Постанова № 11117072, 31.08.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

31.08.10                                                                                           Справа № 7/84

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс»від 23.06.2010 р. № 2098

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 р.

у справі № 7/84

за позовом Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс»(далі –ПТПМП фірма «Едельвейс»), м.Рава-Руська Жовківського р-ну Львівської обл.

до Виконавчого комітету Львівської міської ради, м.Львів

про визнання права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю заг.пл. 2027, 8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 214

За участю представників сторін:

від позивача –Сільченко В.В. (представник, довіреність від 30.08.2010 р. б/н у матеріалах справи);

від відповідача –Оліярник Р.І. (начальник відділу правового забезпечення, довіреність від 11.01.2010 р. № 1.7 вих-10 у матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 р. у справі № 7/84 (суддя Фартушок Т.Б.) у задоволенні позову про визнання права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю заг.пл. 2027, 8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 214, відмовлено за безпідставністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що оскаржуване рішення порушує його права на набуття права власності на належний йому об»єкт нерухомого майна, так як відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 547861 від 14.05.2003 р., ПТПМП фірмі “Едельвейс” на праві приватної власності належать нежитлові приміщення площею 679, 9 кв.м по вул. Городоцькій, 214 у м.Львові, які являють собою окрему будівлю. З метою покращення та оптимізації умов ведення підприємницької діяльності ПТПМП фірмою “Едельвейс” було здійснено реконструкцію вказаних нежитлових приміщень, а саме: проведено будівельні роботи, в результаті яких загальна площа приміщень становить 2027,8 кв.м.. Збільшення площі приміщень відбулося за рахунок влаштування другого та третього поверхів споруди. Несучі конструкції приміщень у процесі реконструкції зміні не підлягали. Влаштування другого поверху було проведено за рахунок реконструкції існуючого поверху висотою 6 метрів на два поверхи. Третій поверх будівлі було надбудовано з легких будівельних конструкцій. Проведена реконструкція з надбудовою не вплинула на несучу здатність споруди. За весь період використання реконструйованого нежитлового приміщення жодного звернення третіх осіб про порушення їх прав внаслідок цієї реконструкції не було.

У судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПТПМП фірми «Едельвейс»слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 р. у справі № 7/84 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПТПМП фірма “Едельвейс” на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 24.12.2002 р. (а.с.19-20) придбало у ПП «Аптечний склад «Данфарм»нежитлове приміщення, позначене на поверховому плані будівлі літерою «Б-1», площею 679, 9 кв.м, яке знаходиться у м.Львові на вул.Городоцькій, 214, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 14.05.2003 р. за № 547861 (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено реконструкцію вказаного нежитлового приміщення будівлі, а саме: проведено будівельні роботи, в результаті яких загальна площа приміщення становить 2027,8 кв.м. У висновках, викладених у технічному звіті обстеження конструктивних елементів та технічного заключення про стан нерухомого майна нежитлової будівлі під літ. «Б-3», виготовленому Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»у 2010 році (а.с.24-40), зазначено, що існуюча нежитлова будівля під літ. «Б-3»відповідає архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухо-пожежній та санітарно-технічній безпеці (п.5). Несучі конструкції приміщень в процесі реконструкції зміні не підлягали. Влаштування другого поверху було проведено за рахунок реконструкції існуючого поверху висотою 6 метрів на два поверхи. Третій поверх будівлі було надбудовано з легких будівельних конструкцій. Проведена реконструкція з надбудовою не вплинула на несучу здатність будівлі.

          Як вбачається з довідки про правовий статус земельної ділянки, виданої 12.04.2010 р. Управлінням держкомзему у м.Львові під № 40/01-15/1581 (а.с.12), земельна ділянка, на якій розміщена реконструйована будівля під літ. «Б-3», знаходилася у постійному користуванні АТ «Данфарм»для обслуговування складських і адміністративних приміщень згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 23.12.1997 р. № 59.

          При дослідженні доказів суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем ст.22 Закону України «Про основи містобудування»та відсутність у нього доказів наявності права на земельну ділянку. Проте судова колегія з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.           

          Статтею 120 Земельного кодексу України визначено підстави переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

          Отже, разом із придбанням права власності на будівлю до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

          Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).           

          Згідно з ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

          Статтею 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Згідно з ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі.

          Враховуючи наведене, на думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача належного дозволу на реконструкцію нежитлових приміщень і доказів затвердження проекту самочинно реконструйованого приміщення не відповідає дійсності. Так, у матеріалах справи знаходиться Технічний звіт обстеження конструктивних елементів та технічне заключення про стан нерухомого майна (нежитлової будівлі під літ. «Б-3»що на вул. Городоцькій, 214), виготовлений ліцензованою організацією (а.с.37) Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», згідно з яким надано позитивний висновок про стан об»єкта після реконструкції.

          До матеріалів справи позивачем долучено акт санітарного-епідемічного обстеження об'єкта від 06.04.2010 р., складений Залізничною райсанепідстанцією м.Львова (а.с.10), та висновок Залізничного РВ м.Львова ГУМНС України в Львівській області від 17.03.2010 р. (а.с.11). Як вбачається із змісту даних документів, зазначені державні органи підтверджують, що реконструйована будівля відповідає санітарним та протипожежним вимогам.

          Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про відсутність у позивача дозволу на будівництво (реконструкцію) даного об»єкта та про необхідність такого дозволу для здійснення реконструкції.

          За ініціативою Господарського суду Львівської області під час розгляду справи по суті були витребувані пояснення від державного органу, що здійснює державний контроль у сфері будівництва, яким є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області. Із пояснень цього державного органу, наданих його представником 01.06.2010 р., встановлено, що оформлення форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядником будівельних робіт) за умов, коли будівництво здійснюється без залучення державних коштів, тобто з інших джерел фінансування, носить рекомендаційний характер, тобто не є обов»язковим (а.с.68-69).

          Отже, за таких умов колегія суддів приходить до висновку, що будівельні роботи з реконструкції будівлі під літ. «Б-3»на вул. Городорцькій, 214 в м.Львові, які були виконані власними силами позивача, не суперечать вимогам державних будівельних норм України.

          З листа Львівської філії ДП «Укрдержбудекспертиза»№ 356 від 01.06 2010 р. (а.с.71) встановлено, що висновок комплексної державної експертизи на проект «Технічний звіт обстеження конструктивних елементів та технічне заключення про стан нерухомого майна - нежитлової будівлі під літ. «Б-3»що на вул. Городоцькій, 214»не є обов»язковим.

          Згідно з ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав, що набрало законної сили. Згідно з п.5 Прикінцевих положень цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об»єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

          Отже, позов є підставним і обгрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. представник позивача не заперечив проти невідшкодування судових витрат за рахунок відповідача, а навпаки усно клопотав про залишення їх за ним.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПТПМП фірми «Едельвейс»задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 р. у справі № 7/84 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Визнати за Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс»(юридична адреса: 80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Рава-Руська, вул.Калнишевського, 5, код ЄДРПОУ 13808034; поштова адреса: 79040, м. Львів, вул.Городоцька, 214) право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. «Б-3», загальною площею 2027,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 214.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та за перегляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за позивачем.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                     Н.А.Галушко

Суддя                                                                                                     Г.В.Орищин