Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
29.07.10 Справа № 16/286-4670
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Городечна М.І., Юркевич М.В. розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (м. Київ)
на рішення Господарського суду Тернопільської області
від 01.07.2008р. у справі № 16/286-4670
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(м. Київ)
до відповідача Управління Державної автоінспекції Управління міністерства внутрішніх справ України Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хош Станіслав Михайлович (м. Севастополь)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шамрай Родіон Сергійович (м. Тернопіль)
про стягнення 131654,98грн. суми страхового відшкодування
за участю представників:
від позивача: Шапошник О.П.;
від відповідача: не з’явися;
від третіх осіб: не з’явився
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник позивача ознайомлений.
Рішенням від 01.07.2008р. у справі №16/286-4670 Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(м. Київ) до Управління Державної автоінспекції Управління міністерства внутрішніх справ України Тернопільської області про стягнення 131654,98грн. суми страхового відшкодування.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»(м. Київ) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Тернопільської області скасувати, з підстав, зазначених у ній.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у даній справі, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:
Згідно ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 7.03.1996 року з наступними змінами договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій особі.
03 липня 2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»(Страховик), з однієї сторони, та Хош Станіславом Михайловичем (Страхувальник), з другої сторони був укладений договір № 42-20003106 добровільного страхування наземних транспортних засобів-спеціальні умови (т. 1, а.с. 237).
Згідно розділу 1 укладеного Договору відповідно до Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»№ 008.1 від 09.03.2004 року (т. 1, а.с. 81-101), на підставі цього Договору, Загальних умов страхування транспортних засобів (Додаток 1), затверджених Головою Правління ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»12.04.2005 року, Заяви на страхування наземних транспортних засобів № 42-20003106 (Додаток 2), Страховик зобов'язується у разі настання страхових випадків, які передбачені цим Договором, мали місце під час його дії і не підпадають під виключення або обмеження страхування, здійснити виплату страхового відшкодування у межах страхової суми згідно з умовами цього Договору, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови цього Договору.
Згідно розділу 2 укладеного Договору об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим наземним транспортним засобом - автомобілем марка ТЗ - Volkswagen, модель ТЗ - Passat 2.0, тип ТЗ - легковий седан-В, державний реєстраційний номер СН 8235 АВ, № кузова WVWZZZ3CZ6P174226, рік випуску -2006. В подальшому 24.05.2007 року між Страховиком та Страхувальником була укладена додаткова угода №1 до Договору №42-20003106 від 03.07.2006 року (т. 1, а.с. 133), згідно якої реєстраційний номер транспортного засобу було змінено на інший –СН 7779 АВ.
Згідно п.п. 5.3 п. 5 укладеного Договору страхування загальна страхова сума складає 257550 грн.
Розділом 4 укладеного Договору встановлений перелік страхових випадків, в який включено, зокрема, дорожньо-транспортна пригода (п.п. 4.2 п. 4 Договору страхування).
Як вірно зазначено місцевим господарським судом 17.05.2007 року на пр. Червонозоряному, 10 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля згідно Договору №42-20003106 від 03.07.2006 року під керуванням страхувальника - Хош С.М. та автомобіля TOYOTA CAMRY номерний знак ІІ 0191 МІ, яким керував водій Шамрай Р.С., працівник У Державної автоінспекції Управління МВС України в Тернопільській області.
Винним у вказаній вище дорожньо-транспортній пригоді постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.06.2007 року у справі № 3-12483 (т. 1, а.с. 67) визнано Шамрая Р.С.
Страхувальник згідно Договору №42-20003106 від 03.07.2006 року, звернувся до ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»з заявою без номера від 18.05.2007 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування в зв'язку із пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП.
10 липня 2007 року ТзОВ «Автомобільний центр Голосіївський»було проведено автотоварознавче дослідження по факту нанесення матеріальної шкоди власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер СН 7779 АВ. ТзОВ «Автомобільний центр Голосіївський»був проведений огляд зазначеного транспортного засобу, про що 08.06.2007 року складено протокол огляду.
Згідно висновку № 351 від 10.07.2007 року експерта-автотоварознавця (т. 1, а.с. 175-176) матеріальна шкода, яка нанесена власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер СН 7779 АВ в результаті його пошкодження при ДТП, становить 157409 грн 89 коп.
Також ТзОВ «Автомобільний центр Голосіївський»08.06.2007 року була складена ремонтна калькуляція №351 (т. 1, а.с. 177-183), в якій зазначено, зокрема, про те, що затрати на ремонт з ПДВ становлять 157409 грн 89 коп.
Згідно з ч. 1 статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви, зокрема, іншої особи визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»був складений страховий акт №42-15805 від «___»____ 2007 року до Договору страхування №42-20003106 від 03.07.2006 року (т. 1, а.с. 50)
21 серпня 2007 року ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»виплатила Хош С.М. страхове відшкодування в сумі 131654 грн 89 коп, доказом чого є довідки №2406 від 09.01.08 р. банківської установи та копія платіжного доручення № 10664 від 20.08.2007 року.
Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд як на підставу у такій відмові зазначив, що висновку автотоварознавчої експертизи як доказу недостатньо, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази відновлення пошкодженого автомобіля, а також відсутні будь-які докази на підтвердження фактичних затрат, які поніс страхувальник в результаті оплати проведених ремонтних робіт застрахованого автомобіля та не підтверджено документально в межах яких затрат переходить право вимоги, яке Хош С.М., має до особи, відповідальної за заподіяний збиток –Управління ДАІ УВС України Тернопільської області.
