Рішення № 11127941, 02.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 вересня 2010 року справа № 5020-12/141 Господарський суд міста Севастополя в складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом          Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в

Автономній Республіці Крим

(вул. Міллера, 4, м. Сімферополь, 95013)

до                     Приватного підприємства “Хонор ет Глорія”

(вул. Колобова, 21, кв. 506, м. Севастополь, 99038)

про                     стягнення заборгованості у розмірі 851,05 грн.,

за участю представників:

позивача - Дикопавленко Н.І., довіреність №17/1-2-2633/А4 від 09.09.2009;

відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства “Хонор ет Глорія” про стягнення заборгованості у розмірі 851,05 грн., з яких: 742,00 грн. –основна заборгованість, 83,08 грн. - інфляційні втрати, 25,97 грн. –3% річних.

Позовні вимоги з посиланням на положення статей 526, 625 Цивільного кодексу України мотивовані невиконанням Відповідачем договірних зобов’язань з оплати наданих послуг за договором №ФД08-1897 від 06.11.2008.

Представник Позивача в судовому засіданні вимоги підтримав на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, на адресу яка зазначена в витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 28/.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2008 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (Виконавець) та приватним підприємством “Хонор ет Глорія” (Замовник) укладений договір №ФД08-1897 про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації що встановлені на об’єктах з реагуванням груп затримання ДСО та їх технічне обслуговування, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець здійснює в інтересах Замовника починаючи з моменту підписання цього договору: спостерігає за допомогою апаратури централізованого нагляду за стном ручної системи сигналізації, що встановлена на об’єктах Замовника, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації-розрахунку (додаток 1 до Договору), що є невід’ємно. Частиною цього Договору, та у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації забезпечує виїзд до об’єкту групи затримання ДСО /а.с. 9-12/.

Цей Договір укладено сторонами з 14.11.2008 на 1 рік. Якщо за два місяці до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік (пункт 11.1 Договору).

Вартість послуг визначена в протоколі узгодження ціни (додаток 2 до Договору) /а.с. 15/, які становлять:

- 1,00 грн. (одна гривня 00 копійок) за одну годину спостереження ПЦС за кожний об’єкт, який зазначений у Дислокації та розрахунку (додаток 1 до Договору);

- 264 грн. (264 гривні 00 копійок) в рік за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата послуг Виконавця за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно на підставі прикладеного до Договору дислокації-розрахунку відповідно до фактичної кількості днів в місяці. Оплата за послуги Виконавця здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця не пізніше 20 числа кожного місяця за цей місяць.

Пунктом 6.2.2 Договору визначено, що у разі несвоєчасної (неповної) оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період надання послуг, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

На виконання умов договору та згідно з чинним законодавством Позивачем проводилась охорона об’єкту, та Відповідачем в свою чергу були порушені взяті на себе зобов’язання щодо оплати наданих йому послуг за період з квітня 2009 року по травень 2010 року.

Відповідно до умов пункту 3.2 Договору Відповідач був зобов’язаний здійснити оплату послуг у розмірі 742,00 грн. в строк до 20 квітня 2009 року.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням оплатити заборгованість, про що свідчать листи першого та фіскальні чеки відділення зв’язку /а.с. 18-20/.

Як стверджує Позивач, до цього часу сума заборгованості за договором Відповідачем не сплачена.

Несплата зазначеної заборгованості з’явилась підставою для звернення Позивача до суду з вимогою сплати основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Укладення договорів про надання послуг регулюється нормами глави 63 розділу III Цивільного кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт виконання визначених Договором №ФД08-1897 від 06.11.2008 послуг на суму 742,00 грн., підтверджується розрахунком (додаток №2 до Договору) та актом звірки розрахунків /а.с. 14, 17/.

З огляду на викладене, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 742,00 грн. доведеною і обґрунтованою.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 25,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 83,08 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на суму простроченої заборгованості позивачем нараховані 3% річних у сумі 25,97 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних /а.с. 22-23/ суд вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 83,08 грн.

Проте, при проведенні судом перевірки розрахунку індексу інфляції, суд встановив, що сума індексу інфляції за останнім розрахунком позивача, складає 83,08 грн. /а.с. 22/, а по розрахунку суду сума індексу інфляції складає 74,20 грн.:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.04.2009 - 31.05.2010742.001.10074.20816.20 За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 74,20 грн.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор звільнений від сплати державного мита, витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Хонор ет Глорія” (вул. Колобова, 21, кв. 506, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 35885229, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (вул. Міллера, 4, м. Сімферополь, 95013, ідентифікаційний код 08596943, п/р 26005001000720 у Кримській філії АТ «Брокбізнесбанк», МФО 308111) заборгованість у розмірі 842,17 грн. (вісімсот сорок дві грн.. 17 коп.), з яких основна заборгованість - 742,00 грн., 3% річних –25,97 грн., інфляційні витрати –74,20 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 100,94 грн. (сто грн. 94 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 233,54 грн. (двісті тринадцять три грн. 54 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно до

вимог ст. 84, ч. 4 ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 07.09.2010.

Розсилка:

1. Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим

(вул. Міллера, 4, м. Сімферополь, 95013)

2. Приватне підприємство “Хонор ет Глорія”

(вул. Колобова, 21, кв. 506, м. Севастополь, 99038)

рекомендованим з повідомленням