Постанова № 11148528, 09.09.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року                    Справа № 54/133-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді І.С. Карбань, судді Т.В.Кравець, судді І.А. Шутенко,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача – Сніжко О.О. за довіреністю від 05.02.2010р.,

відповідача - Дудника С.М. за довіреністю ВММ № 806234 від 04.01.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, (вх. № 2541Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р. по справі № 54/133-10,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-БліГ», м. Олександрія,

до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків,

про визнання недійсною додаткової угоди, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним п. 2 Додаткової угоди № 2 від 26.03.2010 р. до Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., укладеної між ТОВ «Олександрія –БліГ»та АКІБ «УкрСиббанк», судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р. (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено повністю, визнано недійсним п.2 Додаткової угоди № 2 від 26.03.2010р. до Кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., укладеної між ТОВ «Олександрія-БліГ»та АКІБ «УкрСиббанк». Стягнено з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ТОВ «Олександрія-БліГ»85,00 грн. державного, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Також апелянт просив витрати по сплаті державного мита покласти на позивача.

Апелянт вказував, що посилання позивача на визнання судом першої інстанції недійсним правочину, який вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного або психічного тиску з боку іншої сторони або з боку іншої особи стосовно укладеної додаткової угоди спростовується наступним.

Правочин, вчинений під впливом насильства в розумінні ч. 1 ст.231 ЦК України, визнається недійсним внаслідок відсутності волі самого учасника на вчинення правочину. Під насильством розуміється фізичний або психічний тиск на особу з метою примушення її до вчинення правочину. Насильство може мати будь-які прояви: фізичне насильство (катування, побиття, заподіяння болю); психічне насильство (залякування, загроза вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень самій особі або її близьким); насильство дією (викрадення дитини, пошкодження майна особи).

ТОВ «Олександрія-БЛіГ»своїм листом (вих. № 65 від 18.03.2010р.), підписаним директором ТОВ «Олександрія-БЛіГ», звернулося до ПАТ «УкрСиббанк»з проханням укласти додаткову угоду до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. щодо розірвання зазначеного кредитного договору, а також провести підготовчі роботи стосовно виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, ДРІ та ДРЗВОНМ будівлі власником яких є ТОВ «Олександрія-БЛіГ», яке знаходиться в заставі АТ «УкрСиббанк», згідно іпотечного договору від 18.06.2008р. та договору застави майна (обладнання) від 18.06.2008р.

26.03.2010р. ТОВ «Олександрія-БЛіГ»листом (вих. № 89 від 26.03.2010р.) підписаним директором Юхименко І.О., звернулось до ПАТ «УкрСиббанк» з проханням достроково розірвати дію кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. шляхом підписання додаткової угоди до даного кредитного договору. При цьому, повідомивши, що ТОВ «Олександрія-БЛіГ»не має претензій по відношенню до АТ «УкрСиббанк»стосовно виконання зобов'язань по кредитному договору № 11361215000 від 18.06.2008р. укладеному між ТОВ «Олександрія-БЛіГ»та АТ «УкрСиббанк», та про подачу письмової заяви до господарського суду Харківської області про відмову від позову по відношенню до ПАТ «УкрСиббанк»та припинення провадження по справі № 16/199-37/15-10.

ПАТ «УкрСиббанк»отримавши листи від ТОВ «Олександрія-БЛіГ»датовані 18.03.2010р., 26.03.2010р. прийняло пропозицію про розірвання договору і була підписана додаткова угода № 2 до кредитного договору № 11361215000, за умовами якої сторони домовилися припинити дію кредитного договору за взаємною згодою сторін з 26.03.2010р., на момент укладення та підписання вказаної додаткової угоди сторони підтверджують, що відсутні будь-які претензії з приводу виконання договору.

Отже, вказана додаткова угода була укладена у простій письмовій формі у відповідності до вимог чинного законодавства та волі сторін і свідчить про припинення зобов'язань за кредитним договором № 11361215000 від 18.06.2008р. за взаємною згодою сторін (ст.ст. 651, 653, 654ЦК України).

Також апелянт вказував, що 24.03.2010 р. платіжним дорученням № 96 на його рахунок позивачем були перераховані кошти в сумі 2 137,50 грн. з призначенням платежу: погашення комісії за управління лімітом згідно кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. без ПДВ, а 26.03.2010р. платіжним дорученням № 104 були перераховані кошти в сумі 697,50 грн. з призначенням платежу погашення комісії за управління лімітом згідно кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.19 Постанови Правління НБ України № 22 від 21.01.2004р., Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник.

Таким чином, перерахування кошти за вказаними платіжними дорученнями свідчить про самостійно прийняте рішення ТОВ «Олександрія-БЛіГ»на вчинення відповідних дій. В даній ситуації також необхідно врахувати і вимоги Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Зокрема, п.33.1 ст. 33 зазначеного Закону покладає відповідальність на платника за відповідність інформації, зазначеної ним у документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Факт перерахування коштів також підтверджується листом ТОВ «Олександрія-БЛіГ»(вих. № 76 від 24.03.2010р.).

Виходячи із хронології подій та документів, апелянт вважав, що ПАТ «УкрСиббанк» ніяким чином не здійснював тиск на ТОВ «Олександрія-БЛіГ», заява до суду про відмову від позову була направлена ТОВ «Олександрія-БЛіГ»24.03.2010р. добровільно і за його ініціативою, що підтверджується квитанцією про відправлення цінного листа та описом вкладення з відміткою органу зв'язку, а додаткова угода № 2 до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. була підписана 26.03.2010р., що свідчать про свідомий та виважений підхід позивача до вчинених ним відповідних дій.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ «Олександрія- БЛіГ» належним чином виконано зобов'язання по кредитному договору № 11361215000 від 18.06.2008р., а саме, повернуло кредит в повному обсязі, сплатило відсотки за користування кредитом та пеню, апелянт вказував, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 16/199-37/15-10 між ТОВ «Олександрія- БЛіГ»та ПАТ «УкрСиббанк» щодо сплати комісії за управління лімітом кредитування по кредитному договору № 11361215000 від 18.06.2008р., і до вирішення якої по суті не можливо стверджувати про належним чином виконання зобов'язань ТОВ «Олександрія-БЛіГ»по кредитному договору № 11361215000 від 18.06.2008р.

Апелянт зазначав, що у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (кредитного договору) та забезпечувальних договорів (договору застави та іпотечного договору) ПАТ «УкрСиббанк», на адресу приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Радової С.В. 29.03.2010р. були направлені наступні документи: лист про зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна - комплексу виробничих будівель, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка,32; повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек); заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна. Також до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 29.03.2010р. договором застави обладнання від 18.06.2008р. Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк» виконані обов'язки передбачені п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, щодо зняття заборони відчуження з об'єкту нерухомості на обладнання, що було передано ТОВ «Олександрія - БЛіГ» в заставу по кредитному договору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р. по справі № 54/133-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Позивач вказував, що 18.06.2008 р. між ним (позичальник) та відповідачем (банк) було укладено кредитний договір № 11361215000, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався надавати позивачу, а позивач зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит в сумі 900000,00 грн. Розділом 2 кредитного договору передбачено умови забезпечення кредиту, в якому зазначено, що у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором банком прийнято в заставу нерухомість та обладнання для виготовлення алкогольної продукції в кількості 16 одиниць. Зазначений факт підтверджується іпотечним договором від 18.06.2008 р. та договором застави майна (обладнання) від 18.06.2008 р. На виконання умов кредитного договору позичальником було отримано 23.06.2008 р. транш в сумі 900000,00 грн. та здійснено повернення кредиту відповідно до додатку № 1, кредит в повному обсязі було повернуто 26.06.2009 р.

Позивач зазначав, що ним було належним чином виконано зобов'язання по кредитному договору щодо повернення кредиту в повному обсязі, сплати відсотки за користування кредитом та пені, що була нарахована.

Відповідачем же, в порушення умов кредитного договору, ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, не виконано зобов'язання щодо надання йому чергового траншу в сумі 900000,00 грн., який відповідно до графіку погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) повинен був бути наданий 22.06.2009 р. Не зважаючи на те, що відповідачем не виконано обов'язку щодо надання чергового траншу, в порушення ст. 538 ЦК України, відповідачем безпідставно проводилося списання коштів з поточного рахунку позивача за користування кредитними коштами згідно п. п. 1.3.1., 1.3.2. умов кредитного договору, сплату комісії за управління лімітом кредитування у розмірі 1,5 % процентів річних від невикористаного ліміту відповідно до п.1.3.7 кредитного договору.