Даючи оцінку вказаним висновкам Господарського суду Тернопільської області, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що вони є необґрунтованими та такими, що суперечать приписам укладеного Договору страхування та вимогам чинного законодавства, з огляду на таке:
Відповідно до п.2 та п.12.12 Загальних умов страхування транспортних засобів (Додаток №1), що затверджені головою Правління ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»О.О. Андріякою 12.04.2005 року, відповідно:
- конструктивна загибель - такі наслідки страхового випадку, пошкодження транспортного засобу, коли витрати на його відновлювальний ремонт або спасіння перевищують 60% дійсної вартості транспортного засобу;
- у разі, якщо «Страховик»не вимагає передачі ТЗ (його залишків) у свою власність при конструктивній загибелі, «Страховик»виплачує страхове відшкодування на підставі висновків товарознавчої експертизи (з оцінки витрат на відновлювальний ремонт або оцінки вартості залишків ТЗ) або на підставі ринкової ціни, що склалася, на залишки ТЗ з врахуванням умов договору страхування, але не більше 70% страхової суми.
Разом з цим, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», на яку, зокрема й посилався господарський суд в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічну норму містить і ст. 993 ЦК України.
При цьому, як вже було зазначено фактичні затрати Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»у розмірі 131654,89 грн полягають у виплаті страхувальнику вартості заподіяної шкоди з врахуванням умови п. П. 10.1 п. 10 щодо розміру франшизи (25755,00 грн) та підтверджуються платіжним дорученням №10664 від 20.08.07 (т. 1, а.с. 52).
Разом з цим, беручи до уваги, що конструктивна загибель, як вже було зазначено вище, не передбачає можливості проведення будь-яких ремонтних робіт по відновленню пошкодженого транспортного засобу, висновки господарського суду про неподання доказів про здійснення таких ремонтних робіт, є необґрунтованими та такими, що суперечать наявним матеріалам справи, а фактичні затрати позивача у справі полягають у виплаті громадянину Хош С.М. вартості шкоди, встановленої на підставі товарознавчого експертного дослідження.
Разом з цим, під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді та при її перегляді в порядку апеляційного провадження, Управління Державної автоінспекції Управління міністерства внутрішніх справ України Тернопільської області як на підставу у відмові в задоволенні позовних вимог, посилалось на обставини, що спричинили до необ’єктивного проведення автотоварознавчого дослідження, на підставі якого було здійснено страхову виплату.
При цьому, відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 29 грудня 1976 року «Про судове рішення»(в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення Господарським судом Тернопільської області) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Згідно з абзацом 3 вказаної Постанови обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, відхиляючи як доказ понесених фактичних витрат страховиком (позивачем у справі) наявний у справі висновок експерта № 351 від 10.07.07, місцевому господарському суду слід було встановити фактичну наявність чи відсутність вказаних витрат шляхом призначення судової автотоварознавчої експертизи, що ним зроблено не було.
Разом з тим, користуючись повноваженнями, наданими суду апеляційної інстанції відповідно до норми ст. 99 ГПК України та з метою повного і всебічного дослідження обставин, які мають значення для справи, ухвалою від 24.02.2010 року у даній справі Львівським апеляційний господарським судом було зупинено провадження з розгляду даної справи в апеляційному порядку та призначено судову автотоварознавчу експертизу транспортного засобу, проведення якої доручено Тернопільськоїму відділенню Київського НДІ судових експертиз.
На розгляд даного експертного дослідження ухвалою суду було поставлено наступні запитання:
1. Яка дійсна вартість автомобіля Volkswagen Passat, д.н. СН 7779 АВ на час скоєння ДТП –17.05.07р.?
2 Визначити за матеріалами справи суму матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Volkswagen Passat, д.н. СН 7779 АВ.
На виконання вказаної ухвали суду апеляційної інстанції експертом Мельник Б.М. було надано висновок 12.06.09 за №298 судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до резолютивної частини якої встановлено, що вартість матеріальних збитків, завданих власникові автомобіля Volkswagen Passat д. р. н. СН 7779 АВ внаслідок його пошкоджень при ДТП становить 113416,73 грн.
При цьому, як зазначено у примітці до резолютивної частини вказаного Висновку та випливає із суті пояснень Мельника Б.М., поданих в судовому засідання Львівського апеляційного господарського суду дане дослідження проводилось на підставі наявних у справі матеріалів та фототаблиці, виконаної Рябченко В.І., при наданні висновку авто товарознавчого дослідження №351 від 10.07.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ч. 2 ст. 32 ГПК України).
За таких обставин, відповідно до ст. 34 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд приймає даний експертний висновок як належний та допустимий доказ понесення фактичних витрат з відшкодування страховиком завданих внаслідок події ДТП страхувальнику в межах якого позовні вимоги ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»слід задоволити, а рішення господарського суду в цій частині –скасувати.
З огляду на наведене, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарським судом Тернопільської області не було належним чином досліджено усіх обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення по суті, а тому воно є таким, що підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 113416,73 грн страхового відшкодування, а позов в цій частині підлягає задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з поданням та розглядом позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення від 01.07.2008р. у справі №16/286-4670 Господарського суду Тернопільської області скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 113416,73 грн страхового відшкодування. Прийняти в цій частині нове рішення: Позов задоволити. Стягнути з Управління Державної автоінспекції Управління Міністерства Внутрішніх справ України Тернопільської області на користь ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»(п/р 2650210 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 20080515, МФО 300335) 113416,17 грн суми страхового відшкодування, 1134,16 грн державного мита за подання та розгляд позовної заяви, 101,71 грн вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 567,08 грн державного мита, за подання та розгляд апеляційної скарги.
В інші частині рішення залишити без змін.
Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.
Судове рішення № 11115943, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 29.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/286-4670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: