Постанова № 11131236, 01.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2010 р. справа № 2а-15046/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Соколової О.А.

при секретаріШмітько Т.В.

за участю представника позивача- Тамко Т.В.,

представника відповідача - Федорової І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсними Рішення від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій та Припису від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсними Рішення від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій та Припису від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року, позов вмотивовано тим, що на підприємстві позивача проведена планова перевірка додержання законодавства про зайнятість населення, в результаті якої представниками відповідача 17.03.2010 року складено акт № 65 перевірки додержання законодавства про зайнятість, припис до нього та рішення якими зобовязано за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість», ненадання даних про заплановане й не направлення списку про фактичне вивільнення ОСОБА_3 у місячний строк з дня отримання акту сплатити штраф у сумі 9004,00 грн. на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності з ініціативи власника або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, передбачено п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та саме в цьому разі є вивільнення працівника, про яке роботодавець зобов'язаний повідомляти відповідача відповідно до п. 5 ст. 20 ЗУ «Про зайнятість населення». Але як свідчить запис у трудової книжці, ОСОБА_4 була звільнена за п. 5 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви робітника та наказу № 239 від 31.05.2008 року. Пункт 5 ст. 36 КЗпП України передбачає підставу припинення трудового договору - переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію.

Таким чином, фактично відбулось переведення працівника на інше підприємство за його згодою, що не є вивільненням та не передбачає повідомлення відповідача відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість». Крім того, відповідно до Постанови КМ України від 21.05.09 №502, органам та посадовим особам, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, зобовязано до 31.12.2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок субєктів господарювання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог зазначивши, що посилання позивача на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 №877-V не поширюється на діяльність органів державної служби зайнятості, оскільки Державна служба зайнятості, відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян.

Крім того, згідно із ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на органи державної служби зайнятості покладено функції виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та її робочих органів. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків, провадять збір страхових внесків, виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття тощо.

З огляду на викладене вище, постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.09 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» на діяльність державної служби зайнятості не розповсюджується.

Щодо звільнення працівника ОСОБА_4 - в адміністративному позові Позивач зазначає про звільнення ОСОБА_4 на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (наказ від 31.05.2008 № 239), але штрафні санкції застосовані до Позивача не за факт звільнення в 2008 році, а за неподання до державної служби зайнятості (Краматорський міський центр зайнятості) звітів про заплановане та фактичне вивільнення ОСОБА_4 з 09.06.09 за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України на підставі наказу від 02.06. 09 № 70 -к, що відображено у акті № 65 перевірки додержання законодавства про зайнятість від 17.03.2010 та винесеному до нього Приписі та Рішенні про накладення штрафних санкцій за порушення пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Отже дії інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості при проведені перевірки позивача такими, що відповідають чинному законодавству, таким чином, Рішення від 17.03.10 до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій за порушення п. 5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» та Припис від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року є законними. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач відкрите акціонерне товариство «Краматорський завод «Кондиціонер» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської Ради Донецької області 27.02.95 (а.с.28), включене до ЄДРПОУ за номером 05762559 (а.с.30), діє на підставі статут зареєстрованого 24.07.07 (а.с.24-27).

Відповідач - Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості діє на підставі Положення про інспекцію по контролю з одержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни № 47 від 24.06.1991 року та входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями, передусім щодо забезпечення особливих гарантій працівників, вивільнюваних у звязку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням чисельності або штату працівників.

Інспекції надається право: а) безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення; г) застосовувати економічні санкції до підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Звіт про заплановане вивільнення ОСОБА_3 до Краматорського центру зайнятості не подавався, список про фактичне вивільнення (форма 4-ПН) до державної служби зайнятості не направлявся, що є порушенням п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення». За неподання даних про заплановане й фактичне звільнення передбачено штраф у розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника, який складає 9004,00 грн.

Як встановлено судом, 17.03.2010 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості була проведена планова перевірка ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер».

У ході перевірки були встановлені порушення товариством вимог п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”, а саме ненадання до служби зайнятості звітів про заплановане та про фактичне вивільнення ОСОБА_4 за формами 4-ПН. Виявлені правопорушення були зафіксовані в акті перевірки додержання законодавства про зайнятість № 65 від 17.03.2010 року (а.с.9-13).

На підставі акту перевірки №65 від 17.03.10 винесено Припис від 17.03.10 щодо сплати штрафу у сумі 9004,00 грн. за порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (а.с.14-15).

Водночас 17.03.2010 року винесено Рішення до акту перевірки від 17.03.10 №65 про накладання штрафних санкцій за порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме, ненадання даних про заплановане й не направлення списку про фактичне вивільнення ОСОБА_3, у сумі 9004,00 грн. (а.с.16-17).

Вказане рішення було направлене відповідачеві для виконання у місячний строк після отримання цього рішення.

Відповідно до наказу № 70-к від 02.06.2009 року ОСОБА_4 була вивільнена з посади інженера по охороні праці ВАТ “Краматорський завод «Кондиціонер» на підставі п.1 ст. 40 Кодексу про працю України (а.с.54-55).

За порушення п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” інспекцією застосовані штрафні санкції на суму 9004,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш, як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Позивач вказує на те, що ОСОБА_3 була звільнена за п. 5 ст. 36 КЗпП України,на підставі наказу № 239 від 31.05.2008 року, тобто трудовий договір було припинено у звязку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію, що не є вивільненням та не передбачає повідомлення відповідача відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість», а тому ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер» не були порушені вимоги п. 5 ст. 20 ЗУ «Про зайнятість населення».

Однак, суд не приймає до уваги доводи представника позивача, оскільки згідно акту перевірки відповідача встановлені порушення позивачем при проведенні вивільнення ОСОБА_4 відповідно наказу № 70-к від 02.06.2009 року.

Таким чином, суд вважає, що штрафні санкції застосовані Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості до ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер» правомірно.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу вищенаведених правових норм та досліджених обставин у справі, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 69-72, 94, 160-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсними Рішення від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій за порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість» та Припису від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 вересня 2010 року.

Повний текст постанови складений 06 вересня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її виготовлення у повному обсязі через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Соколова О. А.