Також позивач вказував, що у зв'язку з протиправними діями відповідача щодо безпідставного списання коштів з його розрахункового рахунку, він звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання ПАТ «УкрСиббанк» повернути безпідставно отриманні кошти. Вказану позовну заяву прийнято до розгляду господарським судом Харківської області і порушено провадження у справі № 16/199-37/15-10. Ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 16/199-37/15-10 від 01.06.2010 р. зупинено провадження до розгляду справи № 54/133-10. Зазначені обставини на думку позивача є додатковим доказом того, що станом на 26.03.2010 р. між сторонами існував спір щодо виконання умов кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р.

Позивач зазначав, що в момент укладення спірної додаткової угоди, ТОВ «Олександрія - БЛіГ»перебувало в скрутному фінансовому становищі, в зв'язку з відсутністю обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, що призвело до необхідності укласти новий кредитний договір та передати належне ТОВ «Олександрія-БЛіГ»майно в заставу.

Зазначене підтверджується зверненням ТОВ «Олександрія-БЛіГ»до ВАТ КБ «Надра» з проханням здійснити кредитування та відповідь на вказане звернення відповідно до якої питання фінансування ТОВ «Олександрія - БЛіГ»може бути розглянуто у разі надання переліку майна, що може бути передано в заставу в рахунок належного виконання зобов'язань за кредитним договором. Але, оскільки майно ТОВ «Олександрія-БЛіГ»перебувало в заставі в забезпечення зобов'язань Кредитним договором № 11361215000, зобов'язання по якому позивачем виконано в повному обсязі, то ПАТ «УкрСиббанк»змусило директора ТОВ «Олександрі-БЛіГ»підписати додаткову угоду як умову направлення до нотаріуса заяву про виведення майна ТОВ «Олександрія-БЛіГ»із застави.

Враховуючи зазначене ТОВ «Олександрія-БЛі» було поставлено в край невигідні умови, що потягли за собою укладення правочину додаткової угоди № 2 від 26.03.2010 р. в супереч власним інтересам.

Посилання відповідача на те, що перед підписанням додаткової угоди № 2 від 26.03.2010р., на адресу відділення № 60 ПАТ «УкрСиббанк» був направлений лист № 45, датований 18.03.2010 р., підписаний директором ТОВ «Олександрія-БЛіГ»Юхименко І.О., в якому прохалося укласти додаткову угоду до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., щодо розірвання кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р. не може бути підставою скасування рішення, адже відповідно ч. 1 ст. 233 ЦК України визначено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Позивач вказував, що ТОВ «Олександрія-БЛіГ», мало намір розірвати кредитний договір № 11361215000 від 18.06.2008 р., оскільки ПАТ «УкрСиббанк»не виконувало належним чином свої зобов'язання, безпідставно списувало кошти з рахунків ТОВ «Олександрія -БЛІГ», але зазначений факт не підтверджує те, що ТОВ «Олександрія-БЛіГ»не мало до відповідача ніяких претензій, навпаки, претензії були, що підтверджується наявним судовим спором між сторонами та тим, що відповідач сам в апеляційній скарзі підтвердив існування спору між сторонами з приводу виконання кредитного договору.

Позивач стверджував, що наявність платіжних доручень про перерахування коштів ТОВ «Олександрія-БЛіГ»на рахунок ПАТ «УкрСиббанк», з призначенням платежу: погашення комісії за управління лімітом кредитування згідно кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008 р., не може бути доказом відсутності претензій з боку ТОВ «Олександрія-БЛіГ»по відношенню до ПАТ «Укрсиббанк», так як, в зв'язку з безпідставним списанням коштів з рахунків ТОВ «Олександрія-БЛіГ»за управління лімітом кредитування ПАТ «Укрсиббанк», ТОВ «Олександрія - БЛіГ»було подано позов по справі № 16/199-37/15-10, що підтверджує виконання усіх умов, заявлених ПАТ «Укрсиббанк», лише б вивести власне майно ТОВ «Олександрія-БЛіГ»із застави та припинити кабальний Кредитний договір.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є не обґрунтованими і такими, що не базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.

18.06.2008 р. між ТОВ «Олександрія БЛіГ»та АКІБ «Укрсиббанк»(правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») було укладено кредитний договір № 11361215000 з додатковою угодою до нього від 23.04.2009р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати позивачу, а позивач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 900000,00 грн. На виконання умов кредитного договору позивачем було отримано 23.06.2008 р. транш в сумі 900000,00 грн. (а.с. 12-18).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11361215000 від 18.06.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «Олександрія-БЛіГ»були укладені наступні договори:

- договір застави майна, посвідчений 18.06.2008р. приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Радовою С.В. зареєстрований в реєстрі за № 1058, предметом якого є - обладнання для виготовлення алкогольної продукції в кількості 16 одиниць (а.с. 20-26);

- іпотечний договір, посвідчений 18.06.2008р. приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Радовою С.В. зареєстрований в реєстрі за № 1059, предметом якого є нерухоме майно - комплекс виробничих будівель, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка,32 (а.с. 27-31).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Олександрія-БліГ»було належним чином виконано зобов'язання по кредитному договору № 11361215000 від 18.06.2008р., а саме, повернуто кредит в повному обсязі, сплачено відсотки за користування кредитом та пеню, що була нарахована.

Листом від 18.03.2009 р. за № 65 позивач звернувся до відповідача з проханням укласти додаткову угоду до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. щодо розірвання зазначеного кредитного договору, а також провести підготовчі роботи стосовно виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, майно та будівлі власником яких є ТОВ «Олександрія-БЛіГ», яке знаходиться в заставі АТ «УкрСиббанк», згідно іпотечного договору від 18.06.2008р. та договору застави майна (обладнання) від 18.06.2008р. (а.с. 59)

Також позивач на адресу відповідача направив лист № 89 датований 26.03.2010р., в якому повідомлялось, що він не має претензій по відношенню до АТ «УкрСиббанк»стосовно виконання зобов'язань по кредитному договору № 11361215000 від 18.06.2008р., укладеному між ТОВ «Олександрія-БЛіГ»та АТ «УкрСиббанк», також в даному листі було викладено прохання достроково розірвати кредитний договір № 11361215000 від 18.06.2008р., шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р.

26.03.2010р. між ПАТ «УкрСиббанк»та ТОВ «Олександрія-БЛіГ»було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., предметом якої є домовленість сторін про припинення дії кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. з 26.03.2010р. за взаємною згодою сторін. У п. 2 даної додаткової угоди зазначено, що на момент укладення та підписання цієї додаткової угоди сторони підтверджують, що відсутні будь-які претензії з приводу виконання кредитного договору № 11361215000 від 26.03.2010р. Вказана додаткова угода була підписана уповноваженими представниками обох сторін та скріплена їх печатками без зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Таким чином, викладене свідчить про власне волевиявлення, свідомий та виважений підхід до підписання додаткової угоди № 2 від 26.03.2010р. до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., з боку позивача .

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2010р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним п. 2 додаткової угоди № 2 від 26.03.2010 р. до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., укладеної між сторонами у справі, з посиланням на те, що його права були порушені внаслідок того, що додаткова угода № 2 від 26.03.2010 р., а саме п. 2 зазначеної угоди, укладено позивачем під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, внаслідок застосування психічного з тиску.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до 207 ГК України господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням навіть одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути за вимогою однієї з сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст.231 ЦКУ встановлено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. Правочин, вчинений під впливом насильства, визнається недійсним внаслідок відсутності волі самого учасника на вчинення правочину. Під насильством розуміється фізичний або психічний тиск на особу з метою примушення її до вчинення правочину. Насильство може мати будь-які прояви : фізичне насильство (катування, побиття, заподіяння болю); психічне насильство (залякування, загроза вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень самій особі або її близьким); насильство дією (викрадення дитини, пошкодження майна особи).

