Вирок № 11157872, 15.09.2010, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-186/10 копія

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Балійчука Р.І.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

- у вчиненні злочинів, передбачених ч 5 ст. 185; ч 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В кінці жовтні 2002 року ОСОБА_2, маючи прямий умисел на вчинення шахрайства, з корисливих мотивів, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_3, який не усвідомлюючи дійсних шахрайських дій та намірів ОСОБА_2, спрямованих на незаконне збагачення, передав останньому для виконання ремонтних робіт та збереження, без належного документального оформлення, двигун з комплектуючими деталями: стартером, радіатором, генератором, паливним наносом високого тиску, вартість яких з урахуванням фізичного зносу, згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 5331 від 18.09.2008 року, становить 18948 грн. 60 коп., які ОСОБА_2 в лютому 2003 року реалізував, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 18948 грн. 60 коп., що становить особливо великий розмір.

Крім того, 09.06.2008 року близько 13 години ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, де він за усною домовленістю з мешканцями працював охоронником, підійшов до ОСОБА_4, на зберіганні якої були ключі від автомобіля «Тойота-Селіка» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить її онуку ОСОБА_5 та мотивуючи тим, що необхідно перепаркувати зазначений автомобіль, отримав від неї ключі від вказаного транспортного засобу. Після цього, не повернувши ключі від автомобіля, в той же день близько 16 години, підійшов до даного автомобіля, відкрив та запустивши двигун автомобіля, поїхав по особистих справах, таким чином незаконно заволодів автомобілем «Тойота-Селіка» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_5, вартістю 90 000 грн. В подальшому на викраденому автомобілі ОСОБА_2 вчинив при невстановлених слідством обставинах дорожньо- транспортну пригоду, пошкодивши автомобіль та завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 20232 грн. 22 коп. згідно висновку № 2207 від 11.09.2008 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч 2 ст. 289; ч 5 ст. 185 КК України визнав частково та суду пояснив, що в жовтні 2002 року до нього та ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_7 з проханням зняти двигун з автомобіля марки „Форд-Транзит”, д/н НОМЕР_2 та зберігати в гаражі, в якому вони працювали, до того часу, доки він не відремонтує сам автомобіль після аварії. Вони погодились, зняли двигун з комплектуючими і він залишився зберігатись у них в гаражі. В лютому 2003 року ОСОБА_6 поїхав додому, а він продав вказаний двигун за 300 доларів США невідомому чоловіку. Він намагався повернути потерпілому гроші, але не встиг.

09.06.2008 року з дозволу потерпілого ОСОБА_5 він переставив його автомобіль у інше місце. В цей час йому терміново необхідно було потрапити у іншу частину м. Києва, тому вирішив скористатись автомобілем ОСОБА_5 Він збирався поставити автомобіль на місце, але під час поїздки потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Автомобіль ОСОБА_5 він повернув на місце.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні злочинів, підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_3 , який суду пояснив, що в перших числах жовтня 2002 року, точної дати він не памятає, пригнав на СТО «Дубки» в с. Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області ремонтувати свій автомобіль «Форд Транзит», д/н НОМЕР_2, який був пошкоджений після ДТП, здав свій автомобіль ОСОБА_7, який погодився зробити ремонт, але сказав, щоб відремонтувати автомобіль необхідно зняти двигун і порекомендував ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Він підійшов до останніх, домовились про ціну, вони пообіцяли провести ремонт за десять днів, але робили його біля 6 місяців. Він весь час телефонував ОСОБА_8, питав, чи готовий автомобіль. Через деякий час приблизно у квітні 2003 року дізнався від ОСОБА_7, що він не може зібрати автомобіль, оскільки немає двигуна. Він, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 поїхали до ОСОБА_2 в м. Олександрія Кіровоградської області, який повідомив про те, що його сімї необхідні були гроші і він продав двигун, радіатор, генератор, стартер та паливний насос за 300 доларів США. Також ОСОБА_10 пообіцяв поїхати з ними в м. Київ, щоб показати того чоловіка, якому він продав двигун та комплектуючі до нього. Домовились зустрітись в м. Києві по вул. Перова біля автомобільного ринку, але ОСОБА_2 не прийшов. Після цього він написав заяву до міліції;

- показами свідка ОСОБА_7 , який суду пояснив, що в жовтні 2002 року до нього в гараж кооперативу «Дубки» в с Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, в якому він працював, звернувся ОСОБА_3 та запропонував відремонтувати автомобіль марки «Форд Транзит», д/н НОМЕР_2. Він погодився, але в автомобілі необхідно було міняти передню частину, і йому заважали комплектуючі, зокрема, двигун. Він попросив слюсарів гаражного боксу № 57-а ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зняти двигун. За роботу їм заплатили 500 доларів США. Він виконав свою роботу по рихтовці автомобіля, далі необхідно було ставити на автомобіль підвіску і двигун, але двигуна не було, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 теж зникли, тому ремонт автомобіля був тимчасово зупинений. Зі слів ОСОБА_2 дізнався, що двигун викрав саме він;

- показами свідка ОСОБА_11 , яка суду пояснила, що ОСОБА_7 її син. В березні 2003 року їй стало відомо, що з автомобіля «Форд Транзит», д/н НОМЕР_2, який ремонтував її син, зник двигун. Також дізналась, що двигун продав ОСОБА_2, і допомагала в його пошуках;

- показами свідка ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що у власності її сина ОСОБА_3 є автомобіль «Форд Транзит», д/н НОМЕР_2, білого кольору, який був пошкоджений після ДТП. В жовтні 2002 року син разом з нею відігнав його до кооперативу «Дубки» в с. Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області для ремонту. Словесно домовились з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 про ремонт, автомобіль залишили у гаражному кооперативі «Дубки». Періодично вони приїжджали до ОСОБА_7, він казав їм, що виникли нові проблеми і потрібні гроші. За весь вони віддали ОСОБА_7 гроші в сумі 800 доларів США. Весь час ОСОБА_13 та ОСОБА_7 обіцяли їм, що скоро вже зроблять автомобіль. 04.04.2003 року вони приїхали, щоб забрати автомобіль, але ОСОБА_7 сказав їм, що викрали двигун та інші комплектуючі до автомобіля, а в крадіжці підозрює ОСОБА_2, тому що він сам їй розповідав, що викрав двигун і продав його;

