Рішення № 11147821, 31.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/26931.08.10 За позовом          Закритого акціонерного товариства «Коростишівський залізобетон»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Союз»; Про                    стягнення 198775,36 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Пилипчук А.В., представник, довіреність №05/01 від 05.01.2010 р.;

Від відповідача:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. слухання справи №18/269 призначене на 12.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 р. справа №18/269 була відкладена слуханням на 31.08.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 144759,62 грн. (118064,71 грн. основного боргу + 26694,91 грн. інфляційних втрат), 36,48 грн. пені, 1094,26 грн. трьох процентів річних з простроченої суми; зобов’язати відповідача протягом місяця оплатити виготовлений товар (балкони) на суму 52885,00 грн. та самостійно вивезти його зі складу; стягнути з відповідача 19880,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд Союз», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

09.01.2008 р. між сторонами укладений договір №П1-20/01 про виготовлення та поставку товару, за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, виготовити відповідачеві замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа позивача) по узгодженню сторін виконати його доставку, а відповідач зобов'язався своєчасно його прийняти та здійснити оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках відповідача, рахунках-фактурах позивача та накладних (товарно-транспортних, фактичних, або видаткових).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається на підставі письмових заявок відповідача, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару, точна адреса доставки, при необхідності погодинний графік поставок.

На виконання умов договору позивача поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 937 357,27 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлений позивачем товар оплатив частково у сумі 819292,56 грн., що підтверджується виписками банківської установи, які додані до матеріалів справи. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 118064,71 грн.

17.06.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №75 від 09.06.2009 р. про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 05.08.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1731.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 36,48 грн., передбачена п. 8.3. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 144759,62 грн. (118064,71 грн. основного боргу + 26694,91 грн. інфляційних втрат) та 1094,26 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога позивача в частині зобов’язання відповідача протягом місяця оплатити виготовлений товар (балкони) на суму 52885,00 грн. та самостійно вивезти його зі складу позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже було зазначено вище, пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається на підставі письмових заявок відповідача, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару, точна адреса доставки, при необхідності погодинний графік поставок.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачем була надана позивачеві заявка на виготовлення товару (балконів) на суму 52885,00 грн.

Твердження позивача про те, що відповідачем було здійснено усне замовлення щодо виготовлення товару (балконів) на суму 52885,00 грн. з посиланням на п. 6.2. договору не приймається господарським судом до уваги, оскільки пунктами 6.1. та 6.2. договору передбачено, що сторони погодились, що письмові заявки та/або зміни до них надсилаються факсимільним зв’язком з підтвердженням отриманого замовлення уповноваженою особою позивача; відповідач також може надавати заявку по телефону не пізніше 24 годин до початку поставки, погодивши з позивачем графік поставки.

Крім того, згаданий вище п.2.2. договору передбачає, що товар, який поставляється за договором, визначається на підставі письмових заявок відповідача.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Союз»(юридична адреса: інд. 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б; фактична адреса: інд. 02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 13-д, кв. 234; інд. 02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 26, кв. 31; код ЄДРПОУ 33638372) на користь Закритого акціонерного товариства «Коростишівський залізобетон» (інд. 12500, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Р.Люксембург, 83, код ЄДРПОУ 31843625) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 144759 (сто сорок чотири тисячі сімсот п’ятдесят дев'ять) грн. 62 коп., 36 (тридцять шість) грн. 48 коп. пені, 1094 (одна тисяча дев’яносто чотири) грн. 26 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 14589 (чотирнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. витрат по сплаті держмита та 173 (сто сімдесят три) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 06.09.2010 р.