Постанова № 11132059, 26.08.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 серпня 2010 року Справа № 2а-1783/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 15-15 год. адміністративну справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Формула»

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дії, визнання недостовірних відомостей шляхом відкликання пунктів акту та зобовязання вчинити певні дії,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Проніна Ю.О.,

відповідача Догана В.Й., Касьян В.М.,

Закрите акціонерне товариство «Формула»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування податкового повідомлення-рішення №0000602310/0 від 14.05.2010 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 37917,00 грн. та №0000592310/0 від 14.05.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 35000,00 грн., визнання протиправними дій відповідача по визнанню правочинів нікчемними, визнання недостовірних відомостей, викладених в акті перевірки та зобовязання вчинити певні дії, а саме спростувати недостовірні відомості шляхом відкликання п. 2.9 та пунктів 1, 2, 3 висновків акту перевірки від 29.04.2010 р.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2010 р. за клопотанням представника відповідача допущено заміну Державної податкової інспекції у м.Кіровограді на її правонаступника Кіровоградську обєднану державну податкову інспекцію (а.с.145, Т.1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 р. закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по визнанню правочинів нікчемними, визнання недостовірних відомостей, викладених ДПІ у м. Кіровограді у пункті 2.9 акта перевірки від 29.04.2010 р. та зобовязання відповідача спростувати недостовірні відомості шляхом відкликання п. 2.9 та пунктів 1, 2, 3 висновків акту перевірки від 29.04.2010 р.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №34/23-10/23684596 від 29.04.2010 р. «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Формула», код за ЄДРПОУ 23684596 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.».

Позивач вказує, що перевіркою встановлено, що ЗАТ «Формула»завищило скориговані валові витрати на загальну суму 116666,67 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2009 року в сумі 29167,00 грн. та занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 23333,00 грн. у звязку із завищенням податкового кредиту. Висновки перевіряючих ґрунтуються на тому, що позивачем включено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2009 року та до складу податкового кредиту за грудень 2009 року витрати на консультаційні послуги, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами щодо їх використання у власній господарській діяльності.

Позивач зазначає, що ПП «Агро По»надало ЗАТ «Формула»консультаційно-інформаційні послуги у вигляді аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства, яка використана ним у господарській діяльності. Окрім того, позивач зазначає, що діючим законодавством не передбачено спеціальних вимог по обовязковій наявності певного кола документів, що підтверджують факт надання зазначених послуг, а тому позивач вважає, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, суперечать вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення, винесенні за результатами перевірки, підлягають скасуванню.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, що вказані в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 31.08.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ у м. Кіровограді на підставі направлень №393 від 06.04.2010 р. та №462 від 20.04.2010 р. у період з 06 квітня 2010 року по 19 квітня 2010 року проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Формула»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт №34/23-10/23684596 від 29.04.2010 р. (а.с.16-130, Т.1), де висновками, зокрема, є порушення ЗАТ «Формула», на думку відповідача:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на його думку, занижено податок на прибуток за півріччя 2009 року в сумі 29 167,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на думку відповідача, завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009 року на суму ПДВ 23333,00 грн., завищено рядок 26 «Залишок відємного кредиту наступного податкового періоду»Декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 23333,00 грн. та занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 23333,00 грн.

14.05.2010 р. ДПІ у м. Кіровограді на підставі акту перевірки №34/23-10/23684596 від 29.04.2010 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000602310/0 від 14.05.2010 р. (а.с.14, Т.1) з податку на прибуток підприємств у сумі 29167,00 грн. за основним платежем та 8750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 37917,00 грн.;

- №0000592310/0 від 14.05.2010 р. (а.с.15, Т.1) з податку на додану вартість у сумі 23333,00 грн. за основним платежем та 11667,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 35000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0000602310/0 від 14.05.2010 р. з податку на прибуток.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на прибуток (основний платіж), визначене відповідачем податковим повідомленням-рішенням в сумі 29167,00 грн. оскільки ЗАТ«Формула»включено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2009 року витрати на консультаційно-інформаційні послуги від ПП «Агро По», які, на думку перевіряючих, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами щодо їх використання у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «Формула»(Замовником) та ПП «Агро-По»(Виконавцем) укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг від 03.09.2009р. (а.с.208-209, Т.1), відповідно до умов якого виконавець на вимогу замовника зобовязується виконати ряд консультативно-інформаційних дій, а саме: дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; обєктивну оцінку динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів; визначення ефективності використання фінансових ресурсів; аналіз загального фінансового стану та його фінансової стійкості; напрямки покращення фінансового стану підприємства у наступному періоді; надання консультації, довідок з питань, комерційної діяльності та управління, що виникають у діяльності Замовника.

Згідно п. 3.1 договору, вартість робіт складає 140000,00 грн.

28.09.2009 р. між ЗАТ «Формула»та ПП «Агро-По»складено акт приймання-передачі виконаних робіт, у якому зазначено про те, що виконавець виконав умови договору про надання консультаційно-інформаційних послуг в повному обсязі (а.с.210, Т.1). Вартість послуг в сумі 140000,00 грн. позивачем ПП «Агро По»не сплачено.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є повязаність таких витрат із господарською діяльністю, згідно пункту 5.1 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг (в даному випадку юридичних та маркетингових послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити суду в чому саме полягає надання консультаційно-інформаційних послуг, яким чином такі послуги надавались, які роботи виконавцем проведено. Більш того, представник не зміг пояснити суду економічної доцільності та необхідності таких послуг саме для ведення господарської діяльності позивача. Доказів наявності економічного результату для позивача від таких послуг не надано, фактичного отримання їх та використання у господарській діяльності ЗАТ «Формула»не доведено.

Суд вважає, що валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Суд вважає, що акт приймання-передачі виконаних робіт (а.с.210, Т.1), в якому зазначено лише вид консультативно-інформаційних послуг, не є таким, що беззаперечно підтверджує такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування. Викладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 11.02.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галина і Ко»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт обсягів та фактичного надання консультативно-інформаційних послуг, розмежування у вартості, а також принципу формування такої вартості, а тому, в тому числі, і з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000602310/0 від 14.05.2010 р. задоволенню не підлягають.

Податкове повідомлення-рішення №0000592310/0 від 14.05.2010 р. з податку на додану вартість.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем податковим повідомленням-рішенням в сумі 23333,00 грн. через включення ЗАТ«Формула»до складу податкового кредиту за грудень 2009 року суми податку на додану вартість за податковою накладною № 260 від 28.09.2009 року (а.с.211, Т.1), виписаною ПП «Агро По»на консультаційно-інформаційні послуги на загальну суму 140000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 23333,33 грн.), які, на думку перевіряючих, не є реальною господарською операцією, та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами щодо їх використання у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що вартість консультаційно-інформаційних послуг в сумі 140000,00 грн. в томі числі і сума податку на додану вартість 23333,33 грн. позивачем не сплачена, факт реального надання їх ПП «Агро-По»позивачеві в судовому засіданні підтвердження не знайшов.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд вважає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, є обовязковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови, коли податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, у тому числі, коли господарські операції з придбання послуг не підтверджені документально для фактичного використання таких послуг в межах та для господарської діяльності позивача, що позбавляє, в свою чергу, платника відносити суми ПДВ сплачені у складі вартості послуг до податкового кредиту.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товарів, робіт, послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

Таким чином, до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені (нараховані) в звязку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах та з метою подальшого використання у господарській діяльності платника податку. Право на включення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) відповідно до вимог наведеного підпункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000592310/0 від 14.05.2010 р. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Формула»про скасування податкових повідомлень-рішень №0000602310/0 від 14.05.2010 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 37917,00 грн. та №0000592310/0 від 14.05.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 35000,00 грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 07 вересня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан