Рішення № 11147381, 13.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.10 р.                     Справа № 4/188                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Бурмістрова О.А. – довіреність від 27.01.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

„Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

до відповідача - Іноземного підприємства „Гленорд” м. Донецьк

про стягнення 38355,03грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

в с т а н о в и в :

Комунальне комерційне підприємство „Донецькміськтепломережа” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ІП „Гленорд” м. Донецьк 38355,03грн., з яких: 33719,48грн. - заборгованість за період з 15.10.2008р. по 28.07.2010р., 563,63грн. - 3%річних за період з 01.12.2009р. по 28.01.2010р., 1318,88грн. – інфляційних за грудень 2009р., січень-червень 2010р., 2753,04грн. – пеня за період з 01.12.2009р. по 31.05.2010р.

В підтвердження позову надав укладений між сторонами договір на поставку теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді №74160 від 01.07.2009р., рішення Донецької міської ради №23/19 від 19.09.2008р., №28/4 від 20.02.2009р., якими встановлені тарифи на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, акти на включення опалення від 27.10.2008р., 23.10.2009р. та виключення теплопостачання від 15.04.2009р., 15.04.2010р., акт від 27.02.2009р., рахунки №74160 від 21.11.2009р. на суму 19443,22грн., №74160 від 11.12.2009р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.01.2010р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.02.2010р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.03.2010р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.04.2010р. на суму 1605,96грн., які виписані відповідачу для оплати та отримані уповноваженою особою відповідача, претензію №831-б від 13.05.2010р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати, листи.

Відповідач не одержав від суду ухвалу про порушення справи,відкладання розгляду спору, про що свідчать повернуті повідомлення з написом „за зазначеною адресою відсутні”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у витязі Головного управління статистики у Донецькій області від 19.08.2010р. № 14/4-23/501 та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що предметом спору є виконання грошових зобов’язань по оплаті за надану теплову енергію.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Технічного паспорту на квартирний багатоповерховий житловий будинок № 5 по проспекту Театральний в місті Донецьку Іноземне підприємство „Гленорд” займає з 13.02.2008р. площу в 380,5кв.м. Починаючи з цієї дати Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” надає послугу по поставці теплової енергії відповідачу.

          01.07.2009р. між сторонами укладений договір № 74160, за яким позивач постачальник (позивач) зобов’язується поставити споживачу (відповідач) теплову енергію до точки розподілу згідно балансової приналежності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 380,5 кв. м., а споживач зобов’язується прийняти та провести оплату за використана теплову енергію (п. 1.2 договору).

Теплова енергія, яка поставляється по договору, використовується споживачем виключно для теплопостачання приміщень, зазначених в п. 1.1 (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2 договору сторони домовилися про те, що обсяги тепло споживання споживача наступні: загальна площа 380,5 кв. м.

Початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановленим на тепловому вводі споживача.

При відсутності приладів обліку або при виході їх зі строю оплата здійснюється, згідно затвердженим тарифам. Теплова енергія для опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача, повинна відповідати вимогам діючих нормативно-правових актів.

В п. 5 договору сторонами обумовлений порядок та умови оплати, а саме:

Сума оплати за теплопостачання в місяць на момент підписання договору складає 6556,78грн.

Розрахунковим періодом для оплати являється календарний місяць.

Розрахунки за спожиту споживачем теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% попередньої оплати виключно в грошовій формі.

Тарифи на момент підписання договору складають: за 1 кв. м. опалювальної площі 17,23грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний період); за 1 куб. м. гарячої води 34,07грн. в місяць з ПДВ; за 1 Гкал відпущеної теплової енергії 593,04грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний період).

В залежності від цін на енергоносії, встановлені на підставі рішень органів місцевого самоврядування, тариф може змінюватись в більшу або меншу сторону без узгодження з абонентом.

Відповідно до п. 10.1 даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині поставки теплової енергії з 15.10.2008р. по 15.05.2010р. та якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло заяв про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

3

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Послуги позивачем відповідачем надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані сторонами акти на включення опалення від 27.10.2008р., 23.10.2009р. та виключення теплопостачання від 15.04.2009р., 15.04.2010р., акт від 27.02.2009р.

27.02.2009р. відповідачу відключено опалення на площі 191 кв.м. від центрального входу, про що складений акт.

Тому за площу в 189,5кв.м. відповідач повинен був оплатити витрати позивача по наданню теплової енергії за період з 15.10.2008р. по 15.04.2010р., заборгованість по якої склала на час вирішення спору 33719,48грн.

Позивачем відповідачу з урахуванням рішень Донецької міської ради №23/19 від 19.09.2008р., №28/4 від 20.02.2009р., з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №74160 від 21.11.2009р. на суму 19443,22грн., №74160 від 11.12.2009р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.01.2010р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.02.2010р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.03.2010р. на суму 3265,46грн., №74160 від 15.04.2010р. на суму 1605,96грн., всього на загальну суму 34111,02грн., які залишені без оплати і належного реагування.

Факт отримання цих документів підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов договору, сплатив тільки 391,54грн., тому за ним утворилась заборгованість на загальну суму 33719,48грн. за період з 15.10.2008р. по 28.07.2010р. Сума заборгованості, на час звернення із позовом, відповідачем не оплачена, претензії позивача залишені без виконання, таким чином, на час звернення із позовом сума заборгованості по оплаті послуг складає 33719,48грн. за період з 15.10.2008р. по 28.07.2010р., яку і просить стягнути позивач.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем отриманої ним теплової енергії, позивач просить суду стягнути з боржника 563,63грн. 3%річних за період з 01.12.2009р. по 28.01.2010р., 1318,88грн. інфляційних за грудень 2009р., січень-червень 2010р., 2753,04грн. пені за період з 01.12.2009р. по 31.05.2010р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання та виставлені рахунку на оплату; б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 6.4 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2753,04грн. пені за період з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 563,63грн. 3%річних за період з 01.12.2009р. по 28.01.2010р., 1318,88грн. інфляційних за грудень 2009р., січень-червень 2010р., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

4

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Іноземного підприємства „Гленорд” м. Донецьк про стягнення 38355,03грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Іноземного підприємства „Гленорд” м. Донецьк-83050, вул. Щорса, 38/6 „а”, ЄДРПОУ 35682994 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк-83001, вул. Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089 суму заборгованості в розмірі 33719,48грн., 563,63грн. - 3%річних, 1318,88грн. – інфляційних, 2753,04грн. – пені, 383,55грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 13.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу