Рішення № 111304181, 31.05.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/220/23

Провадження 2/193/179/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 травня 2023 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

представника відповідача -адвоката Трофименка В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в смт.Софіївка справу за позовом акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2023 року до Софіївського районного суду Дніпропетрвоської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК», підписана головою правління Світек І., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму боргу за кредитним договором №17.280.0921.ФО_К від 28.09.2021 у розмірі 46803,65 гривень та судовий збір у розмірі 2684 гривні.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 28 вересня 2021 року АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 17.280.0921.ФО_К на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила (Договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», що оприлюднені на офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua. (далі - Правила). Вказує, що акцептування позичальником даної публічної пропозиції здійснюється шляхом укладання кредитного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, за адресами місцезнаходження підрозділів клієнтського обслуговування Банку, перелік яких оприлюднений на офіційному сайті Банку. Приймання Позичальником цієї публічної пропозиції відбувається виключно в цілому, без можливості запропонувати Банку свої умови Кредитного договору, який є договором приєднання відповідно до статті 634 ЦК України. Преамбулою Правил передбачено, що Правила та всі додатки до них, Кредитний договiр та всі додатки до нього, вважаються його невід`ємною частиною та разом складають Кредитний договір як єдиний документ. Таким чином, відповідно до підписаного Кредитного договору вiдповiдач, акцептував та приєднався до публічної пропозиції Позивача на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офiцiйнiй iнтернет сторiнцi Банку. Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 Кредитного договору Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 47422,13 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному Кредитним договором. В порядку й на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4 кредитного договору та пунктів 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.8., 3.9. Правил, позичальник зобов`язався повертати Кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, зі строком погашення Кредиту - не пiзнiше 28.09.2024. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у зв`язку з чим станом на 01.06.2022 за ним виникла заборгованість у загальній сумі 46803,65 гривень, яка до теперішнього часу не погашена. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ "ЮНЕКС БАНК", у зв`язку з чим останній вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023 справу передано для розгляду судді Кравченко Н.О..

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача у справі та 23.02.2023 отримано відповідну довідку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

За умов ч.6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.

Ухвалою суду від 02.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначено прохання про проведення судових засідань без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача - адвокат Трофименко В.В. в судовому засіданні підтримав відзив, викладений у письмовій формі та зазначив, що у задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку із передчасним зверненням позивача до суду, а саме зазначив, що позивач, у порушення ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», не повідомивши та не надавши можливість споживачу досудового врегулювання питання кредитної заборгованості. Також зазначив, що відповідачу не було надано умов кредитування під час укладання договору кредиту та зауважив на нікчемність правочину у зв`язку із встановленням комісій за обслуговування кредиту щомісячно, зазначеного п. 1.4.3. Кредитного договору відповідно до ч. 2 ст. 11 , ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи обізнаність представника позивача щодо розгляду справи, враховуючи отримання ним 12.05.2023 року копії відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи у відсутність представника від 11.05.2023 року, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача у відповідності до правил розгляду справу порядку спрощеного провадження.

Частиною 1ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

28 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), відповідно до якого погодився із основними умовами кредитування в АТ «ЮНЕКС БАНК» з урахуванням побажань споживача.

Також 28 вересня 2021 року ОСОБА_1 своїм підписом у Анкеті-Заяві підтвердив, що ознайомився з умовами Публічної пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Правилами надання споживчих кредитів АТ «ЮНЕКС БАНК», умовами кредитування, Тарифами, та просила оформити Споживчий кредит.

Зазначена Публічна пропозиція АТ «ЮНЕКС БАНК» оприлюднена на офіційній Інтернет сторінці Банку за адресою: www.unexbank.com.ua.

Таким чином, відповідно до Анкети-Заяви відповідач, акцептував та приєднався до Публічної пропозиції позивача на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційній інтернет сторінці Банку.

28 вересня 2021 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 уклали між собою кредитний договір №17.280.0921.ФО_К, на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», що оприлюднені на Офіційному сайті банку за електронною адресою, про наступне.

З метою отримання Кредиту Позичальник надає Банку Анкету-Заяву за формою запропонованою Банком для прийняття Банком рішення про видачу Кредиту.

