Ухвала суду № 11135337, 03.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7756/09/4/0170

03.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В. секретар судового засіданняАнтонова Н.В. за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансервіс"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 03.09.09 у справі № 2а-7756/09/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансервіс" (вул. Воровського, 24, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

доДержавної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2009р. по справі № 2а-7756/09/4/0170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс»до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 04.06.2009р. №0009411502/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Трансервіс” податкового зобов'язання за платежем “ПДВ 14010100” за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20558,00 грн. Крім того, постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

Постанова суду мотивована тим, що податкова інспекція неправомірно нараховувала позивачу спірні штрафні санкції у звязку з затримкою сплати узгодженої суми податкових зобовязань у сумі 205579,98грн. за податковою декларацією по податку на додану вартість за лютий 2009 року, оскільки в основу такого нарахування було покладено погашення податковою інспекцією податкового боргу позивача за вказаною декларацією за рахунок зменшення суми податкового зобовязання внаслідок надання позивачем уточнюючого розрахунку, що за висновком суду, суперечить вимогам закону.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим та прийняти нову постанову, якою у позові ТОВ «Транссервіс»відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, а також невідповідністю викладених у постанові висновків обставинам справи.

Апелянт вважає, що п. 3.11.2 Наказу ДПА України від 11.06.2003р. № 290 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843, до переліку документів, що підтверджують суму та дату погашення податкового боргу (частини податкового боргу), відносить, зокрема, податкову декларацію (у тому числі уточнюючу) з відємною сумою податкових зобовязань.

За таких обставин, вважає, що оскільки актом перевірки № 4811 від 01.06.2009р. було встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 205579,98грн. із затримкою 25 днів, то на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. до позивача правомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 20558,00грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим .

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 03.03.2010 року о 11 годині 20 хвилин.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 03.03.2010 року, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не зявились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Крім того, до початку судового засідання від позивача по справі надійшло заперечення на апеляційну скаргу відповідно до якого Позивач ТОВ «Транссервіс» проти задоволення апеляційної скарги заперечуває, вважає , що постанова суду першої інстанції прийнята правомірно та просив її залишити без змін.

При розгляді справи в порядку ст. 195 КАС України судова колегія встановила наступне.

01.06.2009р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки №4811/15-2/31263745 від 01.06.2009р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яке виразилося у порушенні граничних строків сплати податкових зобовязань, самостійно узгоджених позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2009р. (вх. №23399 від 20.03.2009 року), в розмірі 205579,98грн. Затримка сплати склала 25 днів.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0009411502/0 від 04.06.2009р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Трансервіс” на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податкове зобов'язання за платежем “ПДВ 14010100” за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20558,00 грн.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, судова колегія встановила, що підставою для нарахування спірних штрафних санкцій стали наступні обставини.

За висновками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, викладеними в акті перевірки, позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року (вх. №23399 від 20.03.2009 року), в якій визначено суму податкового зобов'язання звітного періоду (суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, рядок 27) у розмірі 215416,00 грн. (а.с. 39).

В подальшому позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2009 року (вх. №60446 від 24.04.2009 року) в якому зменшено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету на 206795,00 грн. (рядок 8.2 уточнюючого розрахунку) (а.с. 31).

Сума податкового зобов'язання за лютий 2009 року у сумі 10000,00грн. перерахована до бюджету згідно із платіжним дорученням від 19.03.2009 року №ПП-0000113 (а.с. 9), в якому зазначено призначення платежу ПДВ за лютий 2009 року. Перерахування коштів підтверджується банківською випискою (а.с. 10) та даними картки особового рахунку позивача в податковому органі (а.с. 28 ).

За даними картки особового рахунку (а.с. 29) недоїмка у розмірі 205579,98 грн. враховувалась за позивачем у зв'язку із поданням декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року (вх. №23399 від 20.03.2009 року), та наявною переплатою у розмірі 9836,02 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181 від 21.12.2000р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 від 21.12.2000р. передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. “а” пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, граничним строком сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2009 року є 30 березня 2009 року.

Відповідно до абз. 1 пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зі змісту цієї норми вбачається, що застосування цієї санкції є можливим у разі, якщо платник податку фактично сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Зазначене підтверджується вимогами пп. 6.1.7 п. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, яким визначено, що податкове повідомлення приймається на суму сплаченого (погашеного) податкового боргу.

Застосування вказаної санкції податковий орган обґрунтовує тим, що податковий борг у сумі 205579,98 грн. за податковою декларацією по податку на додану вартість за лютий 2009 року фактично погашений 24.04.2009р., тобто у день подачі позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2009р. (вх. № 60446 від 24.04.2009р.), в якому було зменшено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету, на 206795,00грн. (рядок 8.2. уточнюючого розрахунку).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі висновки ДПІ в м. Сімферополі не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві України.

Так, п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

При цьому, відповідно до п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005. за № 843/11123, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

В той же час, як свідчать матеріали справи, подання позивачем уточнюючого розрахунку було здійснено на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, відповідно до якого якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, та було обумовлено самостійно виявленими помилками при заповненні податкової декларації з ПДВ за лютий 2009р. та завищенням податкових зобовязань у ній, у звязку з чим в уточнюючому розрахунку їх було зменшено.

За таких обставин, судова колегія не знаходить підстав вважати, що сума ПДВ, яка складає різницю між вказаною сумою податкових зобовязань у первинній декларації та уточнюючій (205579,98грн.) є сумою податкового боргу в розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р., яка була погашена.

Доводи апелянта, на підтвердження апеляційної скарги, про те, що п. 3.11.2 Наказу ДПА України від 11.06.2003р. № 290 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843, відносить до переліку документів, що підтверджують суму та дату погашення податкового боргу (частини податкового боргу), податкову декларацію (у тому числі уточнюючу) з відємною сумою податкових зобовязань, судова колегія до уваги не приймає, оскільки поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ за лютий 2009р. (вх. № 60446 від 24.04.2009р.) не містив відємної суми податкових зобовязань, а в ньому лише було зменшено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету, на 206795,00грн. (рядок 8.2. уточнюючого розрахунку).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за відсутності фактичної сплати податкового зобов'язання, таке рішення не може бути визнано таким, що прийнято відповідно до вимог закону.

За таких обставин, судова колегія вважає, що підстави для нарахування позивачу спірних штрафних санкцій були відсутні.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, належних доказів того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено правильно та правомірно, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим не надано.

В силу ст.. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст..200, п.1 ч.1 ст.205, ст..ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2009р. по справі № 2а-7756/09/4/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко