Ухвала суду № 11117582, 01.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5051/09/070 Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Василенка Я.М., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Калинівський машинобудівний завод»до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ЗАТ «Калинівський машинобудівний завод»звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000182301 від 17 квітня 2009 року про сплату 560025 грн. 59 коп. штрафних (фінансових) санкцій та рішення від 14 вересня 2009 року № 0000502301 про сплату 85301 грн. 65 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Козятинська ОДПІ Вінницької області подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки № 58/22/25494693 від 08 квітня 2009 року Козятинською обєднаною державною податковою інспекцією за результатами позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Калинівський машинобудівний завод»з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно контракту № 226-05/08 від 26.05.2008 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000182301 від 17 квітня 2009 року. Даним рішенням застосовано суму штрафних санкцій 560 тисяч 59 коп. за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

До акту перевірки додано розрахунок нарахування пені за несвоєчасне надходження валютної виручки по експортному контракту ЗАТ «Калинівський машинобудівний завод»де терміном нарахування пені є 19.01.2009 року, коли фактично була зареєстрована позовна заява у Арбітражному суді міста Москви. Дане рішення оскаржувалося позивачем до Козятинської обєднаної ДПІ (Калинівського відділення), до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, а також до Державної податкової адміністрації України, однак дані скарги не були задоволені, рішення залишено без змін.

З 21 серпня 2009 року по 28 серпня 2009 року знову проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно контракту № 226-05/08 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0000502301 від 14 вересня 2009 року, яким було донараховано штрафні санкції в сумі 85901 грн. 65 коп. Дане рішення також було оскаржено до вищих органів податкової служби, однак скарги залишені без задоволення, а рішення від 14.09.2009 року без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2008 року між ЗАТ «Калинівський машинобудівний завод»та ЗАТ «Агропромлізінг»було укладено контракт №22б-05/08 на продаж обладнання для цукрової промисловості, а саме буртоукладочної машини Ш1-ПКФ в кількості однієї штуки вартістю 14220000,00 рублів РФ. Відповідно до контракту ЗАТ «Агропромлізінг»зробили попередню оплату в сумі 1500000,00 рублів РФ, які позивач отримав 10 червня 2008 року. Згідно контракту кошти в сумі 12720000 рублів РФ ЗАТ «Агропромлізінг»повинне було перерахувати на розрахунковий рахунок позивача до 28 листопада 2008 року. Однак кошти в зазначений термін на рахунки позивача перераховано не було.

09 січня 2009 року позивачем на адресу ЗАТ «Агропромлізінг»була направлена телеграма з вимогою оплати по контракту, 12 січня 2009 року - претензія №1 від 08 січня 2009 року.

Таким чином станом на 18.01.2009 року заборгованість ЗАТ «Агропромлізінг»перед ЗАТ «Калинівський машинобудівний завод»становила 10320000,00 рублів РФ.

Кінцевий термін надходження валютної виручки за вказаним контрактом сплив 18.01.2009 року тому позивачем було підготовлено позовну заяву про стягнення заборгованості та пені по контракту та 19.01.2009 року дана заява була зареєстрована в Арбітражному суді міста Москви про примусове стягнення з ЗАТ «Агропромлізінг»заборгованості по контракту. Відповідно до умов контракту всі спірні питання підлягають вирішенню в Арбітражному суді міста Москви із застосуванням права Російської Федерації.

Ухвалою Арбітражного суду міста Москви від 26 січня 2009 року попереднє судове засідання за вказаним позовом призначено на 02 березня 2009 року.

02 березня 2009 року ухвалою Арбітражного суду міста Москви затверджено мирову угоду, відповідно до якої ЗАТ «Агропромлізінг»сплачує позивачу наявну заборгованість в сумі 10320000,00 рублів РФ, 13% річних та відшкодовує витрати по сплаті державного мита.

Виконуючи мирову угоду нерезидент провів розрахунки. Так починаючи з 13.03.2009 року по 30.04.2009 року нерезидентом була повністю погашена заборгованість.

Арбітражним судом міста Москви провадження у справі в звязку з затвердженням мирової угоди від 26.02.2009 року, закрито, згідно умов даної угоди ЗАТ «Агропромлізинг»сплачує ЗАТ «Калинівський машинобудівний завод»суму основного боргу по контракту в розмірі 10320000 руб. в строк до 30.04.2009 року.

Тобто стягнення заборгованості з нерезидента відбулось не внаслідок помилок з боку позивача та необґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, а в результаті того, що під загрозою прийняття судового рішення нерезидентом визнані вимоги позивача та укладено мирову угоду, внаслідок чого і була повністю погашена заборгованість до 30.04.2009 року, яка виникла за невиконання контракту.

Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпорті операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за особою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарської санкції є застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарського штрафу.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції є мірою відповідальності суб'єкта господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянтом по справі не було доведено вчинення порушення правил здійснення господарської діяльності позивачем, більш того, останнім доведено вжиття всіх необхідних та можливих з його боку заходів спрямованих на повернення в Україну валютної виручки за експортовану продукцію за контрактом.

Як вбачається з матеріалів справи однією з підстав для продовження нарахування позивачу штрафних санкцій став факт припинення Арбітражним судом м. Москви провадження у справі, однак апелянтом при застосуванні санкцій не враховано той факт, що підставою для закриття провадження стало укладення мирової угоди, в якій визначенні умови погашення відповідної заборгованості перед позивачем.

Слід зазначити, що ЗАТ «Агропромлізінг»повністю погасив заборгованість в період починаючи з 13.03.2009 року по 30.04.2009 року, однак апелянт за результатами повторно проведеної позапланової перевірки від 02.09.2009 року, в черговий раз прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області відмовити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2010 року.