Ухвала суду № 11136227, 17.05.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2269/09/2770

17.05.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Санакоєвої М.А. секретар судового засідання Прохорова Е.В.

за участю сторін:

представника позивача, Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" - фірми маркетингу і зовнішньо-економічних зв`язків відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" - Галькевича Андрія Костянтиновича,

представника відповідача, Державної податкової інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя- Лінніка Олексія Вікторовича,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Дудкіна Т.М.) від 14.12.2009 року у справі № 2а-2269/09/2770

за позовом Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" - фірми маркетингу і зовнішньо-економічних зв`язків відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Робоча, 5А, м.Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, Севастополь, 99001)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14.12.2009 року у справі № 2а-2269/09/2770 позов Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" - фірми маркетингу і зовнішньо-економічних зв`язків відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0001092330/0 від 12.08.2009 року.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки, викладені в постанові Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14.12.2009 року, суперечать нормам матеріального права, а саме: п. 1.3, п. 1.8 статті 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 19 статті 2, статті 9 бюджетного кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2009 року ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя була проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ДП "Зовнішекономсервіс" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року, за результатами якої складено Акт 1432/10/23-423/24865093/107 від 06.08.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року 47372,00 грн., оскільки у ланцюзі постачальників ДП "Зовнішекономсервіс" не встановлено кінцевого виробника та відсутній факт надмірної сплати податку на додану вартість у Державний бюджет України за договором постачання з приватним підприємством "Херсон-Техсінтез" (по ланцюгу постачальники - ПНВКП "Атон" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оникс").

На підставі вище зазначеного акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001092330/0 від 12.08.2009 року про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 47372,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про систему оподаткування" від 5.06.1991 № 1251-XII, Законом "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3.04.1997.

Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-XII відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 13.04.1997 (далі по тексту - закон України № 168/97-ВР) бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена о з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналогічні положення містить пункт 2.1 Порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86, відповідно до якого, якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Згідно підпункту 7.7.3. пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам. При цьому Закон не обмежує, можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування. Крім того, під час тлумачення норм Закону, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування, пріоритетне застосування мають спеціальні норми пункту 7.7 статті 7 Закону, а не сама по собі термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8 статті 1 Закону.

За загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Що стосується подальшої сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками товарів та послуг, придбаних платником податку, то Закон не пов'язує виникнення права на бюджетне відшкодування у платника податку з фактом виконання податкових зобов'язань перед бюджетом третіми особами.

Несплата контрагентом платника податку сум податку на додану вартість, включеного таким платником податку на додану вартість до сум бюджетного відшкодування, може бути підставою для невизнання права такого платника податків на відшкодування чи податковий кредит у разі встановлення судом протиправного характеру дій, вчинених учасниками відповідних операцій.

При цьому відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя не заперечує факт здійснення реальних господарських операцій між ДП "Зовнішекономсервіс" та контрагентом, якій зареєстрований як платник податку на додану вартість, відповідність наданих цим контрагентом податкових накладних чинному законодавству України (а.с. 42, 44, 46, 48, 50).

Таким чином, позивач правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включив до складу податкового кредиту за березень 2009 року суми на підставі податкових накладних, виданих постачальниками товару Приватним підприємством "Херсон-Техсінтез".

Сума бюджетного відшкодування є правомірно визначеною, якщо це зроблено на підставі належним чином сформованого податкового кредиту.

Податкові накладні, видані позивачеві контрагентом - Приватним підприємством "Херсон-Техсінтез", відповідають вимогам чинного законодавства та є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Контрагент позивача зареєстрований як платник податку на додану вартість, факт здійснення реальних господарських операцій підтверджено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом за договором постачання, в періоді, що перевірявся.

Як платник податків - покупець не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність і розрахунки з бюджетом його контрагентів, тому відповідач безпідставно при наявності у позивача первинних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту, застосував штрафні (фінансові) санкції та зменшив бюджетне відшкодування.

За обставин, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування а має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, ДП "Зовнішекономсервіс" правомірно сформовано на підставі накладних Приватного підприємства "Херсон-Техсінтез" податковий кредит з податку на додану вартість, а тому підстав для зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 47372, 00 грн. не було.

Доводи апелянта про відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету у зв'язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Онікс" через те, що відносно нього до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, ПНВКП "Атон" через ненадання посадовими особами підприємства документів та пояснень щодо взаємовідносин з Приватним підприємством "Херсон-Техсінтез" суперечать чинному законодавству, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням зустрічних перевірок, не ставить в залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливість проведення зустрічних перевірок сама по собі не свідчить про невиконання контрагентом своїх зобов'язань зі сплати податку до бюджету і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, що дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів з державного бюджету.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 14.12.09 у справі № 2а-2269/09/2770 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Н.П.Горошко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук