Ухвала суду № 11136047, 15.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-284/09/2/0170

15.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Крим"- Сандула В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 21.04.09 по справі №2-а-284/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Крим" (вул. Узлова, 20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2009 року у справі №2а-284/09/2/0170 було задоволено позов ТОВ «Лотос Крим»: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ м. Сімферополя від 22.07.2008 р. №0009763201/0, від 26.09.2008 р. №0009762301/1, від 05.12.2008 р. №0009762301/2.

Судом вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, згідно якої, у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав їх необґрунтованими, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не зявився.. Про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язань звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг ) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону). У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітнього періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону). Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 вказаного закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Встановлено, що TOB «Лотос Крим» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 22.07.2008 р. №0009762301/0, від 26.09.2008 р. № 0009762301/1, від 05.12.2008 р. № 0009762301/2. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем були невірно застосовані положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Також встановлено, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої, 10.07.2008 р. було складено акт №5284/2307/32443566. У вказаному акті зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7 .2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пунктів 8-10 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244.

На підставі акту перевірки від 10.07.2008 р. №5284/2307/32443566, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.07.2008 р. №0009762301/0, відповідно до якого, позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 58.864 грн. та штрафні санкції в сумі 29.432 грн.

Позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в який просив скасувати зазначене податкове повідомлення - рішення. Відповідачем 25.09.2008 р., за результатами розгляду зазначеної скарги, прийнято рішення № 3449/10/І/25-о 10 про відмову у задоволені скарги. 26.09.2008 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0009762301/1, відповідно до якого, позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 58.864 грн. та за штрафними санкціями - 29.432 грн.

30.09.2008 р. позивач звернувся до ДПА в АРК зі скаргою про перегляд повідомлень - рішень відповідача №0009762301/0 від 22.07.2008 р. та №0009762301/1 від 25.09.2009 р..

28.11.2008 р. Державної податкової адміністрацією в АР Крим було прийнято рішення № 2979/10/25-023, згідно якого було залишено без змін податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі перевірки від 10.07.2008 р. №5284/2307/32443566.

05.12.2008 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0009762301/2, згідно якого, позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 58.864 грн. та за штрафними санкціями - 29.432 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що за період часу, який перевірявся, позивач мав правовідносини з ПП "Гала Маркетинг", отримав від нього товар, що підтверджується податковими накладними від 22.04.2006 р. № 022337, від 26.04.2006 р. № 022497 , від 18.09.2006 р. № 028581, від 22.09.2006 р. № 028782, від 25.11.2006 р. № 031475, від 24.11.2006 р. № 031448, від 25.11.2006 р. № 031451, від 27.11.2006 р. № 031599, від 24.12.2006 р. № 032782, від 26.12.2006 р. № 032903, від 27.12.2006 р.№ 032966, від 28.12.2006 р. №033043 .

Позивачем були надані документи, які свідчать про те, що він при здійсненні оплати за товар, придбаний у ПП "Гала Маркетинг", перерахував його вартість ( в тому числі ПДВ), та, незважаючи на наявність права, сплачені суми ПДВ не включив до складу податкового кредиту по ПДВ, який формувався за квітень-грудень 2006 р.. Колегія судів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Позивач оригінали податкових накладних ПП "Гала Маркетинг" від 22.04.2006 р. № 022337, від 26.04.2006 р. № 022497 , від 18.09.2006 р. № 028581 , від 22.09.2006 р. № 028782, від 25.11.2006 Р. № 031475, від 24.11.2006 р. N 031448, від 25.11.2006 р. № 031451, від 27.11.2006 р. № 031599, від 24.12.2006 р. № 032782, від 26.12.2006 р. № 032903, від 27.12.2006 р.№ 032966 від 28.12.2006 р. № 03304 отримав у лютому 2007 р., після чого, керуючись п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону, сплачені суми ПДВ разом з ціною товару, факт отримання якого підтверджено зазначеними податковими накладними, у розмірі 58.864 грн., включив до суми податкового кредиту по ПДВ саме за лютий 2007 р.

Вивчивши надані позивачем під час розгляду справи розрахунки податкового кредиту по ПДВ за квітень-грудень 2006р., в яки суми ПДВ , сплачені при придбані товарів у ПП Гала Маркетинг», не були включені, приймаючи до уваги те, що вони були включені до складу податкового кредиту тільки у лютому 2007 р., тобто після отримання оригіналів податкових накладних, суд вважає, що право позивача на податковий кредит з ПДВ у лютому 2007 р. на суму 58.864 грн. та дата його виникнення були визначені з додержанням вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час розгляду справи відповідач не заперечував проти факту сплати позивачем вартості ( в тому числі ПДВ), придбаного у ПП "Гала Маркетинг" товару.

Матеріалами справи підтверджено не тільки дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», але й право включити суми сплаченого під час розрахунків з ПП "Гала Маркетинг»ПДВ у розмірі 58.864 грн. до податкового кредиту за лютий 2007 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Доказів, що свідчать про правомірність рішень субєкту владних повноважень, суду надано не було.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1. ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2009 року у справі №2а-284/09/2/0170, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва