Ухвала суду № 11117625, 31.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 16/34 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"31" серпня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2009 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2008 ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332202/0 від 24.11.2008 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 163020 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2009 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку що постановлена із порушенням норм права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(код ЄДРПОУ 31871186) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт № 502/1/23-06-31871186 від 13.11.08.

Перевіркою встановлено порушення ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесла рішення № 0001332202/0 від 24.11.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 263519,00 грн.

Дійшовши висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем були пропущені встановлені ст. 250 ГК України строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, між ТОВ «Фактор Капітал»та компанією Gardner Denver Limited (Великобританія) було укладено контракт на купівлю обладнання для АГНКС від 18.05.2007 № 575-06/СІ. Граничний термін надходження імпортної частини контракту був визначений: на суму 20104,80 ЄВРО - 20.12.2007р.; на суму 80419,20 ЄВРО - 28.12.2007. Імпортна частина контракту надійшла в Україну 03.02.2008. Факт надходження валютних цінностей засвідчено відтиском штампу Західної регіональної митниці «Під митним контролем», що проставлений на бланках СМК та комерційному інвойсі компанії постачальника. Процедура митного оформлення була завершена 08.02.2008 (оформлена ВМД № 100000008/8/354461).

Штрафні санкції відповідачем були застосовані за цим контрактом по 08.02.2008.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції від 23.09.1994 визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 № 959-ХІІ моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 ст.1 Митного кодексу України від 11.07.2002 передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 цього Кодексу визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійснені експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

Згідно до ч. 2 ст. 43 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Виходячи з наведеного, в межах контракту від 18.05.2007 № 575-06/СІ, імпорт товарів відбувся 03.02.2008. Таким чином, суд погоджується з позивачем, що за період з 04.02.2008 по 08.02.2008 штрафні санкції в розмірі 11135,27 грн. застосовані неправомірно. 27.04.2007 між ТОВ «Фактор Капітал»та компанією FORNOVO GAS LLC (Італія) було укладено контракт № 27-04/07. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції від 23.09.1994 № 185/94-ВР та з урахуванням положень ч. 1 та 5 ст. 6 цього Закону граничним терміном надходження імпортної частини контракту було 31.08.2007. Імпортна частина контракту надійшла в Україну 30.08.2007. Факт надходження валютних цінностей засвідчено відтиском штампу Ужгородської митниці. Процедура митного оформлення була завершена 03.09.2007 (ВМД № 100000008/7/149949).

З огляду на наведене, застосування відповідачем за період з 01.09.2007 по 03.09.2007 штрафних санкцій до позивача у розмірі 1292,82 грн. колегія суддів, також вважає безпідставним.

З огляду на вищезазначене, штрафні санкції ДПІ були застосовані без врахування часу фактичного надходження товару.

07.05.2007 між ТОВ «Фактор Капітал»та компанією МАRК М.У.Е КFТ (Угорщина) було укладено контракт на поставку дизпалива № 07/05/07.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням нерезидентом умов договору щодо строків поставки палива, ТОВ «Фактор капітал»06.08.2007 звернулось з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. 08.08.2007 судом справа була прийнята до провадження. На підставі заяви товариства від 10.08.2007 про збільшення позовних вимог, судом 13.08.2007 внесені зміни до постанови від 08.08.2007.

Відповідачем в межах даного контракту нараховано штрафні санкції на суму 2521389,17 доларів США по дату прийняття справи до провадження (08.08.2007), на суму 161440,03 дол. США - по 13.08.2007.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частиною першою та частиною 2 статті 4 цього Закону, в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 15.05.2003 р. № 762-ІУ, визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі 115290,41 грн., суд вважає, застосовані відповідачем до позивача в межах даного контракту не правомірно, без врахування процесуальних відносин між сторонами спору та судом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що податковою інспекцією застосовані штрафні санкції за контрактами з компаніями LIMITED LIABILITI PARTNERSHIP KONTER CJNSULT від 15.01.2007 - застосована санкція 24.11.2008 на суму 8490,00 грн., FARNOVO GAS L.L.C. від 27.04.2007 - санкція 24.11.2008 на суму 1292,82 грн. (сума, що застосована без врахування дати фактичного імпорту (наведена вище), International Petroleum Servies від 23.03.2007 - санкція 24.11.2008 на суму 17028,60 грн. та компанією МАRК М.У.Е КFТ від 7.05.2007 - санкція 24.11.2008 на суму 125073,67 грн. (в т.ч. сума 115290,41 грн., що застосована без урахування юридичного факту, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, та наведена вище), -нарахована пеня за порушення термінів надходження валютної виручки (імпортної частини контракту) в Україну без урахування приписів статті 250 Господарського кодексу України.

При цьому, безпідставними є доводи апелянта про те, що зазначені мотиви суду першої інстанції є неправомірними, а дані правовідносини начебто регулюються Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІI «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено ст. 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративно-господарські санкції загалом і пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є конфіскаційними.

Посилаючись у апеляційній скарзі на положення ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», апелянт виходив з положень преамбули цього Закону щодо поширення його дії на порядок нарахування і сплати штрафних санкцій і пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, аналіз норм цього Закону і ст. 15, зокрема, дають підстави для висновку, що вони за своїм регулятивним механізмом не можуть бути застосовані для регулювання порядку нарахування зазначених штрафних санкцій чи пені.

Строк давності, встановлений пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути застосований при нарахуванні санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки початок його перебігу не пов'язаний з граничним строком подання податкової декларації або днем її фактичного подання, так як сума пені не є сумою податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332202/0 від 24.11.2008 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 163020 грн.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2010.