Постанова № 11154604, 09.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. Справа № 2-а-3130/09/1805

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2009 року по справі за позовом прокурора Зарічного району м. Суми в інтересах ОСОБА_3до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, Головне управління Державного казначейства України в Сумській області про спонукання до вчинення дій ,стягнення коштів, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2009 року прокурор Зарічного району м. Суми в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, яким просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (далі УПСЗН Сумської міськради) здійснити перерахунок ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) та стягнути з УПСЗН Сумської міськради недоотриману допомогу на оздоровлення.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2009 року позовні вимоги прокурора Зарічного району м. Суми задоволені частково.

Зобов'язано УПСЗН Сумської міськради здійснити перерахунок та виплату громадянці ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2505 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі УПСЗН Сумської міськради, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, слід частково скасувати.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

За матеріалами справи встановлено, що позивач, ОСОБА_3, є інвалідом І групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 23,25).

Згідно листа УПСЗН Сумської міськради від 06.03.2009 року П-869/01-14 позивачу, ОСОБА_3 у квітні 2008 року (платіжне доручення №2804 від 10.04.2008 року) виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції та приймаючи рішення щодо задоволення апеляційної скарги УПСЗН Сумської міськради, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 48 Закону № 796-XII з наступними змінами та доповненнями (в редакції Закону від 06.06.1996 року № 230/96-ВР) визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам I і II групи в розмірах п'яти мінімальних заробітних плат.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зі змінами та доповненнями (подалі Закон № 107-VI), (підпункт 11 пункту 28 розділу II), стаття 48 Закону № 796-XII викладена у новій редакції:

"Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Дані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 “У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)”.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Закон № 107-VI) фактично змінені положення ст. 48 Закону № 796-XII, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статті Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

При цьому колегія суддів також зазначає, що виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідачем проведена до прийняття Конституційним Судом України рішення по справі № 10-рп/2008 (від 22.05.2008 року).

Відповідно до Закону України № 107-VI, з 01.01.2008 року, виходячи з редакції ст. 48 Закону № 796-XII, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Зазначені положення Закону були чинними до 22.05.2008 року, тому суд не може застосувати до спірних правовідносин норму, яка не діє зараз та не діяла на час здійснення виплати в 2008 році.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що положення Законів № 489-V та № 107-VI не суперечать приписам ст. 71 Закону 796-XII, що введена в дію Законом України N 231-V від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" постановою Кабінету Міністрів України N 936 від 20.09.2005 року, затверджений Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інвалідам I і II групи - 120 гривень.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів приймає рішення про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. "З" ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Пільг щодо сплати судового збору в даному випадку, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має, оскільки відповідно до п. 7 ст. 4 цього Декрету, від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Інші доводи та заперечення сторін висновків колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2009 року в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок та виплату громадянці ОСОБА_3щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2505 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог прокурора Зарічного району м. Суми в інтересах ОСОБА_3відмовити.

В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя - (підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис)З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 лютого 2010 року.

Згідно з оригіналом

СуддяЛ.В. Мельнікова