Ухвала суду № 111368184, 07.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.06.2023Справа № 910/8948/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торум»

про забезпечення позову,

Без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»/заявник) про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту та все майно та поточні рахунки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торум» (далі - ТзОВ «Торум»);

- заборони всім банківським установам, в яких ТзОВ «Торум» має відкриті поточні рахунки, вчиняти будь-які дії з коштами, які наявні або надійдуть на рахунки ТзОВ «Торум» в межах ціни позову в сумі 10 989 706,77 грн.

Ознайомившись із поданою АТ «Українська залізниця» заявою про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що у зв`язку із неналежним виконанням ТзОВ «Торум» зобов`язань за договором поставки №ЦЗВ-14-01222-01 від 24.06.2022 в частині реєстрації податкових накладних, АТ «Українська залізниця» має намір звернутися до суду із позовом про зобов`язання зареєструвати податкову накладну та стягнення штрафу у розмірі 10 989 706,77 грн. При цьому, на думку заявника, існують підстави вважати, що ТзОВ «Торум» може не виконати судове рішення у справі після її розгляду, оскільки ТзОВ «Торум» зверталось до позивача із листами про призупинення оплати поставленої продукції та надання згоди на укладення договору відступлення права вимоги, в тому числі, за спірним договором, що свідчить про вчинення ТзОВ «Торум» дій для переведення коштів та майна іншій юридичній особі та в подальшому оголошення про банкрутство, що фактично призведе до неможливості виконання рішення в майбутньому.

Дослідивши наведені АТ «Українська залізниця» обґрунтування щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Разом із тим, до поданої АТ «Українська залізниця» заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зокрема, вчинення ТзОВ «Торум» дій з виведення грошових коштів або майна з метою подальшого банкрутства та ухилення від виконання своїх зобов`язань. Заява АТ «Українська залізниця» мотивована лише припущенням заявника про потенційну можливість невиконання судового рішення в майбутньому.

Відтак, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «Українська залізниця» про вжиття заходів забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук