Постанова № 11116613, 16.08.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

16.08.10                                                                                           Справа № 14/162

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Краєвської М.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Стеблецький Р.В.

від відповідача - не з’явився

від третьої особи (НАК «Нафтогаз України») – не з’явився

від третьої особи (ДК «Газ України») –Працьовита С.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, вих.№2-337юр від 26.08.2005 року та апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, вих. №31/10-8004 від 26.08.2005 року

на рішення господарського суду Рівненської області від 10.08.2005 року (підписане 16.08.2005 року), суддя Марач В.В.

по справі №14/162

за позовом: ДК “Укргазвидобування”НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: ВАТ “Профіт”(попередня назва ВАТ “Торговий дім “Рівненщина”), м.Рівне

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

-          НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

-          ДК “Газ України”, м. Київ

про стягнення 7763760 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Рівненської області від 10.08.2005 року по справі №14/162 відмовлено в задоволенні позову Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” про стягнення із ВАТ “Торговий дім “Рівненщина” заборгованості за векселем в сумі - 7763760 грн.

Суд у рішенні посилаючись на Положення про переказний і простий вексель, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 року №104/1341, яке діяло на момент видачі простого векселя №780584 на суму 7763760 грн., переданого позивачу в рахунок проведення розрахунків по договору, вказує, що зазначений простий вексель не містить всіх реквізитів, а відтак не має сили простого векселя. Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 10.08.2005 року по справі №14/162, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржники звертають увагу суду на те, що простий вексель №780584 містить всі обов’язкові реквізити, передбачені чинним на момент його емісії вексельним законодавством, а також містить підпис головного бухгалтера та скріплений печаткою відповідача, згідно Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затв. постановою КМУ і НБУ від 10.09.1992 року №528. Одночасно, зазначали, що справжність підпису бухгалтера і печатки підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи №211 від 25.02.2005 року.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду склад судової колегії змінювався.

Представник позивача та третьої особи (ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Поряд з цим, представником позивача подано суду додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Представники відповідача та третьої особи (НАК “Нафтогаз України”) в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити без змін оскаржуване рішення. Зокрема, на думку відповідача, позивач не є законним держателем пред’явленого до оплати векселя. Разом з тим, відповідач зазначає, що він не є зобов’язаною особою за векселем, оскільки його підписано не генеральним директором, який вправі діяти від імені відповідача.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи (НАК “Нафтогаз України”).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи (ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”), розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав:

28.10.1999 року ВАТ «Торговий дім «Рівненщина», правонаступником якого є ВАТ «Профіт»видано простий вексель №780584 на суму 7763760 грн. в користь ДК «Торговий дім «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зі строком оплати по пред’явленню.

Як зазначає позивач, спірний вексель передано ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» в якості розрахунку на підставі додатку №2 до договору №5в від 30.06.1999 року, укладеного між ДК «Торговий дім «Газ України»правонаступником якого є ДК «Газ України»та ТзОВ «Вексельний центр «Рівненщина», створений при ВАТ «Торговий дім «Рівненщина». Передачу векселя оформлено актом передачі (реєстр цінних паперів) від 07.12.1999 року.

24.02.2000 року НАК «Нафтогаз України»передало вказаний вексель ДК «Укргазвидобування»в рахунок проведення розрахунків сторін за газ згідно умов додатку до договору №33-УГВ-99 від 08.02.1999 року, про що свідчить акт прийому-передачі векселів від 24.02.2000 року (арк. справи 5 т.І).

ДК «Укргазвидобування»звернулось до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу з проханням про здійснення протесту векселя у неоплаті, що і було зроблено 27.10.2000 року.

Таким чином, позивач посилаючись на положення п.п.176, 177 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №18/5 від 18.06.1994 року (яка діяла станом на момент подання позовної заяви від 04.07.2002 року вих.№2-01-4222) зазначає, що з 28.10.2000 року у нього виникло право на пред’явлення позову до відповідача, як векселедавця простого векселя №780583.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову посилається на те, що спірний вексель не має сили простого векселя, так як підпис від імені генерального директора виконаний іншою особою, проте колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне:

Згідно із ст.21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»(який діяв станом на момент спірних правовідносин та прийняття рішення у даній справі) вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 75 Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 року №104/1341 (далі по тексту - Положення) визначено вичерпний перелік реквізитів, відсутність яких згідно ст. 76 Положення є підставою для визнання векселя таким, що не має сили простого векселя.

Згідно ст. 75 Положення простий вексель повинен мати такі обов'язкові реквізити: 1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений; 2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; 5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; 6) зазначення дати і місця складання векселя; 7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Аналогічний перелік вимог до простого векселя містить і ст.21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

Статтею 76 Положення передбачено, встановлено, що документ, у якому відсутній який-небудь з реквізитів, вказаних у попередній статті, не має сили простого векселя.