Банк надає Позичальнику кредит у сумі 47422,13 гривень цільовим призначенням споживчі потреби, із терміном (строком) користування до 28 вересня 2024 року, а Позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, строки та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 1.4 Договору сторонами погоджено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 10,0% річних; комісію за обслуговування кредиту -щомісячно, в розмірі 0,99 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Надання кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок позичальника, що відкритий в Банку.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що для погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів Позичальником щомісячно до 25 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання Договору, здійснюється внесення грошових коштів в сумі 2000,48 гривень, на поточний рахунок, вказаний у п.2.4 Договору.

Позичальник підтвердив, що до підписання Договору він був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість Кредиту, ознайомився із Графіком платежів, що передбачений у Договорі.

Відповідач погодився з порядком надання кредиту, нарахуванням та сплатою процентів; правами та зобов`язаннями сторін; відповідальністю сторін, що підтверджується її підписом у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Юнекс Банк» свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією банку №9025 від 28 вересня 2021 року.

Відповідно до п.2.1 Правил надання споживчих кредитів АТ «ЮНЕКС БАНК», Банк надає Позичальнику Кредит відповідно до умов, визначених в Договорі та цих Правилах в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а Позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування Кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених Договором та цими Правилами, а також виконати інші умови Договору та цих Правил.

Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредитну заборгованість у повному обсязі (отримані кредитні кошти, комісії, нараховані проценти за користування Кредитом та інші платежі) в терміни, встановлені Договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредитної заборгованості, встановлений на підставі додаткової домовленості Банку та Позичальника або достроково, відповідно до умов Договору або чинного законодавства України. Кредитні зобов`язання вважаються виконаними в момент зарахування суми кредитної заборгованості в повному обсязі на відповідні рахунки Банку з обліку заборгованості Позичальника за Договором.

За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом за фактичний строк існування заборгованості за Кредитом з періодичністю, не рідше, ніж один раз на місяць за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, при цьому за останній період користування кредитом по день повного погашення кредиту та/або настання виключної дати повернення (п.3.3 Правил).

При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту, якщо інше не встановлено в Кредитному договорі та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в Договорі, та приймається рік, що складається 365/366 днів у відповідному році. Проценти за користування Кредитом нараховуються за методом «факт/ факт».

П. 3.6. - внесення грошових коштів для погашення Кредиту, нарахованих процентів та комісій за Обслуговування Кредиту, здійснюється Позичальником щомісячно в період з 01 (першого) по 10 (десяте) включно або будь-яке інше зафіксоване в Кредитному договорі число кожного місяця протягом всього строку дії Договору, починаючи з наступного місяця від дати укладення Кредитного договору. Якщо 10-те або інше зафіксоване в Договорі число припадає на неробочий день, погашення Платежу здійснюється Позичальником в останній робочий день перед таким неробочим днем. Погашення останнього платежу здійснюється не пізніше останнього дня строку Кредиту, визначного в Договорі.

Плата за Кредит розраховується за методом ануїтетів (щомісячних рівних платежів) та округлений в бік збільшення до числа, кратного цілій одиниці валюти Кредиту. Сума платежу включає в себе суму частини Кредиту, яка погашається в поточному місяці, комісію за Обслуговування кредиту та суму нарахованих за попередній календарний місяць процентів. Частини платежів, які направляються на погашення суми Кредиту кожного місяця протягом строку дії Договору, визначені в Графіку погашення кредиту, що є Додатком №1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.14 правил передбачено, що відповідач доручив позивачу самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з поточного рахунку на умовах, визначених Кредитним договором та правилами.

Відповідно до п. 4.2.2 правил, відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором та правилами строки.

Однак в добровільному порядку відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, не сплачує щомісячні платежі за кредитом, проценти за користування кредитом, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору та правил.

Станом на 01 червня 2022 року заборгованість за тілом кредиту ОСОБА_1 перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за кредитним договором №17.280.0921.ФО_К від 28.09.2021 у розмірі 46803,65 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитними коштами за період з 28.09.2021 по 01.06.2022 включно, банком було нараховано 4349,65 гривень процентів.

