Рішення № 11147478, 25.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.10 Справа № 5/102/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ПРАНК” (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 27 169, 88 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача Сичова М.В., довіреність № б/н від 01.12.2009

Від відповідача Не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.04.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ПРАНК” звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості у сумі 50 927, 53 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2010 порушено провадження у справі № 5/102/10, розгляд якої призначено на 18.06.2010. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 18.06.2010 № 5/102/10 було продовжено строк розгляду справи строком на 1 місяць до 26.08.2010. Розгляд справи відкладався. У судовому засіданні 25.08.2010 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду наступні пояснення: 29.01.2008 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання рекламних послуг. Позивачем було перераховано на рахунок відповідача 40 754, 82 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути перераховані кошти. Однак, станом на 25.08.2010 грошові кошти у розмірі 40 754, 82 грн. позивачу не повернуті. Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 40 754, 82 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, умови договору № 6 від 29.01.2008, ст. 173 ГК України та ст.ст. 1, 4, 54-57 ГПК України.

Відповідач у судове засідання 25.08.2010 вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 26.05.2010 та від 18.06.2010 відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.06.2010 № 7296002, відповідно до якого 04.06.2010 відповідач отримав ухвалу господарського суду Запорізької області № 5/102/10 від 26.05.2010 про порушення провадження у справі.

Також, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № б/н від 12.08.2010, відповідно до якого 14.08.2010 відповідач отримав ухвалу господарського суду Запорізької області № 5/102/10 від 11.08.2010 про відкладення розгляду справи на 25.08.2010.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “ПРАНК” (замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) був укладений договір № 6 про надання рекламних послуг (далі договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до якого виконавець зобовязується за завданням замовника надати послуги по розміщенню рекламних матеріалів останнього на спеціальних рекламних кострукціях в період рекламної кампанії замовника відповідно до додатків, які є невідємною частиною договору (п. 1.1.).

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. договору замовник оплачує роботи та послуги на умовах 70 % передоплати від загальної суми відповідного додатку до даного договору, до початку розміщення рекламної інформації замовника. 30 %, що залишилися, від суми додатку до даного договору по закінченню надання послуг виконавця, за умови відсутності у замовника претензій з якості наданих послуг, відповідно до даного договору (п. 2.4.).

Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 2.5.).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що за закінченням рекламної (інформаційної) кампанії виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі наданих послуг (далі Акт).

Виконавець підписує Акт на надсилає його замовнику на підпис. Замовник на протязі 5 робочих днів підписує Акт та направляє його виконавцю або в той же строк направляє обгрунтовану письмову претензію. У разі не направлення замовником виконавцю підписаного Акту або претензії у вказаний строк зобовязання вважаються виконаними належним чином та в належному обсязі, відповідно до даного договору.

Сторонами були підписані наступні Акти здачі приймання робіт: від 29.02.2008 на суму 7 624, 24 грн., від 29.02.2008 на суму 22 000, 00 грн., від 31.03.2008 на суму 7 624, 24 грн., від 31.03.2008 на суму 22 000, 00 грн., від 30.04.2008 на суму 7 624, 24 грн., від 30.04.2008 на суму 22 000, 00 грн., від 16.05.2008 на суму 10 645, 16 грн., від 31.05.2008 на суму 9 745, 74 грн., від 30.06.2008 на суму 13 584, 94 грн., від 31.07.2008 на суму 13 584, 94 грн. Всього на суму 136 433, 50 грн.

Позивачу були виставлені відповідачем наступні рахунки-фактури на загальну суму 150 019, 94 грн., які відповідно були сплачені позивачем:

·№ 9 від 21.01.2008 на суму 22 000, 00 грн. (платіжне доручення № 208 від 24.01.2008 на суму 22 000, 00 грн.);

·№ 10 від 21.01.2008 на суму 7 624, 74 грн. (платіжне доручення № 209 від 24.01.2008 на суму 7 624, 74 грн.);

·№ 26 від 15.02.2008 на суму 7 624, 74 грн. (платідне доручення № 737 від 04.03.2008 на суму 7 624, 74 грн.);

·№ 24 від 15.02.2008 на суму 22 000, 00 грн. (платіжне доручення № 749 від 04.03.2008 на суму 22 000, 00 грн.);

·№ 29 від 06.03.2008 на суму 22 000, 00 грн. (платіжне доручення № 973 від 18.03.2008 на суму 22 000, 00 грн.);

·№ 30 від 06.03.2008 на суму 7 624, 74 грн. (платіжне доручення № 974 від 18.03.2008 на суму 7 624, 74 грн.);