З огляду на вищенаведене, підставами для визнання простого векселя таким, що не має сили є фактична відсутність реквізитів, зокрема фактична відсутність підпису векселедавця. Отже, нормами вексельного законодавства не передбачено визнання векселя таким, що не має сили у тому випаду, якщо на ньому міститься підпис, але іншої особи.

Таким чином, простий вексель № 780584 має всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним на момент його емісії вексельним законодавством, а також містить підпис головного бухгалтера та скріплений печаткою відповідача згідно Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою КМУ і НБУ від 10.09.92р. № 528.

На векселі міститься підпис головного бухгалтера ВАТ “Торговий дім “Рівненщина” Отюскіної В.М., справжність якого підтверджена висновком судово-почеркознавчої експертизи Львівського НДІ судових експертиз №211 від 21 та висновком судово-почеркознавчої експертизи №9294 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного у червні 2008р., яка була проведена в ході розгляду господарським судом Рівненської області справи №14/353 за позовом ВАТ «Профіт»до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»про визнання недійсним господарського зобов’язання щодо сплати грошових коштів за векселем №780584 емітованим 28.10.1999 року та угоди відображеної на векселі з видачі та передачі векселя.

Слід зазначити, що провадження у даній справі зупинялось до вирішення справи №14/353.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.12.2009 року по справі №14/353 відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Профіт»про визнання недійсним господарського зобов’язання щодо сплати грошових коштів за векселем №780584 емітованим 28.10.1999 року та угоди відображеної на векселі з видачі та передачі векселя.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 року вказане рішення залишене без змін.

Одночасно, слід зазначити, що у по справі № 14/353 було додатково проведено технічну експертизу відтиску печатки, проставленого на спірному векселі. Висновком експерта Київського НДІ судових експертиз №9295 від 11.04.2008 року підтверджено справжність печатки емітента.

Таким чином, засвідчення спірного векселя власною печаткою свідчить про схвалення ВАТ «ТД «Рівненщина»видачі даного векселя та набуття товариством обов'язків за цим векселем.

Разом з тим, виходячи з вимог Інструкції про порядок видачі печаток і штампів, затвердженої Наказом МВС від 11.01.1999р. № 17, печатка товариства на спірному векселі була поставлена із відома і за погодженням генерального директора ВАТ „Торговий дім „Рівненщина" Карячкіна В.І., що додатково свідчить про прийняття на себе товариством відповідальності за спірним векселем.

Відповідно до ст.63 ЦК УРСР (яка діяла на час емісії векселя) угода, укладена від імені другої сторони особою, не уповноваженою на укладання угоди, або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють в разі подальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладання.

Одночасно, слід зазначити, що підпис, проставлений навпроти посади “Ген. Директор”перед прізвищем “В.І. Карячкін” на простому векселі №780584, виконано тією ж особою, якою виконано підпис проти прізвища “Богуцький Валерій Станіславович” у банківській картці із зразками підписів та відбитком печатки ВАТ «ТД «Рівненщина», що встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту №10547, складеного 30.01.2009р.

Відповідно до витягу з протоколу №1 Установчих зборів ВАТ “ТД “Рівненщина”від 12.10.1998р. Богуцького Валерія Станіславовича обрано директором ВАТ “ТД “Рівненщина”.

Враховуючи наведене, Богуцький Валерій Станіславович на час емісії спірного векселя мав право першого підпису на фінансових документах, як директор ВАТ “Торговий дім Рівненщина”.

Наведене вище встановлено рішенням господарського суду Рівненської області по справі №14/353 та відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України не підлягає доведенню при розгляді інших справ.

Таким чином, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»є законним держателем векселя №780584 емітованого 28.10.1999 року ВАТ «ТД «Рівненщина»номінальною вартістю 7763760 грн., а висновок суду першої інстанції про те, що вексель № 780584 не має всіх реквізитів, які передбачені ст. 75 Положення і відповідно до ст. 76 вказаного Положення не має сили простого векселя, є безпідставним та не заслуговує на увагу.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 10.08.2005 року по справі №14/162 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з ВАТ “Профіт” (попередня назва ВАТ “Торговий дім “Рівненщина”) (м.Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 30207889) на користь ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Кудрявська,26/28, код ЄДРПОУ 30019775) - 7763760 грн. заборгованості, 1700 грн. –державного мита, 118 грн. –витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ВАТ “Профіт” (попередня назва ВАТ “Торговий дім “Рівненщина”) (м.Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 30207889) на користь ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Кудрявська,26/28, код ЄДРПОУ 30019775) - 12750 грн. –в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ВАТ “Профіт” (попередня назва ВАТ “Торговий дім “Рівненщина”) (м.Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 30207889) на користь ДК «Газ України»НАК “Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) - 12750 грн. –в відшкодування витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Краєвська М.В.

Юрченко Я.О.