Ухвала суду № 11117473, 01.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4486/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Курко О.П.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Василенка Я.М., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Барлінек Інвест»звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання бездіяльності ДПІ у м. Вінниці щодо ненадання ГУ ДКУ у Вінницькій області висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 528275 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 217547 грн. протиправною, стягнення з Державного бюджету України відповідних сум бюджетного відшкодування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Вінниці подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.08.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 2643418 грн. 01.09.2008 року позивач подав уточнюючий розрахунок до цієї декларації, в якому збільшив суму бюджетного відшкодування до 3332988 грн.

19.09.2008 року позивач подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 2491751 грн.

ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.07.2008 року по 01.09.2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2008 року по 01.08.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 31.10.2008 року №2637/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту визначені суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року в розмірі 3332988 грн. та за серпень 2008 року в розмірі 2427029 грн. та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на 64722 грн., про що апелянт прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.11.2008 року №0001422330/0. Позивач не оскаржував дане рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Позивач 17.10.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 2697480 грн.

ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.09.2008 року по 01.10.2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 року по 01.09.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 24.12.2008 року №3191/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту визначена сума бюджетного відшкодування за вересень 2008 року в розмірі 2682411 грн. та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 15069 грн., про що апелянт прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.12.2008 року №0001622330/0. Позивач не оскаржував дане рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Позивач 17.11.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1546693 грн., а 17.12.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1048740 грн.

ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.10.2008 року по 01.12.2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008 року по 01.11.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 03.02.2009 року №247/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту визначені суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в розмірі 1541620 грн. та за листопад 2008 року в розмірі 1048740 грн. та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на 5073 грн., про що апелянт прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.02.2009 року №0000112330/0. Позивач не оскаржував дане рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Позивач 19.01.2009 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1510672 грн., а 19.02.2009 року подав декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 437040 грн.

ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.12.2008 року по 01.02.2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 01.12.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 13.04.2009 року №1022/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту підтверджені суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року в розмірі 1510672 грн. та за січень 2009 року в розмірі 437040 грн.

Враховуючи, що позивач визначені ДПІ у м. Вінниці суми бюджетного відшкодування в адміністративному чи судовому порядку не оскаржував, згідно ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ці суми бюджетного відшкодування є узгодженими.

У відповідності до висновків ДПІ у м. Вінниці Держказначейство перерахували на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року в розмірі 3239664 грн., за серпень 2008 року в розмірі 2028171 грн., за вересень 2008 року в розмірі 2171877 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 1472247 грн., за листопад 2008 року в розмірі 1040245 грн., за грудень 2008 року в розмірі 1444639 грн., за січень 2009 року в розмірі 412656 грн., що підтверджується виписками АКБ "Правекс-Банк" за 17.12.2008 року, 18.12.2008 року, 22.12.2008 року, 02.03.2009 року, 25.05.2009 року, 26.05.2009 року, 25.06.2009 року, 28.08.2009 року.

Висновків про бюджетне відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 93324 грн., за серпень 2008 року в розмірі 398858 грн., за вересень 2008 року в розмірі 510534 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 69373 грн., за листопад 2008 року в розмірі 8495 грн., за грудень 2008 року в розмірі 66033 грн., за січень 2009 року в розмірі 24384 грн. ДПІ у м. Вінниці ГУ ДКУ у Вінницькій області не надавали, і відповідно відшкодування цих сум позивачу не проводилось.

Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі по тексту Закон) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону).

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Держказначейства України від 02.07.1997 року №209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про неправомірність дій апелянта щодо ненадання відповідних висновків до Державного казначейства, що необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки відповідні суми були фактично узгодженні у встановленому законом порядку, а тому посилання апелянта на проведення зустрічних перевірок не може бути підставою для не надання відповідних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 3 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: 1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; 2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту; 3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем також ставилась матеріальна вимога щодо стягнення на його користь відповідних сум бюджетного відшкодування, а тому відповідно сплачено судовий збір у розмірі 1700 грн.

Враховуючи той факт, що позов задоволено суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність відшкодування судового збору на користь позивача.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниці відмовити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2010 року.