Рішення № 111297198, 05.06.2023, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1188/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області,

ОСОБА_2

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно за заповітом

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування первісного позову та уточненого позову від 08.12.2022 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1 , належної спадкодавцю на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Кілійським судноремонтним заводом 27.04.1993 року за № 275, зареєстрованим Кілійським БТІ 27.04.1993 року в реєстр. книзі 31 стор. 87, реєстровий № 7418.

За життя ОСОБА_3 заповіт не складала.

Після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 , як спадкоємець за законом прийняв спадщину після своєї дружини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі на 1/2 частину належної спадкодавцю та на 1/2 частину, яку він успадкував після смерті дружини.

31.08.2011 року спадкодавець склав заповіт, яким заповів вищевказане спадкове майно позивачу.

Однак, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця, оскільки розміри часток у вказаному спадковому майні не визначені.

В зв`язку з зазначеним позивач просив суд:

- встановити факт належності квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в рівних частках;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 17.11.2020 року, відкрито провадження по справі.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 11.01.2021 року, залучено ОСОБА_5 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 11.03.2021 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи - ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , яка в подальшому бере участь у справі як співвідповідач згідно уточненого позову від 08.12.2022 р.

12.05.2021 року від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що 22.05.2012 року на адресу Кілійської районної державної нотаріальної контори від ОСОБА_5 надійшла заява про прийняття за законом спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер спадкодавець. ОСОБА_5 прийняв спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , однак за життя не оформив свідоцтво про право на спадщину. ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 . Отже, спірне майно не належить територіальній громаді м. Кілії в особі Кілійської міської ради. Окрім того, позивачем не доведено належними доказами факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3 , як і не обґрунтовано правових підстав визнання такого факту, з огляду на те, що матеріали справи містять інформацію про відсутність актового запису про реєстрацію шлюбу між вказаними особами. Лист-роз`яснення не є документом, що підтверджує порушення права позивача. На підставі вищезазначеного, представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з`явився, надав відзив згідно якого вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 була сповіщена належним чином, в судове засідання не з`явилась, клопотань про перенесення розгляду справи не надала.

На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення в судовому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу що узгоджується з положеннями ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 був зареєстрований 19.04.1953 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим м. Кишинів ЗАГС, актовий запис № 194 від 19.04.1953 року /а.с. 139/.

Відповідно довідки за вих. № 512 від 03.08.2015 року, виданої Комунальним підприємством Кілійської районної ради «Районне бюро технічної інвентаризації» встановлено, що по даним реєстрації КП КРР «РБТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право власності, виданого Кілійським судноремонтним заводом 27.04.1993 року № 275, про що зроблено запис в реєстр. кн.. 31 на стор. 87 реєстр. № 7418. Технічна характеристика зазначеної квартири станом на 08.07.2015 року складає: двокімнатна квартира загальною площею 44,0 кв.м., у тому числі житловою площею 27,7 кв.м. Стіни будівлі цегляні. Факту самовільної перебудови або переобладнання приміщень не виявлено /а.с. 9/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.02.1956 року Жовтневим РайЗагс м. Ростов встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 193 від 14.02.1956 року /зворотній бік а.с. 47/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.04.1987 року м. Вилкове виконком міськради встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , актовий запис № 55 від 10.04.1987 року /зворотній бік а.с. 47/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 29.04.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 132 від 29.04.2010 року /а.с. 4/.

Відповідно до повідомлення Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області від 02.12.202 р. № 631/02-14 встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 спадкова справа на зберігання до нотаріальної контори не передавалася, а також відповідною нотаріальною конторою спадкова справа після 17 травня 2018 року не відкривалася /а.с. 42/.

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Кілійської міської ради за вих. № 3488/14 від 23.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Знята з реєстрації 29.04.2010 року у зв`язку зі смертю. На дату смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою був зареєстрований її чоловік - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с. 12/.

Згідно заповіту від 31.08.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 1605 встановлено, що ОСОБА_4 діючи добровільно без будь-якого примусу як фізичного так і морального, розуміючи значення своїх дій, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 заповів - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 /а.с. 7/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27.12.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 311 від 27.12.2011 року /а.с. 5/.

Згідно заяви ОСОБА_5 від 22.05.2012 року за вх. № 802 встановлено, що ОСОБА_5 приймає спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 44/.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 22.06.2012 року за вх. № 421 встановлено, що заявник приймає спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /зворотній бік а.с. 44/.

Згідно довідки за вих. № 185 від 08.06.2012 року, виданої Комунальним підприємством «Жилсервіс» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 проживали: ОСОБА_4 , знятий з реєстрації 25.12.2011 року у зв`язку зі смертю та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знята з реєстрації у зв`язку зі смертю /зворотній бік а.с. 45/.

Відповідно до листа-роз`яснення за вих. № 99/02-14 від 13.02.2020 року, наданого Теплодарською міською державною нотаріальною конторою, встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно /а.с. 56/.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.05.2021 року, винесеної державним нотаріусом Теплодарської міської державної нотаріальної контори встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність всіх необхідних документів для вчинення відповідної нотаріальної дії, зокрема, документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно /а.с. 127/.

Листом від 01.04.2021 р. вих. № 1381/12/21 Кілійським міський голова на заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката втраченого свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 рекомендував заявнику звернутись до Кілійського судноремонтного заводу, як суб`єкта, який видав втрачене свідоцтво /а.с. 109/.

Згідно листа ГВСП «Кілійський суднобудівельний завод» ПрАТ «УДП» за вих. № 033/212 від 05.04.2021 року встановлено, що документів на право власності на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на житло за адресою: АДРЕСА_2 не зберіглося в зв`язку з передачею житлового фонду ГВСП «КСБСРЗ» Кілійській міській раді /а.с. 110/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 23.07.2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 723 від 23.07.2020 року /а.с. 79/.

Згідно довідки за вих. № 26/09-02 від 19.01.2021 року, виданої виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 21.10.2002 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день його смерті з ним постійно проживали та були зареєстровані: ОСОБА_7 - донька; ОСОБА_2 - дочка /а.с. 74/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.04.1987 року м. Вилкове виконком міськради встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , актовий запис № 55 від 10.04.1987 року, /а. с. 73/.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Оцінивши надані позивачем докази, зокрема, довідки бюро технічної інвентаризації, суд вважає доведеним факт володіння за життя на праві власності квартирою АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.ст. 1222-1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , спадщину у вигляді частини належної спадкодавцеві квартири одноосібно прийняв в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України її чоловік - ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Отже, хоча він за життя не отримав свідоцтво про право на відповідну спадщину, проте, згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України вказане спадкове майно стало стала належати йому з моменту відкриття спадщини, оскільки згідно положень ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, на момент складення ОСОБА_4 заповіту на спірну квартиру - 31 серпня 2011 року, він мав повне право розпорядитись нею відповідним чином, визначивши позивача по справі в якості спадкоємця за заповітом.

Також судом встановлено, що позивач, як і син спадкодавця - ОСОБА_5 , який є батьком співвідповідача по справі - ОСОБА_2 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України шляхом подання у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини нотаріусу.

Таким чином, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом, а стосовно ОСОБА_5 судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що він має право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, суд вважає доведеною обставину, що право на спадкування спірної квартири має лише позивач.

Відповідно до п.п. 4.19 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Саме вказано обставина, тобто відсутність у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів стала підставою для відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи, що позивачем, як спадкоємцем за заповітом вжито всіх заходів для прийняття та оформлення спадщини, проте він не має можливості у нотаріуса отримати свідоцтво про право на спадщину з вищенаведених підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим право позивача на спадщину підлягає судовому захисту згідно ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов, задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК, ст.ст. 16, 1223, 1233, 1258, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт належності квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (житловою площею - 27, 7 кв.м., загальною площею - 44,0 кв.м.) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников