Рішення № 11147222, 08.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.10 р.                     Справа № 43/193                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Буд-фактор”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором №05-08-03 від 05.05.2008р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 22959,20грн., пені за прострочення зобов’язання в сумі 1444,30грн., 3% річних за прострочення зобов’язання в сумі 182,20грн.

За участі представників:

від позивача: Тищенко Д.А. за дов. №1 від 04.01.2010р.

від відповідача: Крещенко В.В. за дов. №31/10 від 31.10.2007р.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 27.01.2009р. по 19.02.2009р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 08.09.2010р. з 09:35год. до 10:15год.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Буд-фактор”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором №05-08-03 від 05.05.2008р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 22959,20грн., пені за прострочення зобов’язання в сумі 1444,30грн., 3% річних за прострочення зобов’язання в сумі 182,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №05-08-03 від 05.05.2008р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р. у сумі 42000грн. (типової форми №КБ-3), акти прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2008р. у сумі 18000грн., у сумі 24000грн. (типової форми №КБ-2в), банківські виписки за 12.06.2008р., 05.09.2008р., а також на невиконання відповідачем зобов’язань за договором, в частині повної оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2008р. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №43/193.

27.01.2009р. відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначив, що акти, на які посилається позивач не підписувались директором ТОВ „Восход” або іншою уповноваженою особою та відповідачу невідоме походження цих актів, тому просив суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

17.02.2009р. відповідач заявив клопотання №03/193 про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що у провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк до Приватного підприємства “Буд-фактор”, м. Донецьк про визнання договору підряду №05-08-03 від 05.05.08р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області продовжено розгляд справи №43/193 на 1 місяць.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. провадження у справі №43/193 було зупинено до вирішення повязаної з нею справи №44/56пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк до Приватного підприємства “Буд-фактор”, м. Донецьк про визнання договору підряду №05-08-03 від 05.05.2008р. недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2010р. касаційну скаргу Приватного підприємства “Буд-фактор” було задоволено, ухвалу господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. по справі 43/193 скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2010р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи.

08.09.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням №7/193 від 07.09.2010р. про призначення почеркознавчої експертизи на предмет з’ясування дійсності підпису Рудської Г.В. на актах приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р.

Судом розглянуто по суті клопотання відповідача. У задоволенні клопотання відмовлено, оскільки суд ретельно дослідив матеріали справи та не вбачає підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №43/193 та вважає, що зібраних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Під час судового розгляду представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” (замовник) та Приватним підприємством “Буд-фактор” (підрядник) був укладений договір №05-08-03, за умовами якого підрядник зобов`язався виконанити за завданням замовника роботи з розробки з вивозом сміття та грунту для супермаркету, що будується з гостьовою автостоянкою по вул. Артема в Київському районі м. Донецька, замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи (пункти 1.1., 2.1., 5.1.1., 5.2.2. договору).

Згідно пункту 1.2. договору обєм та характер робіт визначається кошторисами узгодженими та затвердженими сторонами, та які є невід`ємними частинами договору. Коштоиси є динамічними.

Загальна сума договору складає 42000грн., в т.ч. ПДВ 7000грн., з яких: розробка з вивозом сміття складає 24000грн., в т.ч. ПДВ 4000грн.; розробка з вивозом грунту складає 18000грн., в т.ч. ПДВ 3000грн. Загальна сума договору може корегуватися у відповідності з пунктом 3.3. договору (пункт 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата за договором здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок підрядника в наступному порядку: поточні та остаточні розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 3 банківських днів після підписання акту замовником про виконані роботи (форми КБ-2В).

Згідно пункту 4.5. договору по завершенню робіт (етапу робіт) підрядник надає замовнику акт виконаних робіт встановленої форми, замовник протягом 3 календарних днів із дня отримання акту зобовязаний направити підряднику підписаний акт.

Обовязок замовника підписати акти виконаних робіт в строки, встановлені договором передбачений також в пункті 5.2.3. договору.

За порушення сторонами строків виконання зобов`язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ уКраїни від суми невиконаних зобовязань за кожен день прострочки (пункт 6.1. договору).

Згідно пункту 10.9. договору, він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ст.203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст договору №05-08-03 від 05.05.2008р. не суперечить чинному законодавству, вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, підписаний особою, підпис якої засвідчений печаткою підприємства.

Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання договору позивачем виконано роботи з розробки та вивозу сміття і ґрунту загальною вартістю 42000грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р. у сумі 42000грн. (типової форми №КБ-3) та актами прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2008р. у сумі 18000грн., у сумі 24000грн. (типової форми №КБ-2в).

Під час судового розгляду судом було візуально оглянуто оригінали довідки та актів, представлені позивачем та не встановлено підстав (припущень) вважати, що нанесення відбитку печатки ТОВ „Восход” на ці документи відбулось в інший спосіб ніж оригіналом печатки; що наявний на документах підпис директора Рудської Г.В. нанесений на папір за допомогою технічних приладів або належить іншій особі.

Одночасно, відповідачем не подано доказів того, що на час вчинення спірного договору печатка товариства вибувала з його володіння, знаходилась у неуповноважених осіб. Таким чином скріпивши своєю печаткою довідку та акти відповідач прийняв виконані роботи.

Тому вказані довідка та акти є доказом належного виконання позивачем умов договору №05-08-03 від 05.05.2008р. із виконання робіт з розробки та вивозу сміття і грунту та прийняття цих робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об‘ємів та вартості.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов’язок замовника здійснити повний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та остаточної здачі роботи. Строки виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт сторони погодили у вищевказаних умовах договору, згідно з якими строк здійснення платежу пов’язаний з моментом підписання акту здачі-приймання робіт.

Як встановлено судом, у актах прийомки виконаних підрядних робіт відповідачем не проставлено дату їх підписання, а позивачем не надано доказів, які б вказували на дату передачі актів відповідачеві. Однак оскільки, в актах зазначено місяць виконання робіт – травень 2008р. та дату формування актів – 27.05.2008р., то датою підписання актів сторонами слід вважати 31.05.2008р., тобто останній день місяця.

З огляду на викладене відповідач зобов‘язаний був оплатити виконані роботи до 04.06.2008р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення виконані роботи у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 22000грн. (42000грн. (винагорода за виконані роботи) – 10000грн. (відповідно банківської виписки за 12.06.2008р. оплата за розробку з вивозом ґрунту та сміття згідно договору №05-08-03 від 05.05.2008р.) – 10000грн. (відповідно банківської виписки за 05.09.2008р. оплата за розробку з вивозом ґрунту та сміття згідно договору №05-08-03 від 05.05.2008р ) = 22000грн.).

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав. Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 22000грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків сплати виконаних робіт, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення пеню, згідно пункту 6.1. договору, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення у сумі 1444,30грн., за період з 06.09.2008р. по 15.12.2008р.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу.

Частина 3 ст.549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що порушення зобов’язань виникло з 05.06.2008р. нарахування пені припинилось з 03.12.2008р.

Таким чином пеня підлягає стягненню за період з 06.09.2008р. по 03.12.2008р., оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення пені, починаючи з 06.09.2008р., а не з 05.06.2008р., коли у нього виникло право на її нарахування.

Розмір пені за період, який становить 89 днів, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, складає 1283,93грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у розмірі 182,20грн. за 06.09.2008р. по 15.12.2008р. та інфляційні збитки у розмірі 959,20грн. за вересень 2008р. по грудень 2008р.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, інфляційних збитків та встановлено, що зазначений порядок нарахування відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Посилання відповідача на те, що акти прийомки виконаних робіт не були підписані уповноваженою особою, судом не можуть бути прийняті до уваги, з підстав викладених вище. Відомостей щодо позбавлення відповідача можливості подати будь-які докази, що спростовують висновок суду матеріали справи не містять.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 534, 549, 611, 612, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Буд-фактор”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором №05-08-03 від 05.05.2008р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 22959,20 грн., пені за прострочення зобов’язання в сумі 1444,30грн., 3% річних за прострочення зобов’язання в сумі 182,20грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД” (83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б; ідентифікаційний код 31018243; п/р 26005301767916 у філії ГУ ПІБ України в Донецькій області м. Донецька, МФО 334635) на користь Приватного підприємства „Буд-Фактор” (83076, м. Донецьк, вул. Я. Галана, 3; ідентифікаційний код 32270329; п/р 260007053 в ДОД АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076; п/р 26000112022500 в АТ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) суму заборгованості у розмірі 22000грн., суму індексу інфляції у розмірі 959,20грн., суму 3% річних у розмірі 182,20грн., суму пені у розмірі 1283,93грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 243,39грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116,82грн.

В позовних вимогах про стягнення пені за прострочення зобов’язання в сумі 160,37грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами ст.85 ГПК України підписано 09.09.2010р.

Надруковано 3 прим.

2 – сторонам (поштові адреси);

1 – у справу.