Ухвала суду № 1111998, 25.10.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №17/40                Головуючий 1 інстанції: Коршенко Ю.О.

Категорія:                                                             Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня  2007 р.                                                 Справа № 22-а-2072/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Шевцова Н.В..

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача – Горболис О.А.,Гонтар В.М.

відповідача – Яковенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ,  на постанову господарського суду Полтавської області від 12.06.2007р. по справі №17/40

за позовом ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД»

до       Кременчуцької ОДПІ

про                визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

встановила:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення №0001752301/0/843 від 12.04.2007р.

Постановою господарського суду Полтавської області від 12.06.2007р. по справі №17/40 вимоги позивача задоволені. Визнано   нечинним   податкове   повідомлення   -   рішення   Кременчуцької   об'єднаної

Державної податкової інспекції №0001752301/0/843 від 12.04.2007р.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області відповідач подав апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення – рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача  №189/23-120/21074215 від 02.04.2007 р.,в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог Закону України " Про податок на додану вартість", а саме, ТОВ БФ "Центр ЛТД" занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на 221336 грн. Зазначене порушення полягало, на думку відповідача, в тому, що ТОВ    БФ   "Центр   ЛТД"   реалізовувало   основному   замовнику  АТ "Укртатнафта" будівельно-монтажні роботи за цінами, нижчими за собівартість будівельно-монтажних робіт, в результаті чого підприємство понесло збитки від такої господарської діяльності, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість ПДВ до бюджету.

Причиною отриманих збитків від таких наданих робіт для ЗАТ "Укртатнафта" є занижений рівень тарифів та показників від встановлених та затверджених Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, які щорічно переглядаються і затверджуються наказами такого міністерства. На думку відповідача внаслідок зазначених дій позивачем допущені порушення п.4.1 ст.4 , п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни. Пунктом 1.18 ст.1 цього ж Закону встановлено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами визначеними п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Даним пунктом, встановлено, що якщо ним не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт , послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається , що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ж ринкова ціна, у розумінні цього пункту Закону, це ціна, за якою товари (роботи , послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи , послуги) , а покупець бажає їх отримувати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи , послуги) , а також ціни , які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Таким чином , з урахуванням того , що договори на виконання будівельно-монтажних робіт укладені на той час недійсними не визнавались, сторони цих договорів домовились щодо ціни договору, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, то і база оподаткування має визначатись виходячи із ціни встановленої саме в цьому договорі.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не був врахований фактор сезонності при виконанні будівельно - монтажних робіт. Тобто, в зимово-весінній період обсяг виконання робіт зменшується . В той же час витрати на заробітну плату працівників, матеріали і т.п. залишається на тому ж рівні. Така ситуація змінюється з приходом літнього періоду, коли обсяги робіт зростають.

В судовому засіданні Харківського апеляційного адміністративного суду представнику відповідача було поставлено питання відносно того, чи були у позивача збитки по конкретним господарським операціям, чи вони мали розповсюдження на всю господарську діяльність. Представник відповідача зазначив, що збитки позивачем були отримані лише по деяким господарським операціям, при тому, що загалом діяльність не є збитковою. Отже збитки у даному випадку не мають загальний характер, але це не було враховано відповідачем при перевірці і прийнятті оскаржуваного повідомлення – рішення.

Відповідачем зроблений також висновок, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим   від   ТОВ   "Торгово-промислова  компанія   "Сокос"   юридичним   послугам   та  по отриманим від ТОВ "Торгово-промислова компанія "Порто -Франко" послугам по ремонту та обслуговуванню комп'ютерної техніки та відсутності первинних документів, які підтверджують надання цих послуг. Даний висновок колегія суддів також вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до  ст..901 Цивільного кодексу України по договору про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується по завданню іншої сторони (замовника) надати послугу , що споживається в процесі здійснення певної дії чи здійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оплатити виконавцю надану послугу , якщо інше не встановлено договором. Відповідно до  договору №18 від 03.10.2005 року між Позивачем та ТОВ ТПК "Сокос" було встановлено , що Замовник (тобто ТОВ БФ "Центр ЛТД" ) доручає , а Виконавець (ТОВ ТПК "Сокос") бере на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги, а саме : аналіз документів , юридичні консультації , підготовка та супроводження договорів про пайову участь у будівництві жилих будинків як фізичних так і юридичних осіб. Робота за даним договорам передбачалась до виконання  по  етапам.  Договір  засвідчений  підписами  уповноважених  осіб  Товариств  та печаткам. Недійсними даний договір не визнавався та сторонами не розривався.

У відповідності до  договору на надання послуг від 01.06.2005 року між Позивачем  та ТОВ ТПК "Порто-франко" замовник доручає, а Виконавець зобов'язується прийняти на себе зобов'язання по ремонту комп'ютерної техніки і локальних комп'ютерних мереж, що використовуються Замовником в його господарській діяльності. Договір засвідчений підписами уповноважених осіб Товариств та печатками. Таким чином повністю підтверджується наявність договірних відносин між ТОВ БФ "Центр ЛТД" та вищезгаданими Товариствами. Надання юридичних послуг та послуг по ремонту та обслуговуванню комп'ютерної техніки підтверджено підписаними та засвідченими обома сторонами договору: 1)між ТОВ БФ "Центр ЛТД" то ТОВ ТПК "Сокос" - актами прийому - передачі наданих послуг №591-594 від 29.11.2005 р.; 2) між ТОВ БФ "Центр ЛТД" та ТОВ ТПК "Порто-франко" - актами виконаних робіт №28-32 від 29.11.2005 року. Складені акти-прийому передачі наданих послуг та акти виконаних робіт повністю відповідають вимогам, що пред'являються до них , як до первинних бухгалтерських документів  у відповідності до ст.. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " , зокрема в них вміщено: назву документу (акт прийому-передачі) , дата та місце складання , назву підприємства, від імені якого складено документ (акт) , зміст та обсяг господарської операції , одиницю її виміру (наприклад - аналіз документів замовника та інвестора на суму 14834,00 грн. в акті №591 від 29.11.2005 р.) , посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції (підписи директорів , як повноважних представників Замовника та виконавця є в наявності ), особистий підпис та інші дані , що ідентифікують особу , що брала участь у здійсненні господарської .операції. Податкові накладні , що виписані ТОВ ТПК "Сокос" та ТОВ ТПК "Порто-франко" ,повністю відповідають вимогам , що пред'являються до них п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Цивільне законодавство України, не зобов'язує сторони обов'язково супроводжувати кожну надану послугу певним актом (певної форми). Виключення становлять лише відносини будівельного підряду. Таким чином сторони договору вправі самостійно визначити порядок прийому-передачі послуг , які є предметом договору . В підписаних між сторонами вищезгаданих договорах таке форма була визначена і повністю дотримана.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, щосуд першої інстанціїправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

                                                        ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 12.06.2007р. по справі №17/40 залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 12.06.2007р. по справі №17/40 залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2007р.

 Головуючий суддя                                                 Філатов Ю.М.

                     Судді                                                   Водолажська Н.С.

                                                                                       Шевцова Н.В.