Рішення № 111512214, 02.06.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 755/2325/20-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Григоренко І.В.,

при секретарі судового засідання - Ситику Р.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича (далі - відповідач-1, Інспектор з паркування Дніпровської міської ради Дубовик Ю.І.), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (далі - відповідач-2, Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради), в якому просить визнати дії Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Ю.І. протиправними; постанову серії ІД № 00061292 від 16.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 3 ст. 122 КУпАП скасувати; зобов`язати Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради видалити інформацію про правопорушення у реєстрах обліку правопорушень, зафіксоване 29.11.2019 року о 14 год. 55 хв. за автомобілем SKODA SPACEBACK, номерний знак НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16.01.2020 року Інспектором з паркування Дніпровської міської ради Дубовиком Ю.І. складено постанову серії ІД № 00061292 про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до вказаної постанови 29.11.2019 року о 14 год. 55 хв. позивач, керуючи транспортним засобом SKODA SPACEBACK, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Андрія Фабра, буд. 13 у м. Дніпро, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и Правил дорожнього руху (далі - ПДР), адміністративна відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Позивач вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки в оскаржуваній постанові зазначено лише факт знаходження 29.11.2019 року автомобіля за адресою: м. Дніпро вул. Андрія Фабра, буд. 13, проте не вказано проміжок часу, протягом якого автомобіль знаходився на паркувальному майданчику. Крім того, в постанові серії ІД № 00061292 від 16.01.2020 року міститься лише назва пристрою для фото фіксації, без наявності серійного номеру, даних щодо його сертифікації та повірки. Також оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме не містить інформації щодо дати народження та місця проживання особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 року справу було передано судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіній Н.Є.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.02.2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2020 року прийнято до провадження та в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження в справі адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити дії та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 02.06.2020 року.

02.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Кійка Є.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

В судове засідання 02.06.2020 року позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у заяві від 02.06.2020 року представник позивача просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Відповідач-1 та представник відповідача-2 в судове засідання 02.06.2020 року не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явилися, а представник позивача у заяві від 02.06.2020 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 16.01.2020 року Головним спеціалістом-інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Ю.І. винесено постанову серії ІД № 00061292 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. (далі - постанова серії ІД № 00061292 від 16.01.2020 року; а. с. 15).

Відповідно до постанови серії ІД № 00061292 від 16.01.2020 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA SPACEBACK, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Андрія Фабра, буд. 13 у м. Дніпро, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и Правил дорожнього руху (далі - ПДР), адміністративна відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП України, може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб`єкта владних повноважень суд, відповідно до положень ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. п. 1.1., 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п. 15.9.и Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Як визначено у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 441, 461, 462, 51, 512, 513, 881, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172-4 - 172-9, 172-9-2, 173 - 173-2, 174, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20).

Як передбачено ч. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Частиною 2 розділу ІІІ Інструкції, передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За нормами ч. ч. 9, 10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1, 2 розділу ІV Інструкції, передбачає, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Змістом вказаної статті визначено, які відомості мають міститися у постанові.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.11.2018 року № 1164 «Про уповноваження інспекторів з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів» було уповноважено інспекторів з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 3 статті 122, частинами 1, 2 статті 152- 1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення.

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Дніпра є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради своїх обов`язків, передбачених Положенням про інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, затвердженого Рішенням Дніпровської міської ради VII скликання від 25.07.2018 року.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Під час складання оскаржуваної постанови Інспектором з паркування Дніпровської міської ради Дубовиком Ю.І. проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки технічним засобом LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2, про що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП вказано у постанові.

Так, позивачем до позовної заяви додано скріншоти фотознімків із відображенням автомобіля SKODA SPACEBACK, номерний знак НОМЕР_1 . Разом з тим, суд зауважує, що вказані фотознімки не містять інформації про відстань місця зупинки транспортного засобу від прилеглих територій або того факту, що зупинка відбулася безпосередньо в місці виїзду, а відповідачем-1 при здійсненні замірів відстані не зафіксовано ділення з цифрами на приладі вимірювання (рулетці), окрім цього фотознімки не підтверджують той факт, що зупинка відбулася безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД № 00061292 від 16.01.2020 року відповідач-1 не надав. Як і не надав доказів того, що зупинка транспортного засобу у місці, зображеному на фото, призвела до створення перешкоди дорожньому руху або загрози дорожньому руху, що є обов`язковою умовою для настання адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до правової позиції Верхового Суду, викладеної у постановах від 08.02.2018 року у справі № 760/3696/16-а та від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Як визначено у ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-1 не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а відтак сумніви з приводу відсутності вини позивача відсутні, оскільки наявні у справі докази, а саме постанова, не дають підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови серії ІД № 00061292 від 16.01.2020 року не було дотримано порядку розгляду та не з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідач своє рішення не обґрунтував та прийняв його передчасно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню, із скасуванням оскаржуваної постанови, оскільки з наведених обставин вбачається відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у діях позивача.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги, що суд дійшов до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, то справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання дій Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Ю.І. протиправними та зобов`язання Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради видалити інформацію про правопорушення у реєстрах обліку правопорушень, зафіксоване 29.11.2019 року о 14 год. 55 хв. за автомобілем SKODA SPACEBACK, номерний знак НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що ч. 3 ст. 286 КАС України визначено виключний перелік способів захисту порушеного права особи, які можуть бути застосовані судом та серед яких відсутній такий спосіб як визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та видалення інформації про правопорушення у реєстрах обліку правопорушень.

Отже, застосування вищевказаних способів захисту у вигляді скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення є достатнім для відновлення порушеного права та законного інтересу позивача.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 122, 126, 251, 268 - 272, 284, 286, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 15.9и Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, ч. 4 розділу І, ч. ч. 2, 9, 10 розділу ІІІ, ч. ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, ст. ст. 2, 6, 77, 90, 159, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити дії- задовольнити частково.

Постанову серії ІД № 00061292 про накладення адміністративного стягнення від 16.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий).

Відповідач-1: Головний спеціаліст-інспектор з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовик Юрій Іванович (49000, м. Дніпро, пр. Яворницького, 75).

Відповідач-2: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Яворницького, 75, ЄДРПОУ 42403446).

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 02.06.2020 року.

Суддя І.В. Григоренко