Постанова № 11134094, 09.07.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2010 р.

15 год.27 хв.Справа № 2-а-11503/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представника позивача: Головатенко К.К., представника відповідача: Тосік Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Броктранс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон-Броктранс" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення ДПІ у м. Херсоні № 0000412200/0 від 11.06.09 про застосування штрафних санкцій у сумі 42677 грн. 25 коп. за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Рішення прийнято за висновками акту перевірки від 02.06.09, при проведенні якої фахівцями ДПІ виявлено, що імпортна продукція в сумі 34000 дол. США ввезена на територію України з порушенням законодавчо встановленого строку (180 днів) - 10.04.09. Строк ввезення імпортної продукції - 01.03.09, позивач перевищив строк на 40 днів. Також здійснено з порушенням законодавчо встановленого строку повернення на територію України передплати за недопоставлений товар у сумі 7500 дол. США, повернення передплати здійснено 05.05.09, отже, перевищення законодавча встановленого строку складає 65 днів. Позивач вважає, що вказані в акті норми Закону ним не порушувались, податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно та підлягає скасуванню. Позивач мотивує це тим, що момент здійснення імпорту - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на товар. Згідно пунктів 1, 3 ст. 15 Митного кодексу України під ввозом в Україну розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Переміщення ж через митний кордон України визначається як ввіз на митну територію України, предметів будь-яким способом. Згідно частини 2 ст. 69 цього Кодексу товари й інші предмети пропускаються через митну територію після закінчення митного оформлення у тому обсязі, що відповідає меті їхнього переміщення через митний кордон України. Як вбачається з наданої митної декларації, позивачем було отримано товар 24.12.08, в межах граничного строку, передбаченого чинним законодавством, отже, відсутні правові підстави для нарахування пені. Стосовно нарахування пені за порушення законодавчо встановленого строку при поверненні передплати за недопоставлений товар у сумі 7500 дол. США на територію України позивач зазначає, що в силу відсутності як не отриманої виручки, так і недопоставленої продукції, відповідальності за Законом "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" він не несе.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов.

ДПІ у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на пп. 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджен. постановою НБУ від 24.03.99 № 136, який передбачає, що здійснення поставки - це "оформлення вантажної митної декларації" (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню). Згідно пункту 14 статті Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результаті митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Згідно підпункту 3.3 пункту 3 Інструкції № 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу 1М-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі". 1М-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі". ІМ-75 "Відмова на користь держави". ІМ-76 "Знищення або руйнування"). Закінчення відліку 90 днів припиняється тільки після належним чином оформленої ВМД ІМ40.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у м. Херсоні було перевірено дотримання ТОВ "Херсон - Броктранс" вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №36-08 від 03.03.08, укладеному з нерезидентом "Segrex Limited" Compani (Об'єднані Арабські Емірати) за період з 03.03.08 по 27.05.09. Було виявлено, що ТОВ "Херсон - Броктранс" укладено контракт від 03.03.08 №36-08 з компанією "Segrex Limited" Compani, за умовами якого нерезидент-продавець приймає на себе зобов'язання передати право власності на нові автомобілі, а позивач-покупець приймає на себе зобов'язання прийняти товар перелік, комплектація, кількість та ціна яких вказується в інвойсах. Строки поставки: 90 календарних днів з моменту перерахування передплати на банківський рахунок продавця. На виконання умов імпортного контракту ТОВ "Херсон - Броктранс" було перераховано на користь іноземного партнера кошти у сумі 41500 дол. США (201150,50 грн.) згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 02.09.08 № 11, строк ввезення імпортної продукції на територію України - 01.03.09. Фактичнопродукція (автомобілі) ввезена на територію України від іноземного партнера 10.04.09 тільки на суму 34000 дол. США (261800 грн.). Перевищення законодавче встановленого строку складає 40 днів. Частина передплати за недопоставлений товар в сумі 7500 дол. США (57750 грн.) була повернута позивачу третьою особою Merve ULUS NAK TUR TIC LTD Sti (Turkey) згідно з трьостороньою угодою меморіальним ордером № 923_4 від 05.05.09, перевищення законодавчо встановленого строку складає 65 днів.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій № 0000412200/0 від 11.06.09 у сумі 42677 грн. 25 коп. за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій) передбачала, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) ( стаття 4 Закону).

З огляду на викладені сторонами правові обґрунтування, суд вважає, що спір виник через різне тлумачення поняття дати виконання імпортної поставки. Для встановлення дати імпорту слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, яким регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не передбачено порядок обчислення конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного терміну розрахунків.

Згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця. Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Відповідно до Митного кодексу України, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України.

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 р. № 574, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів. Вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

На виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон (тобто митним органом повинен бути наданий дозвіл на переміщення цього товару через митний кордон). Перетин митного кордону України 24.12.08 підтверджується вантажною митною декларацією № 508000004/8/000812. Отже, товар фактично ввезений на митну територію України. В період з 24.12.08 по 10.04.09 цей товар знаходився на митній території України під митним контролем. Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу "під митним контролем" з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованим доводи позивача про те, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40, а дата фактичного перетину митного кордону України. Приписами Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлена відповідальність за порушення строків поставки товарів на митну територію України, а не за не ввезення товару в режимі імпорту, тому позивачем не допущено порушення строків, встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при ввезенні імпортних автомобілів. Пеня нарахована необґрунтовано.

Посилання відповідача на те, що єдиним обов'язковим документом, що підтверджує поставку товару на митну територію України за імпортним контрактом є вантажно-митна декларація типу ІМ-40, судом не приймається. Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався. Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відтиску штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Водночас посилання відповідача на пп. 3.3 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. № 136, який передбачає зняття банком з контролю операції резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, тільки на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, то суд вважає, що приписи Інструкції містять і додаткові підстави для зняття операції з контролю, крім реєстру ВМД. Інструкція не встановлює правило, згідно якого єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД. Зазначеною вище Інструкцією встановлюється лише можливість її використання банківською установою для зняття з контролю зовнішньоекономічної операції.

Що стосується застосування пені за несвоєчасне надходження суми 7500 дол., то її нарахування також не має правових підстав. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Позивач надав суду докази розірвання зовнішньоекономічного контракту та трьохсторонню угоду про повернення попередньої оплати позивачу третьою особою. Даний засіб припинення зобов'язань для зовнішньоекономічних контрактів діючим законодавством не заборонено. Вартість недопоставленої продукції не може вважатись виручкою у розумінні закону. Угода між сторонами контракту про повернення невикористаної суми попередньої оплати, яка отримана нерезидентом, тягне за собою втрату вказаної суми статусу попередньої оплати. При досягненні згоди про припинення зобов'язання відсутня як не отримана виручка, так і недопоставлена продукція. Оскільки відсутній склад правопорушення, встановленого Законом "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тому не застосовується і відповідальність, яка закріплена нормами даного закону, пеня не може нараховуватись у зв'язку з відсутністю заборгованості нерезидента по поставці товару або по оплаті.

Таким чином, штрафна санкція в сумі 42677 грн. 25 коп. до позивача згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у м. Херсоні рішення ДПІ у м. Херсоні № 0000412200/0 від 11.06.09 застосована незаконно, тому дане рішення є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги викладене, позов задовольняється. Судові витрати відшкодовуються позивачу в сумі 3 грн. 40 коп. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови та повідомлено про дату складення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Броктранс" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 11.06.2009 № 0000412200/0 про застосування відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Броктранс" суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42 677 грн. 25 коп.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Броктранс" (вул. Фестивальна, 3, кв. 19, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 34457777) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 липня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.11