Підписуючи Анкету-Заяву від 28.09.2021, ОСОБА_1 погодився із тим, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту і оплати нарахованих відсотків.

У відповідності до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 526ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610,611 ЦК України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, як передбачено ст. 5 ЦК України.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Так, на підтвердження факту отримання кредиту представником позивачем надано копію кредитного договору № 17.280.0921.ФО_К від 28.09.2021 року, який було підписано відповідачем особисто, та п. 1.2 зазначено його цільове призначення - споживчі потреби (а.с.13); копію паспорту споживчого кредиту, копію анкети-заявки та правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс банк», розрахунок заборгованості, станом на 01.06.2022 року, платіжна інструкція № 9025.

Факт отримання кредитних коштів та часткове їх повернення не заперечувалися представником відповідача під час розгляду справи.

Згідно п. 6.5.1. Правил (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс банк», згідно яких було отримано споживчий кредит відповідачем зазначено, що у випадку настання обставин, перелічених у п.п. 3.3, 4.3.2. Правил, Банк має право, на свій розсуд, вимагати дострокового погашення заборгованості, та/або надати позивальнику додатковий строк/термін, протягом/з настанням якого позичальник зобов`язаний усунути (забезпечити усунення)/виправити (забезпечити виправлення) допущені погіршення, та/або змінити строк (термін) виконання зобов`язань за кредитом, на 31 календарний день після одержання позичальником повідомлення банку про дострокове повернення кредиту. У випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення банку внаслідок зміни адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав строк (термін) повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, та є обов`язковим для повернення і сплати в повному обсязі банку на 41 календарний день з дати відправлення банком повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит.

Порядок зміни умов правил та/чи тарифів банку визначено розділом 9 Правил.

П. 4.3.2. Правил банк має право вимагати дострокового виконання в повному обсязі зобов`язань за договором у разі настання будь-якого із випадків або кількох обставин або всіх: при настанні подій, що впливають на здатність виконання позичальником зобов`язань за договором, зокрема: погіршення фінансового стану позичальника; початку щодо позичальника судового розслідування; звільнення з основного місця роботи; непогашення в строк більш ніж тридцять календарних днів наявної простроченої заборгованості за договором; надання позичальником недійсних документів та/або інформації про себе з метою отримання кредиту; обрання щодо позичальника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або набуття законної сили вироку суду про позбавлення позичальника волі, обмеження волі чи арешт або інші підстави тощо, протягом 30 календарних днів від дати отримання позичальником відповідного письмового повідомлення. При цьому сторони розуміють , що строк виконання зобов`язаннь за кредитом є таким, що настав з дати направлення банком письмового повідомлення позичальнику в порядку, передбаченому п. 6.5 правил.

Згідно п. 4.3.3 банк має право розпочати процедуру примусового стягнення, включаючи звернення до суду, якщо позичальник не виконає в повному обсязі зобов`язання протягом 30 календарних днів з моменту одержання вимоги банку про дострокове погашення, відповідно до п. 4.3.2. цих правил.

Останній платіж, передбачений Кредитним договором та Графіком платежів у сумі 471,41 гривень було сплачено відповідачем 25.05.2022.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що Банк, враховуючи строки, передбачені п.6.5, п. 4.3.2., п 4.3.3 Договору, мав право звернутися до позичальника з вимогою про дострокове погашення кредитної заборгованості.

З пояснень представника відповідача, проти яких, викладених у відзиві, (отримано 12.05.2023 року) не заперечував представник позивача, не направивши у відповідності до ст. 278 ЦПК України відповідь на відзив, вимогу про дострокове повернення кредиту банк не надсилав.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 01.06.2022 року складає 46803,65 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 41 482,59 гривень; заборгованість за відсотками 4349,65 гривень.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було надано кредит у сумі 47422,13 гривень, строк кредитування до 28.09.2024 року. Отже строк дії договору не закінчився.

З вказаним позовом Банк звернувся до суду 16.02.2023 року (надійшов до суду), тобто, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, і, як вбачається з позову, позивач скористався правом дострокового повернення кредиту, передбаченого п.п. 4.3.2, 6.5.1.що також передбачено ст.ст. 1048, 1050 ЦК України.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та ОСОБА_1 - споживачем банківських послуг (Закон України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Питання дострокового повернення кредиту, встановлене у ст.16 Закону України «Про споживче кредитування»,відповідно до якої, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідно до положень п.4.3.2, п.4.3.3. Правил за якими укладено кредитний договір, виконання позичальником вимоги банку щодо повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів, строк сплати яких не настав, відповідно до умов цього договору (правил) повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку.

Банком Вимога про дострокове повернення кредиту на ім`я відповідача не надсилалася.

Вказана обставина була встановлена судом та підтверджена позивачем ненаданням такого доказу, навіть після отримання відзиву.

Згідно із абзацом третім ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ч.2 ст.627 ЦК України, в договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3ст.1054 ЦК України).

Регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб після 10 червня 2017 року відбувається з урахуванням приписів ЗУ «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також ЗУ «Про захист прав споживачів».

Положення абзацу третього ч.4ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлюють обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Закону України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього ч.4 ст.16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Суд зазначає, що саме направленням вимоги встановлюється строк добровільного виконання та строк розірвання (припинення дії) кредитного договору, у зв`язку із чим настають відповідні наслідки (повернення, нарахування та інше).

Висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач Ат «Юнекс Банк» не дотримався обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту № 17.280.0921.ФО_К від 28.09.2021, укладеного з відповідачем ОСОБА_1 , який передбачено Законом України «Про споживче кредитування».

Банки першочергово, при здійсненні своєї діяльності, повинні керуватись положеннями Конституції України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування» та інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів, які стосуються банків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звернення до суду із цим позовом було передчасним, оскільки банком були порушені вимоги Закону України «Про споживче кредитування» в частині обов`язкового досудового врегулювання відносин, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності.

Щодо заперечень представника відповідача в іншій частині, а саме невідповідність саме наданого примірнику правил та визнання нікчемним договору у зв`язку із стягненням комісії згідно п. 1.4.3. кредитного договору, суд вважає ці заперечення безпідставними та такими , що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, відповідні правила надані до позову та визначені станом на дату укладення договору від 28.09.2021 року зі змінами , внесеними рішенням Правління АТ «Юнекс Банк» від 09.07.2021 року (Протокол № 70, діє з 14.07.2021 року) (а.с.26 об), що не спростовано будь якими доказами відповідачем.

Стосовно заперечень в частині визнання нікчемним правочину - кредитного договору, враховуючи неправомірність п. 1.4.3. кредитного договору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Отже, судом роз`яснюється, що заперечення на позов у виді визнання даного кредитного договору нікчемним на підставі визнання п. 1.4.3. кредитного договору нікчемним повинна бути розглянута на підставі заявленої вимоги до АТ «Юнекс Банк», яку заявлено відповідно до вимог чинного законодавства не було.

Всі наведені правові позиції представника відповідача відносяться до встановлення порушень істотних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оспорюваний пункт кредитного договору не відноситься до істотних вимог до правочинів у розумінні ст. ст.203, 215 ЦК України на підставі якого може бути визнаний нікчемним весь договір кредитування, оскільки згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Тобто, лише при наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, який є нікчемним в силу закону, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Таким чином, оскільки позивач твердить, що положення 1.4.3 кредитного договору №17.280.0921.ФО_К від 28.09.2021 щодо сплати Банку комісії є нікчемним в силу закону, а спір про правові наслідки такої недійсності договору у межах цієї справи не вирішуються, відсутні підстави для визнання 1.4.3 кредитного договору №17.280.0921.ФО_К недійсним.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даній частині відзиву питання не може бути підставою для відмови в задоволенні даного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позивач АТ «Юнекс Банк» не дотримався обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту № 17.280.0921.ФО_К від 28.09.2021, укладеного з відповідачем ОСОБА_1 , який передбачено Законом України «Про споживче кредитування», що має наслідком відмови у задоволенні позову через передчасність його пред`явлення .

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір також не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 270-279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК», місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 20023569.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 05 червня 2023 року

Суддя Н.О.Кравченко