- показами свідка ОСОБА_14 , який суду пояснив, що він знає ОСОБА_2 та ОСОБА_5 приблизно з 2007 року, оскільки разом з ОСОБА_2 працював охоронником в будинку, де прроживає ОСОБА_5 У нього дружні стосунки з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Приблизно в червні 2008 року з даху будинку на місце, де стояв автомобіль ОСОБА_5, падало каміння і ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_5, щоб той відігнав свій автомобіль, але ОСОБА_5 вдома не було і він зателефонував своїй бабусі, щоб вона дала ключі від автомобіля ОСОБА_2 ОСОБА_4 дала ключі ОСОБА_2. і він поставив автомобіль ОСОБА_5 на парковку. Йомуі відомо, що ОСОБА_2 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, керуючи автомобілем ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2 просив позичити йому гроші на ремонт цього автомобіля. ОСОБА_5 знав, де знаходиться його автомобіль після дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_5 часто залишав їм ключі від свого автомобіля, оскільки у нього не було свого місця на парковці і вони часто переганяли його атвомобіль з місця на місце;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_6 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що в жовтні 2002 року до орендованого ним разом з ОСОБА_2 боксу № 57-а в кооперативі «Дубки» в с. Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, ОСОБА_13 Сергій пригнав пошкоджений автомобіль «Форд Транзит», д/н НОМЕР_2 та повідомив, що з автомобіля потрібно зняти двигун, і що за це він їм заплатить. Вони з ОСОБА_2 зняли двигун і поклали в боксі № 57-а. ключ від боксу в них один. Взимку 2003 року він посварився з ОСОБА_2, віддав йому ключ від боксу та влаштувався на іншу роботу. Під час святкування дня народження, ОСОБА_2 підкинув йому ключі від боксу, які свідок виявив 2 чи 3 квітня. До нього неодноразово приїжджав власник автомобіля «Форд Транзит», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3, з яким вони разом шукали ОСОБА_2. Ключ від боку № 57-а свідок віддав ОСОБА_3, який повідомив, що в гаражі вже зовсім інші господарі і двигуна там немає;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_15 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що він має онука ОСОБА_2. Наприкінці березня 2003 року ОСОБА_2 приїжджав до нього садити картоплю. ОСОБА_2 розповів йому, що він дійсно продав двигун з мікроавтобуса, якого саме він не памятає, за 400 доларів США. ОСОБА_2 був в нього вдома 2-3 дні, а потім поїхав у невідомому напрямку;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_16 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що 14.03.2008 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятих при проведенні слідчої дії відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим, який назвався ОСОБА_2. Група у складі слідчого, понятих, працівника міліції направилася до гаражного кооперативу «Дубки», який знаходиться по вул. В. Кільцева в с. Петропавловська Борщагівка. ОСОБА_2 пояснив, що саме в даному гаражному кооперативі знаходиться гаражне приміщення, в якому він працював у 2002 та 2003 роках разом зі своїм товаришем. Після цього, обвинувачений ОСОБА_2 показав безпосередньо на гаражне приміщення № 57-а та пояснив, що саме в цьому гаражному приміщенні зберігалися комплектуючі до автомобіля марки «Форд», які він незаконно в кінці лютого 2003 року продав невідомому чоловіку. Обвинувачений ОСОБА_2 показував та надавав пояснення послідовно, спокійно, без будь-якого примусу працівників міліції. Після проведення слідчої дії працівниками міліції був складений відповідний протокол, всі учасники поставили там свої підписи;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_17 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що 14.03.2008 року вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих при проведенні слідчої дії відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим, який назвався ОСОБА_2. Група у складі слідчого, понятих, працівника міліції направилася до гаражного кооперативу «Дубки», який знаходиться по вул. В. Кільцева в с. Петропавловська Борщагівка. ОСОБА_2 пояснив, що саме в даному гаражному кооперативі знаходиться гаражне приміщення, в якому він працював у 2002 та 2003 роках разом зі своїм товаришем. Після цього, обвинувачений ОСОБА_2 показав безпосередньо на гаражне приміщення № 57-а та пояснив, що саме в цьому гаражному приміщенні зберігалися комплектуючі до автомобіля марки «Форд», які він незаконно в кінці лютого 2003 року продав невідомому чоловіку. Обвинувачений ОСОБА_2 показував та надавав пояснення послідовно, спокійно, без будь-якого примусу працівників міліції. Після проведення слідчої дії працівниками міліції був складений відповідний протокол, всі учасники поставили там свої підписи;

- показами на досудовому слідстві поетрпілого ОСОБА_5 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що він має у власності автомобіль марки «Тойота-Селіка» д/н НОМЕР_1, який він ставить біля свого будинку АДРЕСА_2. У 2008 році ОСОБА_2 працював паркувальником біля його будинку. 09.06.2008 року він зі своїми друзями виїхав за межі м. Києва на відпочинок, при цьому автомобіль залишив біля свого будинку. В той же день близько 13 години йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, який сказав, що біля будинку проводяться будівельні роботи, тому йому необхідно відігнати автомобіль в інше місце, бо він заважає будівельникам. Він сказав, що знаходиться за межами м. Києва та запропонував ОСОБА_2. піднятися до нього додому, взяти ключі у його бабусі ОСОБА_4 та переставити автомобіль в інше місце біля будинку. При цьому ОСОБА_2. він не дозволяв їздити на його автомобілі. Коли 11.06.2008 року близько 19 годинип він повернувся додому з відпочинку і побачив, що його автомобіля біля будинку немає, він почав телефонувати ОСОБА_2., але мобільний телефон не відповідав. Піднявшись додому, він спитав бабусю, чи повертали їй ключі від його автомобіля, вона сказала, що ключі дійсно вона передала ОСОБА_2., але назад він їх не повернув. Після цього він звернувся до міліції із заявою про викрадення автомобіля. 12.06.2008 року ввечері, він знайшов ОСОБА_2, який повернув ключі від автомобіля та повідомив, що їздив без його дозволу по місту Києву та вчинив ДТП, при цьому автомобіль поставив в інше місце на подвір'я будинку № 3 по вул. Станіславського в м. Києві. Коли він оглянув автомобіль, то виявив наступні пошкодження: тріснуте лобове скло, пошкоджений передній бампер, пошкоджене переднє ліве крило, відсутня емблема «Тойота», пошкоджена передня ліва стойка та інші дрібні пошкодження;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_4 , яка не зявилась в судове засідання з поважних причин і її покзаи були оголошені в судовому засіданні, що вона мешкає разом з чоловіком та онуком ОСОБА_5, якому належить автомобіль "Тойота”. ОСОБА_5 паркує вказаний автомобіль біля будинку за місцем їх проживання. Охоронця автомобілів біля їх будинку ОСОБА_2 вона знає лише візуально, ніяких відносин з ним не підтримує. 09.06.2008 року її онук поїхав з друзями за межі м. Києва, при цьому залишив свій автомобіль біля будинку. В той же день приблизно о 13 год. їй зателефонував онук та повідомив, щоб вона дала ключі від його автомобіля охоронцю, щоб той переставив автомобіль, так як нібито проводились ремонті роботи поблизу їх будинку. Через декілька хвилин до них додому зайшов ОСОБА_2, якому вона передала ключі від автомобіля ОСОБА_5. 11.06.2008р., приблизно о 19 год. повернувся її онук та запитав, чи не повертав ОСОБА_2 ключі від автомобіля та чи не бачила вона його автомобіль, так як він не може знайти ні ОСОБА_2, ні свій автомобіль. Вона сказала, що ОСОБА_2 ключі не повертав та вона не бачила ні його, ні автомобіль ОСОБА_5. В зв'язку з тим, що мобільний телефон ОСОБА_2 не відповідав, то онук прийняв рішення повідомити про даний факт в міліцію. В подальшому вона дізналась, що онук зміг знайти ОСОБА_2 та забрав у нього ключі від автомобіля та сам автомобіль, який останній розбив. Додала, що її онук ОСОБА_5 ніколи не дозволяв ОСОБА_2. їздити на своєму автомобілі;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_18 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що в червні 2008 року, точної дати не памятає, до Печерського районного відділу міліції надійшла заява ОСОБА_5 про незаконне заволодіння 09.06.2008 року його транспортним засобом «Тойота Селіка», д/н НОМЕР_1. матеріали по даній заяви знаходились в нього на виконанні. Після проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено та затримано особу, яка 09.06.2008 року вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом «Тойота Селіка», д/н НОМЕР_1 в м. Київ по вул. Заньковецької 3/1 ОСОБА_2, від якого він відібрав явку з повинною та пояснення про те, що ОСОБА_2 здійснив крадіжку вказаного автомобіля та потрапив до ДТП. Оперативна інформація про місце знаходження ОСОБА_2 була отримана від бабусі ОСОБА_5 Підсудний також розповідав, що взяв у бабусі ключі від автомобіля під приводом відігнати автомобіль подалі від ремонтних робіт у дворі, потім в нього виникла необхідність кудись поїхати на ньому, але він потрапив в ДТП, декілька днів не повертав автомобіль, а потім залишив у дворі. Будь-якого фізичного чи психологічного тиску на підсудного він не здійснював, той добровільно написав явку з повинною та розповів про всі обставини вчинення вказаного злочину.

Крім того, вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, повністю підтверджують докази, які є в матеріалах справи і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

В томі № 1:

- заява потерпілого ОСОБА_3 від 01.05.2003 року в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які викрали двигун з комплектуючими деталями, які знаходились у гаражі гаражного кооперативу «Дубки» в с. Петропавлівська Борщагівка (а.с.3);

- протокол огляду місця події від 09.07.2003 року автомобіля марки «Форд-Транзит» д.н. НОМЕР_2, який знаходиться навпроти гаражів по вул. Мельниченка,1 в м. Києві (а.с.31);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею до нього від 14.03.2008р., під час проведення якої ОСОБА_2 детально розповів про продаж ним у двигуна з комплектуючими до автомобіля потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 166-169);

В томі № 2:

- заява потерпілого ОСОБА_5 від 18.06.2008 року в якій він повідомляє про те, що 11.06.2008 року по вул. Заньковецької м. Києві виявив відсутність свого автомобіля «Тойота Селіка» д.н. НОМЕР_1. (а.с.10);

- протокол огляду місця пригоди від 19.06.2008 року - ділянки місцевості на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, де виявлено відсутність автомобіля потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 23-25);

- протокол огляду місця пригоди від 19.06.2008 року - ділянки місцевості на подвір'ї будинку № 3 по вул. Станіславського в м. Києві, де виявлено пошкоджений автомобіль "Тойота-Селіка", д.н. НОМЕР_1 та огляду зазначеного автомобіля, яким виявлено механічні пошкодження автомобіля потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 27-29);

- висновок спеціаліста № 2207 від 11.09.2008 року відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота Селіка» д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП складає 20232 грн. 22 коп.(а.с. 40-52);

в томі № 3:

- висновок судово-автотоварознавчої експертизи № 5331 від 18.09.2008р., з якого вбачається що вартість проданого двигуна з комплектуючими з урахуванням зносу складає 18948,60 грн. (а.с.4-5 т.3).

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_5, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4 та ОСОБА_18 давали правдиві покази в ході досудового слідства, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_2 давав в основному правдиві покази суду. Покази ОСОБА_2 в частині, що потерпілий ОСОБА_5 дозволяв йому брати його автомобіль не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. Судом встановлено, що ОСОБА_5, згідно його показів, дозволив підсудному лише перепаркувати його автоомбіль в межах двору, і не дозволяв їздити на ньому, як це стверджує підсудний. Саме тому після заволодіння транспортним засобом, потерпілий і звернувся із заявою до правоохоронних органів про незаконне заволодіння його автоомбілем.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена. Однак на думку суду органи досудового слідства неправильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_2 по епізоду заволодіння майном ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в особливо великих розмірах. Як вбачається з матеріалів справи потерпілий сам передав своє майно (а саме двигун від автомобіля з комплектуючтми деталями) ОСОБА_2. та ОСОБА_6, довіряючи останнім. ОСОБА_2 зловживаючи довірою потерпілого заволодів зазаначеним майном і розпорядився ним на власний розсуд. Тому по цьому епізоду суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрйство), вчинене в особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_2 по епізоду заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч 2 ст. 289 КК України , як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно. Суд виключає із обвинувачення заподіяння значної матеріальної шкоди, оскільки згідно п.3 примітки до ст.289 КК України відповідно до ч. 2 цієї статті матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Пунктом 22.5 ст.22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходу фізичних осіб» передбачено, що для кваліфікації злочинів сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні соціальної пільги. У 2008 році розмір соціальної пільги становив 257 грн. 50 коп. Судом встановлено, що неправомірними діями підсудного потерпілому ОСОБА_5 відповідно до висновку № 2207 від 01.09.2008 року (а.с. 40- 52 ) було заподіяно матеріального збитку у сумі 20232 грн. 22 коп., що не перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Сума 30021 грн. 86 коп., яка зазначена у обвинувальному висновку та вказаному вище висновку, як затрати на ремонт з ПДВ, не може братися до уваги, як реальна сума збитків, визначена у п.3 примітки до ст. 289 КК України.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає зявлення із зізнанням та щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2., суд, крім обставин, що помякшують його покарання, враховує ступінь тяжкості та обставини скоєних злочинів, а також особу підсудного ОСОБА_2, який вчинив тяжкий злочин, передбачений ч 2 ст. 289 КК України та особливо тяжкий злочин, передбачений ч 4 ст. 190 КК України, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, тому з врахуванням обставин справи та даних про особу підсудного ОСОБА_2, суд приходить до переконання про необхідність призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч 2 ст. 289.

