Рішення № 11147517, 25.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/20225.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версія-Сістемс"

про стягнення 79 813,06 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Токаренко І.Г. (дов. б/н від 22.01.2010р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версія-Сістемс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 79813,06 грн. заборгованості, з яких 79545,00 грн. основного боргу, 268,06 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 11.08.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 року розгляд справи був відкладений на 11.08.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

Заявлені позовні вимоги позивач підтримав, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем умов укладеної угоди про постачання позивачем товарів, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до довідки ЄДРПОУ відповідача, станом на 07.07.10р. місцезнаходження відповідача є тим самим, куди йому направлялась ухвала про порушення провадження у справі від 29.06.10р. та ухвала про відкладення від 11.08.10р., а саме м. Київ, вул. М. Раскової, 19.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали, оцінивши наявні докази повно, об’єктивно, керуючись внутрішнім переконанням на підставі вимог закону, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як в судом, між сторонами у досягнуто усної домовленості щодо поставки позивачем товару відповідачеві.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і недотриманні письмового договору.

На виконання домовленості між позивачем та відповідачем, позивачем через уповноваженого представника відповідача Кального Ю.А., який діяв на підставі довіреності № 727 від 23.12.2009р. і за рахунком фактурою № 1506652/1 від 22.12.2009р. передано товар на загальну суму 94545,00 грн., що підтверджується, належним чином оформленою, накладною на передачу товару № 1506652/1/1 від 24.12.2009р.

Відповідач частково оплатив товар, перерахувавши позивачу 15 000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 79 545,00 грн.

27 квітня 2010 року позивач направив відповідачу лист - вимогу №08-12, в якій просить відповідача сплатити заборгованість в розмірі 79545,00 грн. в семиденний термін з дня пред’явлення цієї вимоги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Такою вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України є лист-вимога № 08-12 від 27.04.2010р., з вимогою оплатити товар в семиденний строк. Відповідач отримав зазначений лист - вимогу 30.04.2010р., що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення. За таких обставин, відповідно до ст.530 ЦК України, зобов'язання відповідача по оплаті отриманого товару мало бути виконано останнім в строк до 07.05.2010р.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивач стягнення 79545,00 грн. основного боргу, 268,06 грн. 3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Версія-Сістемс" 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 24426076) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6; код ЄДРПОУ 30435904) 79545 (дев’яносто п’ять тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 06 коп. 3% річних, 798 (сімсот дев’яносто вісім) грн. 13 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 10.09.2010 року