Постанова № 11129748, 12.05.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-262/09/2770

12.05.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Єланської О.Е. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

представник позивача: Іванова Анжеліка Вікторівна, доручення б/н від 02.01.2010;

представник відповідача: Ліннік Олексій Вікторович, довіреність №2888/9/10-0 від 02.10.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 27.05.2009

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" (пр. Перемоги, 39 кв. 3, місто Севастополь, 99000)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)

про визнання дії органу податкової служби протиправними

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.05.2009 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При апеляційному перегляді справи встановлено, у звязку зі зміною юридичної адреси підприємства у листопаді 2007року позивача зареєстровано на обліку в Державній податковій інспекції Нахімовського району міста Севастополя.

Податкове зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" з податку на прибуток у розмірі 2223000,00грн. виникло за результатами проведення виїзних позапланових перевірок (акти перевірок: від 13.07.2005 №110/26-207/322940088 та від 17.07.2005 №188/23-130/32294088/91) Державної податкової інспекції Балаклавського району у місті Севастополі та на підставі податкового повідомлення-рішення№505 від 18.07.2005 і є узгодженим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" на юридичну адресу боржника направлені: перша податкова вимога від 15.05.2006 №1/62 та друга податкова вимога за №2/107 від 25.07.2006 з повідомленням, а потім у звязку з поверненням за відсутністю адресату за цією адресою, була вивішена на дошку обяв Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя, що підтверджується актами від 21.06.2008 №20 та №28 від 11.09.2006 та відповідає вимогам Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень.

Судова колегія зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 06.11.2006 було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС". Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 14.11.2007 провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" припинено. Проте, позивач на підставі процедури банкрутства не було припинено (ліквідовано), а на підставі укладення мирової угоди провадження по справі про банкрутство припинено і підприємство продовжує працювати.

Отже, несплачені податкові зобовязання підприємства мають статус податкового боргу, що повністю знайшло свої підтвердження в ухвалі Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2008, згідно якої відмовлено позивачу у задоволенні скарги про спонукання Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя списати заборгованість за податками перед бюджетом та цільовими фондами в загальному розмірі 2390062,12грн.

На підставі акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 08.05.2008 №357/24-042 до державного реєстру обтяжень рухомого майна 13.05.2008 внесено запис про податкову заставу активів позивача, що повністю узгоджується з вимогами підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами".

Податковий керуючий має право здійснювати перевірку стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обовязковою згідно з нормами цього Закону) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб ( підпункт 8.6.5 пункт 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами».

Відповідач оформив повідомлення про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, та 06.02.2009 здійснено перевірку з цього питання.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позову щодо визнання дії Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС», суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. При цьому зробив висновок щодо відсутності правового обґрунтування взаємозвязку з приводу оскарження в адміністративному порядку позивачем рішення від 27.01.2009 за №1/24-053 "Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу" вказане майно підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" на суму 5878000,00грн. було внесено до акту опису активів №17/24-042 від 02.02.2009 та дій відповідача щодо проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі від 06.02.2009, зафіксовані в акті.

Відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були проведені заходи, спрямовані на погашення податкового боргу позивача за рахунок реалізації його майна. Зокрема, проведено обтяження майна позивача згідно акту опису від 08.05.2008 №357/24-042 активів боржника, у тому числі, право власності на які він набере у майбутньому. 27.01.2009 відповідачем винесене рішення №1/24-053 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та складено акт опису активів від 02.02.2009 для подальшої реалізації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий борг у розмірі 2223000,00грн. мав місце на картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» як на момент проведення Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя перевірки стану збереження активів позивача та складення акту пер6евірким від 06.02.2009 №16/24-042 та і на момент винесення оскаржуваного судового рішення по даній справі.

Недоречними визнаються доводи апеляційної скарги про те, що податкові органи в період розглядання скарги позбавлені правових підстав здійснювати будь-які дії щодо описаних активів, в тому числі й перевірку стану їх збереження до закінчення процедури адміністративного оскарження, оскільки Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 №538), визначає, що забороняється здійснювати будь-які дії щодо описаних активів згідно пунктам 11 і 12 цього Порядку, крім дій з охорони, зберігання та дотримання у належному функціональному та якісному стані.

Отже, сама назва акту: "Про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" вказує на те, що дана перевірка переслідує перевірку стану збереження активів платника податків, тому ця перевірка проводилась з дотриманням положень чинного законодавства.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що перевірка стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, здійснюється податковим керуючим лише на підставі підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами".

Тому необґрунтованим є посилання позивача в апеляційній скарзі на пункт 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, оскільки вказаний Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів відповідних перевірок.

Аналізуючи зазначені вимоги закону, судова колегія дійшла висновку, що Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" та складення акту перевірки від 16.02.2009 №16/24-042 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова колегія вважає необхідним звернути увагу на те, що частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вищевикладеним спростовуються доводи позивача, які зазначені в апеляційній скарзі.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вбачається і це підтверджується матеріалами справи, що зясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову щодо визнання дії Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У звязку з тим, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 провадження у справі в частині скасування акту від 06.02.2009 №16/24-0452 про проведення перевірки стану збереження активів платник а податків, які перебувають у податковій заставі, було закрите, то резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" не підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.05.2009 - зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.05.2009 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"У задоволенні позову щодо визнання дії Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" відмовити".

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано18 травня 2010 р.