Ухвала суду № 11117630, 31.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5949/09 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"31" серпня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2009 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2009 ТОВ «Солстрой»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000884230/0, № 0000894230/0 від 03.06.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2009 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Солстрой»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні розрахунків з ПП «Еконт».

За результатами проведеної перевірки складено акт № 194/42-30/30210582 від 26.05.2009, відповідно до якого, на думку СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП перевіркою виявлено порушення положень ц.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: товариством було завищено валові витрати, а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме безпідставно включено у податковий кредит податок на додану вартість.

За результатами розгляду викладених в акті перевірки порушень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000884230 від 03.06.09, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 228399,03 грн., та № 0000894230/0 від 03.06.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 180 456,44 грн.

Так, між ТОВ «Солстрой»(замовник) та ПП «Еконт»(виконавець) було укладено договори № 26-05/6 від 26.05.05, №13/07 від 13.07.05 та № 7 від 30.08.06 на виконання робіт з діамантового різання та свердління залізобетону, бетону, монолітів. Фактичне виконання робіт ПП «Еконт» підтверджується актами виконаних робіт (послуг) на загальну суму 1 248 625,32 грн, в т.ч. ПДВ 208104,40 грн., податковими накладними, підписаними від імені виконавця директором Рогацьким В.М. Заборгованості за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Солстрой»за розрахунками з ПП «Еконт»не має.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.04.07 по справі № 2-1719/07 визнані недійсними статут ПП «Еконт»з моменту реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість № 37092895 з моменту видачі.

На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок про безпідставність збільшення ТОВ «Солстрой»валових витрат, а також віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого позивачем на користь ПП «Еконт».

Дійшовши висновку про необхідність задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належних доказів про внесення запису до ЄДПРОУ про припинення юридичної особи - ПП «Еконт»податковим органом надано не було. Натомість позивачем надано копію довідки витягу з ЄДРПОУ згідно якої ПП «Еконт»станом на 23.07.09 значиться в реєстрі.

Спірні господарські операції, описані в акті перевірки, мали місце у 2005-2006 роках. Рішення про виключення з Реєстру платників ПДВ і саме виключення з Реєстру, як юридичний факт, не можуть мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття рішень. Саме по собі визнання недійсними установчих документів у судовому порядку не є доказом того, що ПП «Еконт»»втратило статус платника ПДВ до фактичного його виключення з реєстру.

На думку суду першої інстанції визнання в судовому порядку недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту видачі, не є підставою для визнання незаконними вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій, оскільки його контрагенти за договором, можуть нести відповідальність за наявності вини.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Із положень пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

У пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»вказано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 за № 165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, а згідно пункту 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 за № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, а пунктом 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 25.3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, зобовязаний погасити суму податкових зобовязань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Відповідно до пп. 25.2.2 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення податковим органом

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, як субєктом владних повноважень не було надано доказів того, що ПП «Еконт»було виключено з Реєстру платників ПДВ актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ у період виконання договорів № 26-05/6 від 26.05.05, №13/07 від 13.07.05 та № 7 від 30.08.06, укладених між ТОВ «Солстрой»та ПП «Еконт». Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Отже, апелянт не довів правомірності податкових повідомлень-рішень № 0000884230/0, № 0000894230/0 від 03.06.2009 та не спростував правомірність рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2010.