·№ 61 від 17.04.2008 на суму 10 645, 16 грн (платіжне доручення № 1625 від 06.05.2008 на суму 10 645, 16 грн.).;

·№ 62 від 17.04.2008 на суму 9 745, 74 грн. (платіжне доручення № 1626 від 06.05.2008 на суму 9 745, 74 грн.);

·№ 73 від 13.05.2008 на суму 13 584, 94 грн. (платіжне доручення № 1890 від 20.05.2008 на суму 13 584, 94 грн.);

·№ 86 від 13.05.2008 на суму 13 584, 94 грн. (платіжне доручення № 2180 від 06.06.2008 на суму 13 584, 94 грн.);

·№ 94 від 24.06.2008 на суму 13 584, 94 грн. (платіжне доручення № 2582 від 03.07.2008 на суму 13 584, 94 грн.).

27.10.2008 на адресу відповідача було направлено лист № 73 08 від 27.10.2008, відповідно до якого позивач просив повернути перераховані кошти у розмірі 13 584, 94 грн. (платіжне доручення № 3284 від 13.08.2008).

Відповідно до листа № б/н від 05.11.2008 відповідач зобовязувався повернути грошові кошти у розмірі 13 584, 94 грн. строком до 15.11.2008.

26.11.2008 на адресу відповідача була направлена претензія про сплату боргу №715/08-юр від 26.11.2008 у розмірі 40 754, 82 грн., що підтверджується фіскальним чеком №0725 від 26.11.2008 та описом вкладення № б/н від 26.11.2008.

29.06.2010 на адресу відповідача був направлений лист № 1092/2010-юр від 29.06.2010 з додатком: Акт звірки взаємних розрахунків, що підтверджується фіскальним чеком № 5086 від 29.06.2010 та описом вкладення № б/н від 29.06.2010.

Відповіді позивач не отримав.

Станом на 25.08.2010 заборгованість відповідача складає 40 754, 82 грн.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АД № 613063 від 21.06.2010, відповідно до якого місцезнаходженням Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, дана норма визначає поняття безпідставного набуття, збереження майна (безпідставного збагачення) і встановлює умови його виникнення. Зобовязання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов:

По-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна.

По-друге, щоб набуття або зберігання здійснено за рахунок іншої особи.

Відповідач доказів виконання прийнятих на себе зобовязань щодо надання рекламних послуг у повному обсязі згідно з рахунками-фактурами суду не надав. В той же час, матеріали справи підтверджують зберігання грошових коштів отриманих від позивача у розмірі 13 584, 94 грн. (платіжне доручення № 3284 від 13.08.2008; листування між сторонами: лист № 73 08 від 27.10.2008 та № б/н від 05.11.2008)

По-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є провавідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу. Надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобовязання.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання. При зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Платіжним дорученням № 2892 від 21.07.2008 позивачем була здійснена оплата у розмірі 13 584, 94 грн. згідно р/ф 105 від 17.06.2008 за рекламні послуги за серпень 2008. Послуги відповідачем надані не були.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 13 584, 94 грн., сплачених платіжним дорученням № 2582 від 03.07.2008, призначення платежу сплата за рекламні послуги у липні, оскільки дана проплата була здійснена згідно рахунку фактури № 94 від 24.06.2008. Крім того, в матеріалах справи міститься Акт виконаних робіт від 30.06.2008 на суму 13 584, 94 грн. Доказів того, що рекламні послуги не були надані відповідачем позивачу суду не надано.

Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 27 169, 88 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Доказів підтвердження повернення позивачу грошових коштів у розмірі 27 169, 88 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також, суд з власної ініціативи вважає за необхідне виправити допущену в ухвалах господарського суду Запорізької області від 26.05.2010, від 18.06.2010 та від 11.08.2010 по справі № 5/102/10 описку. В вступній частині зазначених ухвал допущено описку: невірно зазначено найменування позивача, а саме: “Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРАНК” замість “Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ПРАНК”.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Виправити описку в ухвалах господарського суду Запорізької області від 26.05.2010, від 18.06.2010 та від 11.08.2010 по справі № 5/102/10.

2. Позивачем по справі вважати: “Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ПРАНК”.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ПРАНК” (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, п/р 26002000119106 в відділенні № 2 ВАТ “Укрексімбанк” філія м. Харкова, МФО 351618, код ЄДРПОУ 23468734) стягнути заборгованість у розмірі 27 169 (двадцять сім тисяч сто шістдесят девять) грн. 88 коп., 271 (двісті сімдесят одна) грн. 70 коп. державного мита та 155 (сто пятдесят пять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано30.08.2010.