За ч 4 ст. 190 КК України суд вважає за моєливе застосувати до ОСОБА_2 ст. 69 КК України призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією цієї статі, і не застосовувати до підсудного за ч. 4 ст. 190 КК України обовязкове додаткове покарання у вигляді конфіскації. Як виняткову обставину суд визнає, те, що з дня вчинення зазначеного злочину ОСОБА_2 минуло майже вісім років, при цьому вини підсудного у збігові такого значного терміну не має, і суд вважає, що це діяння вчинене підсудним, частково втратило свою суспільну небезпечність, тому для виправлення підсудного недоцільно застосовувати покарання в межах санкціх ст. 190 ч. 4 КК України

Враховуючи обставини вчинення злочинів підсудним, його особу, той факт, що потрепілий ОСОБА_5 претензій до ОСОБА_2 не має, суд вважає за можливе6 виправлення підсудного без реального відбуття покарання і звільняє, його від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, покладаючи на нього частину обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду, яка складається з вартості викраденого, і ця шкода, відповідно до ст. 1166 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним ОСОБА_20, тому суд частково задовольняє цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в межах наданих суду доказів, а саме враховуючи вартість викраденого двигуна та комплектуючих. Як вбачаєтся з позовної заяви ОСОБА_3 (т.1, а.с29) останній вказує суму позову в розмірі 38000 гривень як вартість викраденого автомбіля „Форд-транзит”. В суді втсновлено, що ОСОБА_2 не причетний до викрадення автоомбіля, а лише заволодів двигуном з комплектуючими деталями, тому саме ці збитки повинен відшкодувати підсудний.

Суд залишає без задоволення цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди з підсудного ОСОБА_2 в сумі 50000 грн., оскліьки поетрпілий ОСОБА_3 не обґрунутував нанесену йому моральну шкоду підсудним.

Суд залишає без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в звязку з неявкою останнього в судове засідання.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягнує з підсудного ОСОБА_2

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч 2 ст. 289; ч 4 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за ч 2 ст. 289 КК України, - у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі; за ч 4 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку. Зарахувати в строк покарння, строк попереднього затримання з 20 червня 2008 року по 10 серпня 2010 року включно.

Зобовязати засудженого ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити із взяття під варту та тримання в СІЗО Управління ДДУ з ПВП в м. Києві на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під врти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 948 (вісімнадцять тисяч девятсот сорок вісім) гривень 60 копійок завданого матеріального збитку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (отримувач платежу: УДК в Київській області, код ЗКПО: 25574713, рахунок № 35220100105021, банк УДК в Київській обалсті, МФО: 821018, призначення платежу: для зарахування НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області за експертизу, в тому числі ПДВ) 144 (сто сорок чотири) гривні судових витрат.

Речовий доказ автомобіль марки „Тойота-Селіка”, д/н НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_5, - залишити поетрпілому ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілими, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: / підпис /