Рішення № 11126980, 31.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.10 Справа № 22/22/10

Суддя

за позовом Публічного акціонерного товариства “Полтавський турбомеханічний завод”, (36029, м. Полтава, вул. Зінківська, буд. 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Метал-МВК” (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд. 22, кімната 7; фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 144, кв. 22)

про стягнення 8 400,00 грн. здійсненої попередньої оплати за продукцію

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

Від позивача: Рашевська Т.В., довіреність № 12/16-05621 від 14.05.2010р.

Від відповідача: не з’явився

          15.07.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Полтавський турбомеханічний завод”, м. Полтава, з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Метал-МВК”, м. Запоріжжя про стягнення суми здійсненої попередньої оплати за продукцію в розмірі 8 400,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2010р. порушено провадження у справі № 22/22/10, судове засідання призначено на 11.08.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2010р. у зв’язку з неявкою відповідача та з метою витребування доказів, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31.08.2010р.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 205, 526, 527, 639 Цивільного кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6693509 станом на 16.08.2010р. місцезнаходженням ТОВ “Компанія “Метал-МВК” є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд. 22, кімната 7. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 31.08.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2008р. ПАТ “Полтавський турбомеханічний завод” на підставі рахунку № 13/08-1 від 13.08.2008р. виставленого ТОВ “Компанія “Метал-МВК” на суму 8 400,00 грн., в якому у розділі найменування товару зазначено: Круг ВТ5 Ф 14 мм, перерахував відповідачу 8 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3711 від 28.08.2008р., в якому призначенням платежу зазначено: “За круг рах. № 13/08-1 від 13.08.08, разом з ПДВ 1 400,00”.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, на підставі дій відповідача, який виставив рахунок на оплату товару, та дій позивача, який сплатив грошові кошти за товар згідно виставленого рахунку, у сторін виникли взаємні права та обов’язки: у позивача –право вимагати товар, а у відповідача –обов’язок передати товар.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію № 12/16-00048 від 11.01.2010р., що підтверджується фіскальним чеком № 7155 від 18.01.2010р., претензію № 12/16-05373 від 10.05.2010р. та вимогу № 12/16-05928 від 20.05.2010р., що підтверджується фіскальним чеком № 3684 від 25.05.2010р., якими просив відповідача повернути сплачені кошти в розмірі 8 400,00 грн. Претензії та вимога залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання та вимоги чинного законодавства, товар на суму 8 400,00 грн. не передав.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 3 статті 612 ЦК України встановлено, що якщо, внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (в тому числі і в формі здійсненої передплати).

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 8 400,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На день розгляду спору відповідач товар зазначений в рахунку № 13/08-1 від 13.08.2008р. не поставив, сплачені кошти в розмірі 8 400,00 грн. не повернув.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу Публічного акціонерного товариства “Полтавський турбомеханічний завод” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Метал-МВК” 8 400,00 грн. попередньої оплати документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

При зверненні з позовною заявою 15.07.2010р. (вх. № 4400/09-05) позивачем здійснено оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за платіжним дорученням № 462 від 30.06.2010р. на рахунок, який було закрито з 21.06.2010р. Оскільки на виконання ухвали суду витрати на ІТЗ було сплачено на належний рахунок на підтвердження чого представлено платіжне доручення № 3484 від 28.07.2010р., позивачу необхідно видати довідку на повернення суми 236 грн., які було сплачено за платіжним дорученням № 462 від 30.06.2010р.

Керуючись ст. ст. 11, 93, 202, 525, 526, 530, 599, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Метал-МВК” (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд. 22, кімната 7; фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 144, кв. 22, код ЄДРПОУ 35366830) на користь Публічного акціонерного товариства “Полтавський турбомеханічний завод” (36029, м. Полтава, вул. Зінківська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00110792) 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. попередньої оплати, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видати Публічному акціонерному товариству “Полтавський турбомеханічний завод” (36029, м. Полтава, вул. Зінківська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00110792) довідку на повернення із Державного бюджету України суми 236 грн. 00 коп., сплачених за платіжним дорученням № 462 від 30.06.2010р.

Суддя                                                   О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.09.2010р.