У відповідності до листа Верховного Суду України від 24.11.2008р. «Про узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання право чинів недійсними»для визнання правочину недійсним, через вчинення його під впливом насильства або погрози, необхідна наявність фізичного або психічного впливу на особу з метою спонукання до укладення правочину варто мати на увазі, що насильство розуміється як заподіяння учасникові правочину фізичних або душевних страждань з метою примусити укласти правочин. Воно повинне виражатися в незаконних, не обов'язково злочинних, діях (наприклад, насильством може бути вплив на волю контрагента за допомогою використання його залежного становища). Насильство викликає страх настання невигідних наслідків. Насильницькі дії можуть вчиняться як стороною майбутнього правочину, так і сторонньою особою щодо іншої сторони, її родичів чи близьких. На відміну від насильства, погроза полягає у здійсненні тільки психічного, але не фізичного впливу, і має місце за наявності як неправомірних, так і правомірних дій (наприклад, погроза звернутися до суду із заявою у справах приватного обвинувачення, позбавити спадщини або накласти арешт на майно). Вона може бути підставою для визнання правочину недійсним, коли через обставини, які мали місце на момент його вчинення, були підстави вважати, що відмова учасника правочину від його вчинення могла спричинити шкоду його законним інтересам.

Колегія суддів, вважає що вимоги позивача є недоведеними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з нижчевикладених підстав.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідач, отримавши листи позивач датовані 18.03.2010р., 26.03.2010р. прийняв пропозицію про розірвання договору за взаємною згодою сторін, і 26.03.2010 р. була підписана додаткова угода № 2 до кредитного договору № 11361215000.

Згідно ст.654 ЦКУ зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а додаткова угода № 2 від 26.03.2010р. до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. укладена в простій письмовій формі у відповідності до вимог чинного законодавства та волі сторін.

Правові наслідки зміни або розірвання договору, визначені ст. 653 ЦК України. Так, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання сторін змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості сторін про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін, в зв’язку з чим підписання додаткової угоди № 2 свідчить про припинення зобов'язань за кредитним договором № 11361215000 від 18.06.2008р. за взаємною згодою сторін.

Також, розглядом матеріалів справи встановлено, що в зв'язку з припиненням зобов’язань за кредитним договором та забезпечувальних договорів застави та іпотеки відповідачем на адресу приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Радової С.В. 29.03.2010р.: був направлений лист про зняття заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна - комплексу виробничих будівель, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, 32; повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек (а.с. 98,99); заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна. Також до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 29.03.2010р. відповідачем була подана заява про припинення обтяження рухомого майна за договором застави обладнання від 18.06.2008р.

Отже викладене свідчить про виконання відповідачем зобов’язань передбачених п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, щодо зняття заборони відчуження з об'єкту нерухомості на обладнання, що було передано позивачем в заставу за кредитним договором.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставними та недоведеними висновки суду першої інстанції щодо визнання недійсним п.2 додаткової угоди № 2 від 26.03.2010р. до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р., укладеної між ТОВ «Олександрія-БЛіГ»та АКІБ «УкрСиббанк», оскільки позивачем відповідно до ст. 33 ГПК України не було доведено належними та допустимими доказами які б свідчили про відсутність справжньої волі позивача внаслідок застосування до нього психічного тиску при визначенні та підписанні умов додаткової угоди № 2 від 26.03.2010р. до кредитного договору № 11361215000 від 18.06.2008р. та не надано посилань на норми чинного законодавства щодо невідповідності п. 2 вказаної додаткової угоди вимогам чинного законодавства Також, відсутні будь-які документи чи пояснення позивача які б свідчили про змушення директора ТОВ «Олександрія-БЛіГ»підписати спірну додаткову угоду як умову направлення до нотаріуса заяви про виведення майна ТОВ «Олександрія-БЛіГ»із застави.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р. по справі № 54/133-10 прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2010 р. по справі № 54/133-10 скасувати та прийняти нове.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-БЛіГ», (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42, код ЄДРПОУ 31969320) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», (61050, м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючого суддя                               І.С. Карбань.

                    Суддя                               Т.В. Кравець.

Суддя                     І.А. Шутенко.

Повний текст постанови підписано 09.09.2010р.