Рішення № 11126979, 02.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10 Справа № 21/84/10

Суддя

За позовом –Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, б.2-А)

до відповідача –Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13” (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, б.11, код за ЄДРПОУ 32121479)

про стягнення 7288745 грн. 32 коп.

суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача –Сахарова О.В., довір. № 1 від 04.01.2010;

від відповідача –Юнаш Б.П., довір. № 13/4 від 12.01.2010; Перекупка Т.М., довір. № 13/2 від 12.01.2010;

від ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” –не з’явився

                                        СУТЬ СПОРУ

Ухвалою від 18.03.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 14.04.2010 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 7288745 грн. 32 коп. за договором № 100707 від 01.01.2007 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного між сторонами, за період 01.10.2008-31.12.2008.

13.04.2010 відповідачем надані суду заперечення на позовну заяву по справі № 21/84/10, Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13” просить суд відмовити у позові оскільки позивач не надав суду обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію.

У судовому засіданні 14.04.2010 оголошувались перерви до 12.05.2010 та 28.05.2010 з метою надання сторонами додаткових доказів.

В судовому засіданні 12.05.2010 року позивач надав суду пояснення до позовної заяви, в яких зазначив про необґрунтованість та безпідставність заперечень відповідача.

За клопотанням сторін, наданим у засіданні 12.05.2010, на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено до 31.05.2010.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 28.05.2010 строк вирішення спору у справі № 21/84/10 продовжено на 1 місяць - до 30.06.2010

У судовому засіданні 28.05.2010 відповідачем надані доповнення до заперечень на позовну заяву.

Ухвалою від 28.05.2010 судове засідання у справі № 21/84/10 відкладено на 16.06.2010.

У судовому засіданні 16.06.2010 оголошувалась перерва до 21.07.2010 з метою надання сторонами додаткових доказів.

У судовому засіданні 16.06.2010 судом задоволене клопотання сторін про продовження строку розгляду спору до 21.07.2010. На підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі № 21/84/2010 продовжено до 21.07.2010.

Відповідачем надане суду 20.07.2010 року нормативне обґрунтування заперечення на позовну заяву у справі № 21/84/10.

У судовому засіданні 21.07.2010 судом задоволене клопотання сторін про продовження строку розгляду спору до 21.08.2010. На підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі № 21/84/2010 продовжено на 1 місяць - до 21.08.2010.

Ухвалою від 21.07.2010 судове засідання у справі № 21/84/10 відкладено на 11.08.2010.

29.07.2010 року до суду надійшло пояснення до нормативного обґрунтування заперечення на позовну заяву по справі № 21/84/10.

В судовому засіданні 11.08.2010 року ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” надало суду довідку про суми грошових коштів, переказаних за дорученням КП “ВРЕЖО № 13” на адресу Концерну “МТМ” в оплату теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100707 від 01.01.2007 року.

У судовому засіданні 11.08.2010 оголошувалась перерва до 16.08.2010 з метою надання сторонами додаткових доказів.

У судовому засіданні 16.08.2010 на підставі ст. 69 ГПК України задоволене клопотання відповідача та продовжено строк розгляду спору у справі № 21/84/10 до 06.09.2010.

Представником ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” в судовому засіданні 16.08.2010 року надані суду пояснення по справі.

Ухвалою від 16.08.2010 року продовжено строк розгляду спору у справі № 21/84/10 до 06.09.2010 року, викликано для дачі пояснень по суті спору представника Закритого акціонерного товариства “Запоріжзвязоксервіс, судове засідання у справі № 21/84/10 відкладено на 31.08.2010 року.

В судовому засіданні 31.08.2010 року представником Приватного акціонерного товариства “Запоріжзв’язоксервіс” надані суду пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 31.08.2010 року оголошено перерву до 02.09.2010 року.

01.09.2010 року відповідачем надано суду нормативне обґрунтування до заперечення на позовну заяву по справі № 21/84/10, Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13” зазначило наступне. З огляду на те, що механізм зарахування коштів за теплову енергію, які надходять від населення, змінився на підставі рішення міськвиконкому № 25 від 28.12.2008р. щодо визнання Концерну МТМ виконавцем послуг з теплопостачання з 01.01.2009р. і згідно п. 6.5. Договору № 100707, КП «ВРЕЖО № 13»втратило можливість отримувати та зараховувати кошти, які надійшли від населення. Ознайомившись з наданим реєстром Концерном «Міські теплові мережі»та довідкою ПАТ «ЗЗС»щодо надходження коштів на Договір № 100707 відповідач пояснив наступне. Суми, які надходять на рахунок МТМ, як погашення боргу за Договором № 100707 є лише частиною від грошових коштів, які оплачуються населенням за теплову енергію. Наприклад, у квітні 2009р. за теплову енергію кінцевим споживачем було оплачено 2 542 827,68 грн. (копія Акту ЗСС № О94/04-2009 від 30.04.2009р. у матеріалах справи), а Концерн зарахував на Договір №100707 лише 147465,47грн. (згідно реєстру МТМ), мотивуючи це тим, що, по-перше, рішенням МВК № 25 від 28.12.2008р. позивач визнаний виконавцем послуг з теплопостачання для населення, по-друге, між ФК «МТМ»та ПАТ «ЗЗС»укладений у 2009р. відповідний договір - і всі кошти за теплопостачання надходять виключно на рахунок МТМ як поточні платежі. У свою чергу, на момент розгляду справи у суді договір № 100707 є чинним, зміни до нього не вносилися - а тому повинен діяти і механізм ведення розрахунків між сторонами в договорі, передбачений п.6.5. Договору № 100707, що всі кошти повинні зараховуватися за теплову енергію відпущену у минулі періоди, а не їх частина. За твердженням відповідача це й призвело до суперечностей між сторонами по справі. Однак ні позивач, ні відповідач у 2005 року, з моменту винесення рішення МВК № 327 від 22.09.2005р. про визнання КП «ВРЕЖО № 13»виконавцем послуг з тепловодопостачання для населення м. Запоріжжя, не могли передбачити, що рішенням органів міської виконавчої влади у 2008р. будуть обмежені права балансоутримувача, як сторони у Договорі, що ВРЕЖО втратить право на переміщення теплової енергії, тим самим позбавиться можливості отримувати кошти від споживачів за надані відповідачем послуги, а отже отримувати прибуток, передбачений такими договорами купівлі-продажу, а отже розраховуватися з Позивачем. Таким чином, у період з 01.01.2009 р. для сторін по Договору № 100707 настали форс-мажорні обставини, передбачені 9 Розділом Договору № 100707.КП «ВРЕЖО № 13»втратило право на переміщення готової продукції - теплової енергії в гарячій воді. Окрім того, п. 9.2 Договору № 100707 передбачено, якщо ці обставини будуть продовжуватися більше 3 місяців, кожна сторона буде мати право відмовитися від подальшого виконання договору. В такому разі жодна з сторін не буде мати право на відшкодування іншій стороні збитків. Згідно листа ВГСУ № 01-2.2/279 від 09.09.2001р. форс-мажорною обставиною в договірних відносинах є зовнішня обставина, яку, як правило, не можна передбачити в момент укладання договору, запобігти її виникненню, яку не можна уникнути, або ж попередити її наслідки, і яка не викликана з вини жодної із сторін і створює неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов'язання. При цьому вирішальну роль має той факт, що обставина, яка викликала неможливість виконання положень договору, аби бути визнаною форс-мажорною, тобто такою, що звільняє від відповідальності, повинна бути непередбачуваною в момент укладання договору. Окрім того, ст. 607, 617 ЦК України передбачає що зобов'язання припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання. Також слід звернути увагу суду на норму ст. 652 ЦК України, яка наголошує, що зміни обставин являються істотними, якщо вони змінилися настільки, що сторони якщо б передбачили їх, не уклали б договір або уклали його на інших підставах. Після прийняття МВК рішення № 25 та суттєвою зміною обставин щодо купівлі-продажу товару в тепловій енергії, Концерн МТМ та його Філії не ініціювали новий порядок розрахунків та не змінювали умови договору №100707, що й призвело до виникнення судового спору, або в іншій редакції .Отже, виходячи з наведеного, передбачені умови в договорі, як форс-мажорні обставини, досягнуті сторонами при укладенні договору на диспозитивній основі, є обов'язковими для сторін, тому у відповідача є право відмовитися від виконання зобов'язання на період часу, в термін в який будуть діяти такі обставини в зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють подальше виконання зобов'язання (п.9.1 Договору)На підставі викладеного, керуючись п. 6.3., 6.5., 9.1, 9.2 Договору, ст. 607, 617, 652 ЦК України, відповідач просить суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, припинити провадження по справі.

В судове засідання 02.09.2010 року з’явилися представники сторін.

Розгляд справи закінчено 02.09.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

За клопотанням представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, Приватного акціонерного товариства “Запоріжзв’язоксервіс”, суд

                                        ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 року між Концерном “МТМ” (балансоутримувач) та КП “ВРЕЖО №13” (теплопостачальна організація) укладено договір купівлі–продажу теплової енергії в гарячій воді № 100707 (далі-договір). Відповідно до п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання відпускати теплову енергію в гарячій воді балансоутримувачу, а останній зобов'язався приймати та оплачувати її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 6.1 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно із п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності із п.6.6 договору теплопостачальна організація з 7 по 8 число місяця, наступного за розрахунковим надає балансоутримувачу за адресою: пр.Металургів, б.1, документи за розрахунковий період: рахунок,акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Підпунктом 6.6.1 п.6.6 договору визначено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії балансоутримувач повинен підписати , оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п’яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до підпункту 6.6.2 п.6.6 у разі неотримання теплопостачальної організації акту приймання –передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений. 6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Балансоутримувачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються на підставі актів приймання-передачі теплової енергії у термін до 25-го січня року, наступного за попереднім календарним роком.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня по грудень 2008 року у сумі 7288745 грн. 32 коп.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Запорізької області від 16.12.2008 року у справі № 8/541/08 у справі за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району до Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13” про стягнення 8842785 грн. 95 коп. основного боргу за договором № 100707 від 01.01.2007р. позов задоволено стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, 7475299 грн. 31 коп. основного боргу, провадження в частині стягнення 1367486 грн. 64 коп. основного боргу припинено у зв’язку із погашенням відповідачем зазначеного розміру боргу після порушення провадження у справі № 8/541/08.

Актами приймання-передач теплової енергії від 31.10.2010 року, 30.11.2008 року, 31.12.2008 року підтверджується факт постачання позивачем та прийняття відповідачем теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 7980862 грн. 65 коп.

Сторони підтверджують, що теплова енергія у гарячій воді, відпущена у спірний період, була частково оплачена на суму 692117 грн. 33 коп. через зарахування на рахунок позивача зазначеної суми субвенції з державного бюджету на пільгову категорію населення.

Матеріалами справи підтверджується, що 03.09.2002 року між відповідачем та ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” було укладено договір № 047/09-2002 (далі –договір № 047/09-2002). Відповідно до договору № 047/09-2002 відповідач доручив, а ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” прийняв на себе зобов’язання власними силами та засобами здійснювати приймання та перерахування платежів за житлово-комунальні послуги та нестандартних платежів від населення, яке мешкає в муніципальному житлі, що обслуговується відповідачем через автоматизовані пункти приймання платежів, які функціонують в межах спільно створеної ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” з обслуговуючим його банком системи. Додатковою угодою № 4 до договору № 047/09-2002 доповнено договір пунктом 1.3 в наступній редакції: ”КП “ВРЕЖО № 13” доручає виконавцю (ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс”) здійснювати про переведення грошових коштів, які надійшли від населення за послуги з централізованого опалення та теплового водопостачання на розрахунковий рахунок Концерну ”МТМ”, в розмірах та на умовах, передбачених даним договором”.

За твердженням відповідача, згідно актів виконаних робіт ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” № 094/12-2008, № 094/01-2009 та № 094/02-2009 на підставі договору № 047/09-2002 зараховано коштів на поточний рахунок Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району в розмірі 7463412 грн. 61 коп. Відповідач підкреслює, що борг, який накопичився за теплову енергію, відпущену до 01.01. 2008 року, погашений повністю відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків № 100707 від 02.03.2009 року. У відзиві відповідач посилається на п.6.5 договору, відповідно до якого при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі балансоутримувач повинен зазначати район міста,номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від балансоутримувача,як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди. Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13” зазначило, що у березні-травні 2009 року ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” перерахувало позивачеві 8541532 грн. 10 коп., за твердженням відповідача спірна заборгованість у розмірі 7288745 грн. 32 коп. повністю погашена за рахунок вищевказаних перерахованих коштів.

Господарським судом встановлено, що між Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13” (балансоутримувач) та Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (теплопостачальна організація) укладено угоду від 11.06.2007 року про порядок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1007070 від 01.01.2007 року (далі-Угода). Вказаною угодою було розстрочено заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в гарячій воді, що утворилася за період з січня по травень 2007 року включно в сумі 9082246 грн. 35 коп., при цьому зазначено строк погашення боргу червень 2007 року-грудень 2008 року. У відповідності із угодою балансоутримувач повинен був сплатити в жовтні-грудні 2008 року 1434038 грн. 35 коп.

Відповідно до реєстру про надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, які були перераховані через ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс”, з жовтня 2008 року по грудень 2009 року вказаному приватному акціонерному товариству були сплачені грошові кошти у розмірі 8633105 грн. 97 коп. При цьому на розрахунковий рахунок позивача було перераховано в якості оплати за теплову енергію 8598573 грн. 43 коп. у зв’язку із утриманням ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” комісійної винагороди за надані цим товариством послуги у розмірі 34532 грн. 54 коп.

Довідкою ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” також підтверджується факт перерахування позивачеві грошових коштів у сумі 8598573 грн. 43 коп. через вказане товариство за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року, в якості оплати відповідачем спожитої теплової енергії за договором.

Також судом встановлено, що за рахунок коштів, які були сплачені через ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс” у вищевказаному періоді, здійснювалося погашення заборгованості за договором за попередні періоди, що стало підставою для припинення провадження у справі № 8/541/08 на суму 1367486 грн. 64 коп. Крім того, за рахунок коштів, що надійшли з жовтня 2008 року по грудень 2009 року через ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс”, була зарахована оплата відповідачем грошових коштів у сумі 1434038 грн. 35 коп. за період жовтень-грудень 2008 року, відповідно до умов угоди від 11.06.2007 року

Із пояснень сторін, враховуючи матеріали справи, вбачається, що залишок суми у розмірі 5797048 грн. 44 коп., яка була сплачена через ПАТ “Запоріжзв’язоксервіс”, був спрямований на погашення заборгованості, яка стягнута з відповідача за рішенням господарського суду у справі № 8/541/08.

Таким чином, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості у сумі 7288745 грн. 32 коп. за спожиту теплову енергію у гарячій воді за договором за період з жовтня по грудень 2008 року.

Розглянувши нормативне обґрунтування відповідача до заперечення на позовну заяву, яке надійшло до суду 01.09.2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Пунктом 9.1 договору визначені обставини, які є дією непереборної сили. У відповідності із вказаним пунктом такі обставини призводять до порушення умов укладеного договору, при цьому строк виконання зобов’язань за цим договором відкладається на період часу, в термін якого будуть діяти такі обставини.

Відповідач підкреслив, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 28.12.2008 року позивача визнано виконавцем послуг з теплопостачання для населення. Після прийняття вказаного рішення сторони договору не ініціювали нового порядку розрахунків між собою. Відповідач вважає, що враховуючи наявність через прийняття рішення № 25 від 28.12.2008 року форс-мажорних обставин, визначених п.9.1 договору, у нього є право відмовитися від виконання обов’язку з оплати теплової енергії у гарячій воді, просить припинити провадження у справі.

Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки прийняття Виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення № 25 від 28.12.2008 року не є дією непереборної сили, які визначені п.9.1 договору, тому клопотання про припинення провадження у справі залишається без задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Оцінивши надані позивачем документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 7288745 грн. 32 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді є обґрунтовано заявленою та такою, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 13” (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, б.11, код за ЄДРПОУ 32121479, рахунок № 26008045520001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, б.2-А, рахунок № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 7288745 грн. 32 коп. основного боргу, 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                 Черкаський В.І.

Дата складання повного рішення –03.09.2010 року