141,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.16,18 ЦК України,ЗУ «Про нотаріат» від 02.09.1993р. №3425-XII, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Виконавчий напис № 36671 від 10.11.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» суми заборгованості за кредитним договором № 630105215 від 10.03.2014р. та плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 23 009, 11 грн. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100).

Повний текст судового рішення виготовлений 01.06.2023.

Суддя