Постанова № 11146354, 12.08.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 серпня 2010 р. № 9/136 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргуОдеської залізниці (далі –Залізниця)

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від29.03.10

у справі№ 9/136

господарського судуПолтавської області

за позовомЗалізниці

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Наука –Елеватор" (далі –Товариство)

простягнення 34 150,00 грн. В засіданні взяли участь представники: - позивача:Пашко С.Г. (за дов. № 80 від 04.01.10); - відповідача:не з'явились. Ухвалою від 21.07.10 колегії суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Залізниці № ДНЮ-3/91 від 18.05.10 була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні. Зазначена ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. На момент розгляду справи у судовому засіданні 12.08.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Натомість, 11.08.10 до колегії суддів надійшла заява Товариства в якій ставиться питання про розгляд справи без участі його представника. У судове засідання 12.08.10 представники Товариства не з'явились. Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 12.08.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Залізниці.

Про вказані обставини присутнього представника сторони повідомлено на початку судового засідання 12.08.10. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.08.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 24.12.09 господарського суду Полтавської області (суддя Тимошенко К.В.) в задоволенні позовних вимог Залізниці відмовлено.

Постановою від 29.03.10 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Мостової Г.І., суддів –Ільєнок Т.В., Яковлєва М.Л.) апеляційну скаргу Залізниці залишено без задоволення, а рішення від 24.12.09 господарського суду Полтавської області –без змін.

Вказані судові рішення мотивовані недоведеністю матеріалами справи визначеного Залізницею порушення з боку Товариства. Зокрема, суди звернули увагу на те, що складений Залізницею комерційний акт не відповідає вимогам Правил складання актів: в наданому акті не заповнена графа щодо технічного стану вагону, відсутнє посилання на акт загальної форми про відчеплення вагону по комерційному браку та ін.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій з урахуванням поданих уточнень просить рішення від 24.12.09 господарського суду Полтавської області та постанову від 29.03.10 Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати та прийняти по справі нове рішення.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: п. 10 Правил складання актів, п. 4.2 Правил оформлення перевізних документів, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Залізниці залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 20.03.09 у складі поїзда № 3529, що прибув на станцію Знам’янка Одеської залізниці, знаходилися залізничні вагони №№ 95398079, 95526240 та 95631461 з вантажем –зерно пшениці, які згідно залізничної накладної № 44771586 Товариство зобов’язалось відвантажити зі станції Решетилівка Південної залізниці на адресу ТОВ "Трансбалктермінал", а Залізниця зобов’язалась доставити усі вагони на станцію призначення Іллічівськ Одеської залізниці і видати вантажоодержувачу.

Судами враховано, що Залізницею з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України на шляху прямування поїзда № 3529 на попутній станції Знам’янка 20.03.09 був затриманий вагон № 95526240 для перевірки кількості та маси вантажу, що зазначені в накладній у зв’язку з тим, що виявлено невідповідність відомостей в накладній.

Також, місцевим та апеляційним судами взято до уваги, що в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах у вагоні № 95526240 виявлено масу брутто 83800 кг. Відповідно до накладної та інших перевізних документів вага у вагоні № 95615712 складає: тара –20 950 кг, нетто –67 900 кг, брутто –88 850 кг, що складає різницю порівняно із документом 5 500 кг.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.03.09 після відчеплення вагону для контрольного зважування на статичних вагах згідно протоколу зважування по вагону № 95526240 встановлено: брутто –85 600 кг, нетто –64 650 кг, тара –20 950 кг, в той час як по накладній: тара –20 950 кг, нетто –67 900 кг, брутто –88 850 кг, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення на 3 250 кг. При цьому, встановлено, що для засвідчення цього факту Залізницею складено комерційний акт № БК 047953/208.

Отже, оскільки вартість перевезення складає 6 830,00 грн., за вказане порушення Залізницею було нараховано Товариству штраф у розмірі 34 150,00 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до вимог ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 цього Статуту, а саме у розмірі п’ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

За приписами ст. 23 Статуту та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи "Маса вантажу в кг. визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником.

При цьому, відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Також, ст. 129 Статуту передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334.

Згідно п. 4 Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, що у разі, якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 4.3 цих Правил передбачено, що при складанні акта в графі 5 накладної зазначаються його номер і коротко причина його складення ("про недостачу ___ місць", "про недостачу маси ___ кг", "про відсутність пломб", тощо).

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно відомостей, занесених у графі 4 накладної № 44771586, вагон № 95526240 відчеплено на станції Знам’янка Одеської залізниці, складено акт загальної форми № 7919 від 20.03.09, виписана досилочна дорожня відомість № 42146730 від 20.03.09. У графі 5 цієї ж накладної зазначається, що вагон № 95526240 відчеплений "по ком. браку", буде досланий по досилочній дорожній відомості на ст.Знам’янка, Акт 21. Однак, Залізниця посилається на те, що відмітка про складання комерційного акту була зроблена не в основній накладній (договір перевезення), а в досильній накладній за якою досилався відчеплений вагон, тобто, вважає, що фактично відмітка була.

За змістом ст.ст. 1, 2, 5, 23 Статут залізниць України та п.п. 4.3, 6.10 Правил заповнення перевізних документів, під час перевезення, при складанні акту в графі 5 мають зазначатися його номер і коротко причини (наприклад, "про недостачу...місць", "про недостачу маси кг", "про відсутність пломб", тощо); в графі 4 "відмітки при перевезенні" вносяться відомості про акти, які складено, про вагони даної відправки із зазначенням станції яка склала і коротко його зміст. З огляду на надану до суду копію залізничної накладної № 44771586 попередні судові інстанції встановили, що Залізницею вказані норми законодавства не виконані. Так, встановлено, що відповідно до п.п. 6.14, 6.15 Правил перевезення вантажів Залізниця була зобов’язана дослати вагон № 95526240, відчеплений по комерційному браку на станції Знам’янка по дорожній відомості, а не по залізничній накладній. З огляду на бланк дорожньої відомості за якою повинен досилатися вагон, в ньому не передбачені будь-які графи для відміток про складання актів, в тому числі відсутня графа 5.

Отже, відповідно до Правил оформлення перевізних документів відмітку про складання комерційного акту Залізниця повинна робити саме в основній залізничній накладній в графі 5, а не на будь-якому іншому документі.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при складанні комерційного акту на станції Знам’янка № 047953/208 від 20.03.09 були допущені наступні порушення вимог законодавства, а саме:

–після зважування вагона, по досилочній накладній № 42146730 від 20.03.09, в особі станції Знам’янка в вагоні № 95526240 було дослано, як значиться в досилочній накладній: брутто 88 850 кг, тара 20 950 кг, нетто 67 900 кг, що підтверджено підписом товарного касира станції Знам’янка та ці дані тотожні даним в основній залізничній накладній № 44771586. Виходячи з того, що досилка вагона була виписана 20.03.09, попередні судові інстанції дійшли до висновку про те, що ці обставини свідчать про недостовірність даних комерційного акта Знам’янка № 047953/208 від 20.03.09 щодо недостачі у 3 250 кг; –в порушення п. 1.9 Правил складання актів та додатку № 1 до п. 1 цих Правил в комерційному акті відсутнє посилання на акт загальної форми № 21 про відчеплення вагону по комерційному браку, відсутні обставини та підстави складання акту про який йдеться в графі 5 залізничної накладної, що визначено Правилами складання актів та формою бланка комерційного акта, відсутній його зміст, оскільки якщо до перевізних документів додані комерційні акти, або акти загальної форми, складені на попутних станціях, у верхній частині комерційного акту робиться запис про те, що він складений на додаток до акту із зазначенням найменування станції, що його склала, залізниці, номеру та дати складання, а також стислий зміст акта (п. 3 "опис в комерційному акті результату перевірки вантажу" Порядку оформлення, розслідування та обліку незбережень перевезень вантажів, затверджених наказом Укрзалізниці від 21.09.05 № 306-Ц); –в порушення п. 9 Правил складання актів про те, що "усі графи бланку мають бути заповнені", в комерційному акті не заповнена графа "Вагон в техническом отношении оказался", однак, технічний стан вагону має пряме відношення до обставин щодо схоронності вантажу та можливої його втрати на шляху;

–в розділі "Д" комерційного акту не сказано про спосіб зважування вагону: із зупинкою і розчепленням чи із зупинкою без розчеплення, в порушення п. 22 Правил видачі вантажів в якому йдеться посилання на п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644 в якому визначено: "пункт 10: зважування вагонів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчепленням, або із зупинкою без розчеплення". Із зупинкою і розчеплення вагонів зважуються вантажі: зернові, до яких відноситься пшениця, яка перевозилася в спірному вагоні. Ця норма, що визначена Правилами приймання вантажів до перевезення, щодо вимог зважування на вагонних вагах з зупинкою і розчепленням ототожнена з "Правилами взвешивания груженых вагонов на 150 тонных весах". В експлуатаційному паспорті на 150-тонні ваги вказано: "при взвешивании вагонов без расцепки, на ходу, точность весов не регламентируется, так как при этом невозможно учесть динамичность и положение сцепки в момент взвешивания, а это может увеличить или уменьшить истинный вес вагона". Вантажоодержувач ТОВ "Трансбалктермінал" надав довідку, що станція Іллічівськ експ. Одеської залізниці перевірку маси вантажу в вагоні № 95526240 не здійснювала, а по загальній масі вантажу в вагонах № 95398079, 95526240, 95631461, які слідували по груповій залізничній накладній № 44771586 від 18.03.09 з масою вантажу 198 300 кг прийнято 198 000 кг, що лише на 300 кг менше за данні, вказані в перевізних документах. З урахуванням наведеного попередні судові інстанції дійшли до висновку про те, що саме порушення способу зважування вагона Залізницею дало різницю в масі вантажу; –в порушення п. 10 Правил складання актів комерційний акт станції Знам’янка № 047953/208 від 20.03.09 не підписали всі уповноважені працівники залізниці, які були залучені та присутні при зважуванні. Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району і прийомоздавальник, а також одержувач, якщо брав участь у перевірці. Крім того у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Згідно виписки книги зважування судами встановлено, що при визначенні брутто вагона не був присутній начальник станції Знам’янка Лепетенко, але комерційний акт підписав. В той же час був залучений з обставин необхідності представник воєнізованої охорони Залізниці –стрілок ВОХР Малиновський, який вказаний в розділі "Д" комерційного акту, але комерційний акт не підписав;

–в порушення п. 12 Правил складання актів, п.п. 29, 35 Правил видачі вантажів, Залізницею на станції призначення Іллічівськ експ. не була здійснена перевірка вантажу в вагоні № 95526240, який прибув на станцію по досилочній накладній № 42146730 та комерційний акт в розділі "Є" про результат видачі не посвідчений. Не зроблена також відмітка і в основній залізничній накладній, чим порушено вимоги п. 35 Правил видачі вантажів;

–в порушення п. 8 Правил складання актів другий примірник комерційного акту станції Знам’янка № 047953/208 від 20.03.09 не був доданий до перевізних документів та на зворотному боці залізничної накладної не була зроблена відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів. В порушенні п. 4.4 цих Правил в графі 5 та графі 4 (пункт 6.10 накладної) незроблена відмітка про складений комерційний акт, хоча необхідно було зазначити: його номер і коротко причина його складання ("про недостачу місць", "про недостачу маси кг...");

–в порушення п. 4.3 та п. 6.10 Правил оформлення перевізних документів в залізничній накладній в графах 4 та 5 відсутні дані не тільки про складання комерційного акту стислим змістом, але і відсутні відомості про складання акту загальної форми № 7908 від 20.03.09 і акта загальної форми № 7919 на який йдеться посилання в комерційному акті станції Знам’янка № 047953/208 від 20.03.09.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок попередніх судових інстанцій про те, що у зв’язку з відсутністю у графі 5 залізничної накладної № 44771586 відмітки про складання комерційного акту та відсутністю у комерційному акті підписів залучених до перевірки осіб, вказані докази не є належними в розуміння ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Залізницею в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Одеської залізниці № ДНЮ-3/91 від 18.05.10 залишити без задоволення.

Постанову від 29.03.10 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 9/136 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова І.Ходаківська