Ухвала суду № 11136305, 22.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7859/09/11/0170

22.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Санакоєвої М.А. секретар судового засідання Галайдіна Г.І.

за участю сторін:

представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ" - Касьянова Валерія Віталійовича, представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим - не зявився, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 09.09.2009 року у справі № 2а-7859/09/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ" (вул. Войкова, 21, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Кримська 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009 року у справі № 2а-7859/09/11/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим №0001652303 від 17.04.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ" у розмірі 5250,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ" 3,40 грн. - судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Феодосії Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

Зокрема апелянт вказує, що згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1, виданого СПД ОСОБА_5 на 2009 рік, як види діяльності зазначено: посередництво у торгівлі будівельними матеріалами, роздрібна торгівля поза магазином, а місце здійснення є АДРЕСА_1 тоді як фактична діяльність здійснювалась в магазині, розташованому за адресою м. Феодосія, вул. Войкова, 21, що належить ТОВ "АРТ".

Також апелянт зазначає, що для органів державної податкової служби доказом є акт перевірки, у якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підставами для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій. Тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "АРТ". винесеного за результатами акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки. наявності торгових патентів та ліцензій № 0155/01/11/23/19196477 від 07.04.2009 року відповідає нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 22.03.2010 року, не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2009 року старшим державним податковим ревізором-інспектором податкової служби 2 рангу Аністратовим Антоном Сергійовичем та старшим державним податковим ревізором-інспектором податкової служби 2 рангу Хохловим Дмитром Олександровичем була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ", розташованого за адресою: вул. Войкова, 21 в м. Феодосії АР Крим (а.с.7-8).

Перевірка проведена на підставі плану - графіку перевірок за квітень 2009року, затвердженого начальником Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим, де під п.35 зазначена господарська одиниця ТОВ «АРТ»(а.с.60-61).

Згідно направлень на перевірку №382 та №383 від 07.04.2009 року вищевказаним інспекторам державної податкової служби було доручено провести планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ" з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 23.03.1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Період проведення перевірки, який зазначений у направленнях, встановлено з 07.04.2009 року до 30.04.2009 року Направлення на перевірку мають печатку та підпис керівника податкової служби (а.с.26,27).

За результатами перевірки складено акт №0155/01/11/23/19196477 від 07.04.2009 року, яким встановлено порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), зокрема:

- проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 1050,00грн. (касовий апарат (РРО) "Еврокасса" ДР50, зав. №ЕБ 00000064);

- нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції;

- невидача відповідного розрахункового документу.

До акту перевірки додається опис наявної готівки на місці проведення розрахунків, із якого випливає, що на момент проведення перевірки на місці проведення розрахунків були наявні готівкові кошти у сумі 1050,00грн. (а.с.47). Начальником ділянки Шишкіним П.І. у опису готівкових коштів на місці проведення розрахунку зазначено, що грошові кошти належать приватному підприємцю ОСОБА_5

Перевірка проведена в присутності начальника ділянки Шишкіна П.Й., про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки, направленнях на перевірку та не заперечується позивачем (а.с.7-8, 48,49).

Акт перевірки підписаний позивачем із запереченнями відповідно до яких касовий апарат продано приватним підприємцем ОСОБА_5

У висновках до акту перевірки (п.4.2 акту) перевіряючими зазначено, що розрахункова операція була проведена у магазині сервісної організації ТОВ "АРТ" за адресою: м. Феодосія, вул. Войкова, 21, начальником ділянки ТОВ "АРТ" Шишкіним П.Й.

07.04.2009р. на адресу ДПІ в м. Феодосія позивачем були направлені заперечення на акт перевірки (а.с.10), в яких зазначено, що ТОВ "АРТ" займається ремонтом та обслуговуванням реєстраторів розрахункових операцій, що також зазначено у Статуті ТОВ "АРТ" (а.с.70).

14.04.2009 року ДПІ в м. Феодосії АР Крим на адресу директора ТОВ "АРТ" було направлено лист №2654/10/23-3, яким позивачу було розяснено, що перевірка магазина та сервісної служби, розташованих за адресою: м. Феодосія, вул. Войкова, 21 проводилася на підставі направлень на перевірку, в ході якої було встановлено, що розрахункову операцію з реалізації касового апарату "Еврокасса" МР50 проведено начальником ділянки Шишкіним П.І., зі слів якого реалізацію зазначених РРО здійснює ПП ОСОБА_5, проте документів, що підтверджують діяльність ПП ОСОБА_5 перевіряючим надано не було.

На підставі акту перевірки від 07.04.2009р. відповідач 17.04.2009 р. прийняв рішення №0001652303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно якого до позивача за порушення п.1,2 ст. 3 Закону №265 застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 1 ст.17 зазначеного Закону, у розмірі 5250,00грн.(а.с.9).

Зазначене рішення отримане позивачем 21.04.2009 року, про що свідчить копія повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.45).

Не погодившись із рішенням ДПІ в м. Феодосія АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2009 року позивачем на адресу Державної податкової адміністрації в АР Крим направлено скаргу про скасування зазначеного рішення (а.с.13-14).

Рішенням про результати розгляду скарги від 18.05.2009 року №1319/10/25-023 у задоволенні скарги було відмовлено, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2009 року залишено без змін (а.с.15-17).

26.05.2009 року позивач на адресу Державної податкової адміністрації України направив скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з вимогою скасувати зазначене рішення, мотивуючи її тим, що ТОВ "АРТ" реалізацію товару не здійснювало, гроші, вказані у опису було повернуто ПП ОСОБА_5 (а.с.18-19).

16.06.2009 року рішенням №5606/9/25-0415 про результати розгляду скарги рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2009 року та рішення ДПА в АР Крим від 18.05.2009 року №1319/10/25-02 залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с.20-21).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції. що відповідач правомірно та у межах наданих законом повноважень 07.04.2009 року здійснив перевірку позивача, оскільки перевірка була передбачена планом-графіком перевірок на квітень 2009 року, перевіряючи мали відповідні направлення на перевірку, які мають всі передбачені законом обовязкові реквізити.

Окрім того, перевіряючи були допущені до проведення перевірки, що випливає із акту перевірки та сторонами не заперечується, а відтак суд вважає, що посилання позивача на неправомірність проведення перевірки є безпідставними.

Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідальність за порушення зазначених норм встановлена п.1.ч.1 ст.17 Закону №265, відповідно до якої за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "АРТ" та ПП ОСОБА_5 15.01.2007 року укладено договір про спільну діяльність, згідно якого ТОВ «АРТ», зокрема, займається пошуком покупців для ПП ОСОБА_5 Окрім того, договором передбачено, що сторони домовилися організувати виставку зразків касових апаратів. Сторони не ведуть будь-яких розрахунків між собою. ПП ОСОБА_5 отримує дохід від продажу техніки, а ТОВ "АРТ" отримує дохід від щомісячного технічного обслуговування техніки(а.с.25).

01.01.2009 року субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 видане Свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с.22), таким чином, останній, при реалізації товарів, не повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій відповідно до ст.9 Закону №265.

При здійсненні розрахункової операції начальником ділянки ТОВ "АРТ" Шишкіним П.Й. від імені ПП ОСОБА_5 було виписано товарний чек від 07.04.2009 року на суму 1050 грн. на реалізований ПП ОСОБА_5 касовий апарат ЕVROCASA ДР-50(а.с.40).

Окрім того, належність зазначеного касового апарату приватному підприємцю ОСОБА_5 підтверджується також накладною №121 від 10.07.2008р. (а.с.64).

Тобто вищезазначений товарний чек від 07.04.2009р. на реалізований касовий апарат ЕVROCASA ДР-50 вартістю 1050 грн. є розрахунковим документом, якій підтверджує здійснення зазначеної розрахункової операції саме приватним підприємцем ОСОБА_5, а відтак факт здійснення ТОВ "АРТ" розрахункової операції без застосування РРО при продажу зазначеного касового апарату, викладений в акті перевірки, не знайшов свого підтвердження.

Посилання апелянта на п.23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, відповідно до якого забороняється зберігання на місці проведення розрахунків (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників є необґрунтованим, оскільки відповідач застосував до позивача штрафні санкції не за наявність невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, що передбачена статтею 22 Закону, а за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009 року у справі № 2а-7859/09/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Н.П.Горошко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук