Рішення № 11148097, 03.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 серпня 2010 року справа № 5020-9/110 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Рідна Марка» (04176, м.Київ, вул. Електриків, буд. 29А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Клуб»(99000, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, буд. 43; 99011, м .Севастополь, вул. Леніна, буд. 58-1)

про стягнення 30488,35 грн.,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача - не з’явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Рідна Марка»(далі –ТОВ «Група Компаній «Рідна Марка») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Клуб»(далі –ТОВ «Трейд Клуб») про стягнення 30488,35 грн., з яких: основний борг –26215,84 грн., інфляційне відшкодування –734,04 грн., пеня –3036,00 грн., 3% річних –402,47 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов’язання щодо виконання умов договору поставки №12/10/3 від 12.10.2009, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-4).

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у позові та довідці свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.49).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які надіслані за юридичною адресою та повернуті органами поштового зв’язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій (а.с.25-28, 29-32, 70-73, 74-76).

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2009 між ТОВ «Група Компаній «Рідна Марка»(Продавець) та ТОВ «Трейд Клуб»(Покупець) був укладений договір поставки №12/10/3 (далі - Договір) (а.с.10-12), за умовами якого Продавець бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених даним Договором, Товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до Договору, або накладних, які після підписання Сторонами є його невід’ємними частинами.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов’язань по даному Договору (пункт 7.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору відповідач взяв на себе зобов’язання розрахуватися за Товар, строк розрахунку сторони узгодили у залежності від місяців року та виду продукції.

Позивач зобов'язання за договором поставки виконав в повному обсязі, за період з 23.10.2009 по 26.11.2010 на підставі видаткових накладних поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 85269,84 грн. (а.с.15-17), яку відповідач оплатив частково в розмірі 59054,00 грн., з урахуванням накладної на повернення (а.с.22), що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (а.с.18-21).

Згідно пункту 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості Товарної партії та/або вартості зворотної Тари, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла на час заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Дані обставини стали підставою для звернення ТОВ «Група Компаній «Рідна Марка»до господарського суду з вимогами про стягнення заборгованості за Договором з урахуванням штрафних санкцій.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №12/10/3 від 12.10.2009.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Суд встановив, що позивач поставив відповідачеві товар на суму 85269,84 грн., який оплачений відповідачем частково в розмірі 59054,00 грн.

Докази погашення суми заборгованості за поставлений товар ТОВ «ТД «БЕЛЛ-КРИМ»на день прийняття рішення суду не надані.

На підставі вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги ВАТ «Луцьк Фудз» про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26215,84 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3036,00 грн.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості Товарної партії та/або вартості зворотної Тари, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла на час заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вказаний розрахунок здійснений позивачем з урахуванням вимог діючого законодавства, однак з деякими недоліками в частині зазначення періоду виконання зобов’язань, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 2957,37 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

26622,0014.11.2009 - 18.11.2009510.2500 %0.056 %*74.76

7332,0019.11.2009 - 20.11.2009210.2500 %0.056 %*8.24

41148.0017.12.2009 - 24.12.2009810.2500 %0.056 %*184.88

58647.8425.12.2009 - 05.01.20101210.2500 %0.056 %*395.27

55647.8406.01.2010 - 26.01.20102110.2500 %0.056 %*656.34

54517.8427.01.2010 - 29.01.2010310.2500 %0.056 %*91.86

26215.8430.01.2010 - 14.05.201010510.2500 %0.056 %*1546.02 Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмір 502,47 грн. та інфляційне відшкодування за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 734,04 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що інфляційне відшкодування підлягає стягненню частково в розмірі 493,12 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

26622.0014.11.2009 - 18.11.200953 %10.94

7332.0019.11.2009 - 20.11.200923 %1.21

41148.0017.12.2009 - 24.12.200983 %27.06

58647.8425.12.2009 - 05.01.2010123 %57.84

55647.8406.01.2010 - 26.01.2010213 %96.05

54517.8427.01.2010 - 29.01.201033 %13.44

26215.8430.01.2010 - 11.06.20101333 %286.58 Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що інфляційне відшкодування підлягає стягненню повністю в розмірі 734,04 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.02.2010 - 30.03.201026215.841.028734.0426949.88 Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, в розмірі 30400,37 грн., з яких: основний борг –26215,84 грн., інфляційне відшкодування –734,04 грн., пеня –2957,37 грн., 3% річних –493,12 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Клуб»(юридична адреса: 99000, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, буд. 43; 99011, ідентифікаційний код 31019949, п/р 2600300017149 в СФ АКБ „Укрексімбанк”, МФО 384986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Рідна Марка» (04176, м.Київ, вул. Електриків, буд. 29А, ідентифікаційний код 36336351, п/р 26009010300247 в ВАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк», МФО 380582) 30939,69 грн., з яких: основний борг –26215,84 грн., інфляційне відшкодування –734,04 грн., пеня –2957,37 грн., 3% річних –493,12 грн., витрати по сплаті державного мита –304,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –235,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя           підпис           С.А. Рибіна