Постанова № 11134795, 09.09.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 р.Справа № 6/93/09/5016 Категорія:6.6.5Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе»на постанову господарського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе»про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ДПІ Центральному районі м. Миколаєва звернувся до суду з позовом

до Приватного підприємства «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе»про стягнення фінансових санкцій у сумі 312710 гривень за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою господарського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі, ПП «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 23.04.2009 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що позивачем, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про (застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято рішення від 19.12.2008 року № 0025702360/0, яким до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 312 710,00 грн., це рішення залишилось неоскарженим, а заборгованість відповідача зі сплати штрафних санкцій залишилась непогашеною.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі проведеної працівниками позивача перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, відповідачем за період з 01.10.2005 року по 01.12.2008 року, був складений

Акт перевірки № 1631/23-600/31821664 від 05.12.2008 року, відповідно до якого встановлено, зокрема, порушення п. 1 ст. З Закону України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, не застосування РРО при проведенні готівкових розрахунків за торговою операцією 12.02.2008 року на загальну суму 62 542,00 грн.

За результатами перевірки позивачем, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято рішення від 19.12.2008 року № 0025702360/0, яким до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 312 710,00 грн.

Згідно п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У розумінні ГК України, господарсько-торговельною діяльністю - є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг (ст.263), а підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, однією з обовязкових умов вважати підприємство таким, що знаходиться у сфері торгівлі, є систематичність його участі у товарному обігу.

Торговельна діяльність являє собою ініціативну, самостійну діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів з метою отримання прибутку, а товар - це продукт праці, який виробляють (придбавається) не для власного використання, а для продажу споживачам.

Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Як встановлено судом, 12.02.2008р. між приватним підприємством „Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Косеє" та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу частки нежитлового об'єкту. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського округу Димовим О.С.

Згідно п. 12 ст. 9 Закону України № 265/95 зазначено, шо реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Місцем проведення розрахунку було місце укладення договору (у приватного нотаріуса), а місцем передачі товару вул.Морська, 45, згідно акту прийому - передачі.

Згідно ст. 1 цього ж Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/ або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до довідки зі статистичного управління № 2578 основними видами діяльності ПП „Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе" є діяльність адвокатських об'єднань та індивідуальна адвокатська діяльність, інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угрупувань, консультації з питань комерційної діяльності та управління, секретарські послуги, послуги з перекладу, та експедиторська робота, поліграфічна діяльність, не віднесена до інших угрупувань.

Таким чином, позивач не здійснює на постійній основі торгівлю, отже, мати реєстратор розрахункових операцій не зобов'язаний. За весь час діяльності ПП «ЮЦПП В.Коссе»було проведено лише одну операцію з продажу - реалізовано нежитлове приміщення.

Згідно ст. 9 Закону України № 265/95 вказано, що РРО не застосовується при здійснені торгівлі продукцією власного виробництва та надання послуг підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою. ПП «ЮЦПП В.Коссе»було внесено запис до касової книги від 12.02.2008р. та виписано касовий ордер № 4.

ПП «ЮЦПП В. Косеє», реалізувавши нежитлове приміщення (офіс) операцій з торгівлі не проводило, в даному випадку було реалізовано основні фонди. Згідно п. 4, п. 5.1.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, зазначено, що будівлі і споруди віднесено до основних засобів. Чинним законодавством не передбачено, що операції з реалізації основних фондів мають проводитися через РРО.

Таким чином, відчуження основних засобів, які протягом тривалого часу використовувалися підприємством у господарській діяльності, не є діяльністю у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до якої застосовуються приписи Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому не вимагає обов'язкового застосування РРО.

Така позиція була підтверджена Листом Державної податкової адміністрації України, від 18 листопада 2004 року №10413/6/23-2119 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів" (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме враховуючи те, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України від 01 червня 2000 року N 1776 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що відчуження основних засобів, які протягом тривалого часу використовувалися підприємством у господарській діяльності, не вимагає обов'язкового застосування РРО- є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в скарзі доводи спростовують висновки суду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись п.2 ч.1 ст.197, п.3 ст.198, п.1,4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе»- задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

до Приватного підприємства «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе»про стягнення фінансових санкцій скасувати.

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Центральному районі

м. Миколаєва до Приватного підприємства «Юридичний центр підтримки підприємництва Володимира Коссе»про стягнення фінансових санкцій відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді: