Постанова № 11115959, 05.08.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10                                                                       Справа № 10/28-478(32/131)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання                              Кіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко», за вих. №282 від 28.05.2010 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 р.

у справі № 10/28-478 (32/131) (суддя –Півторак М.Є.)

за позовом Військової частини А1349, м. Івано-Франківськ

до Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко», м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область

про визнання договору №68 від 29.12.2006 р. і додаткової угоди №42 від 24.12.2007 р. такими, що втратили чинність, звільнення займаних приміщень та стягнення боргу

за участю представників сторін:

від позивача: Гром А.М. –помічник командира військової частини А1349 з правової роботи (довіреність від 05.05.2010 р. №879);

від відповідача: Пшибила О.С. –представник (довіреність за вих. №93 від 01.03.2010 р.), Надієвець О.М. –представник (довіреність за вих. №145 від 01.07.2010 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 р. у справі №10/28-478 (32/131) частково задоволено позовні вимоги Військової частини А1349, м. Івано-Франківськ (надалі – Позивач) до Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко», м. Червонозаводське Лохвицького району, Полтавської області (надалі –Відповідач) про визнання договору №68 від 29.12.2006 р. і додаткової угоди №42 від 24.12.2007 р. такими, що втратили чинність, звільнення займаних приміщень та стягнення боргу. Припинено правовідношення згідно з договором № 68 від 29.12.2006 та додатковою угоди до нього № 42 від 24.12.2007 між ЗАТ НВП "Райз-Агро" (змінена назва –ЗАТ "Райз-Максимко") та в/ч А 1349. Зобов’язано Закрите акціонерне товариство "Райз-Максимко" (37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, код ЄДРПОУ 30382533) вчинити дії щодо звільнення займаних приміщень закріпленої за в/ч А 1349 території, а саме: сховищ № 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, приміщення лабораторії авіаційної технічно - експлуатаційної частини від обладнання міні-заводу з переробки насіннєвих культур та трьох транспортерів і кунга, розташованих за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Ягільниця, колишній військовий аеродром "Чортків". В частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, код ЄДРПОУ 30382533) на користь військової частини А 1349 (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 119а, заборгованості за користування фактичними послугами зберігання за травень-червень 2009 року в сумі 23 139 (двадцять три тисячі сто тридцять дев'ять) 65 коп. –провадження у справі припинено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, код ЄДРПОУ 30382533) з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь військової частини А 1349 (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 119а, р/р 35222050000162 в ГУ ДКУ Івано-Франківської обл., МФО 836014, код ЄДРПОУ 08174283) - 230 (двісті тридцять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –ЗАТ «Райз-Максимко», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу за вих. №282 від 28.05.2010 р., в якій посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

- судом не взято до уваги, що Позивач надав суду докази того, що спірне військове майно перебуває на балансі іншої військової частини, а відтак невірно застосовано положення ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності предмету спору та припинення провадження у справі або згідно ст. 82 ГПК України відмовлення у позові повністю. Скаржник при цьому вказує, що додатковою угодою №42 від 24.12.2007 р. до Договору зберігання (складування) від 29.12.2006 р. №68, вказаний договір продовжений на невизначений строк. Ч.2 ст. 938 Цивільного кодексу України допускає відсутність у договорі зберігання чітко встановленого строку. За таких обставин зберігач (Позивач) зобов»язаний зберігати річ до пред»явлення поклажодавцем (Відповідачем) вимоги про повернення. Відповідач до Позивача такої вимоги не пред»являв.

Дані обставини Скаржник вважає безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач –Військова частина А1349 - у відзиві за вих. №1105 від 11.06.2010 р. заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи при цьому, що Відповідач невірно застосовує до правовідносин договору №68 від 29.12.2006 р. та додаткової угоди №42 від 24.12.2007 р. щодо складування, вимоги ст. 938 Цивільного кодексу України. Як вбачається із самого змісту ч. 2 вищезазначеної статті: «в договорі без зазначення строку –зберігач (позивач) управі у будь-який час відмовитись від договору, але зобов»язаний надати поклажодавцеві (відповідачу) достатній строк для одержання (вивозу) ним свого майна», що було виконано зберігачем (позивачем), надано відповідачу в період з 10.04.2008 р. достатній строк для одержання свого майна, проте жодних заходів для цього відповідачем вжито не було, більше того, відповідач, починаючи з початку 2009 р. несвоєчасно проводив оплату за послуги, чим порушував істотні умови договору, та вчиняв інші дії без погодження із зберігачем (позивачем), а саме: встановив обладнання міні заводу в приміщенні, належному на праві оперативного управління зберігачу (позивачу). Крім цього вказує, що починаючи із грудня 2010 р. по даний час Відповідачем не сплачуються кошти за фактичне користування послугами, а це понад 70000 грн., в зв»язку з чим заподіюються збитки державі, не вивільняється військове майно, яке передано військовою частиною А1349 для використання Відповідачу, таким чином, на думку Позивача, Відповідач вчинив самовільне захоплення державного майна. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

В судовому засідання 05.08.2010 р. представники сторін підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Частинами 1 - 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема є договори та інші правочини.

29.12.2006 р. ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро»(«Поклажодавець»(на даний час ЗАТ «Райз-Максимко»)) та Військова частина А1349 (Зберігач) уклали договір №68 зберігання (складування (Т-1, а.с.9-10)), згідно п. 1.1. якого Зберігач зобов»язується зберігати майно Поклажодавця, що передається згідно переліку у кількості та по ціні, що визначається в акті передачі-приймання та знаходиться в арочних укриттях №1,3,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14 і Авіа ТЕЧ військової частини. Зберігач зобов»язується повернути його Поклажодавцю у схоронності. Майно знаходиться на території колишнього військового аеродрому «Чортків»біля села Ягільниця Чортківського району Тернопільської області.

У відповідності до п.1.2. та п.1.3. Договору Зберігач не вправі користуватися переданим йому на зберігання майном. Зберігач забезпечує належні умови підприємству для здійснення останнім контролю за зберіганням майна, у тому числі використовувати під»їзні шляхи.

За зберігання майна та користування під’їзними шляхами відповідач щомісяця сплачує зберігачу плату у розмірі, який становить 4777,96 грн. згідно з протоколом погодження ціни (додаток № 1 до договору). Плата за зберігання майна за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п.2.1. Договору).

Відповідач зобов’язався проводити оплату за надані послуги щомісяця не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним (п.2.3. Договору).

У відповідності до п.4.1. Договору строк дії останнього встановлено до 31.12.2007 р. Додатковою угодою № 42 до договору від 29.12.2006 № 68, підписаною 24.12.2007 р. (Т-1, а.с.11), сторони погодили продовжити дію договору та збільшили плату за надані послуги до 5733,55 грн. При цьому, плата за зберігання майна за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

В подальшому, як встановлено місцевим господарським судом і підтверджено матеріалами справи, - Позивач листом за вих. №812 від 10.04.2008 р. (Т-1, а.с.17) звернувся до Нагірнянської філії Відповідача з вимогою в термін до 12.05.2008 р. звільнити складські приміщення та провести розрахунки з Військовою частиною у зв’язку із змінами у Свідоцтві про здійснення господарської діяльності військовою частиною А 1349 (надання послуг складування відсутнє). Також було запропоновано Відповідачу звернутися до Департаменту надлишкового майна та земель за наявності бажання переукласти договір. На що Нагірянська філія Відповідача підтвердила отримання повідомлення від Позивача та своє бажання продовжити користуватись послугами по складуванню та переукласти договір з Департаментом надлишкового майна та земель, що підтверджується листом за вих. №260 від 16.05.2008 р. (Т-1, а.с.18).

В подальшому, листом №1357 від 20.06.2008 р. (Т-1, а.с.14), Позивач звернувся до Нагірнянської філії Відповідача з вимогою в термін до 01.07.2008 р. оформити відповідні документи щодо оренди приміщень, якими Відповідач користується на аеродромі Чортків та надати копії цих документів або звільнити приміщення, яка листом за вих. №280 від 01.07.2008 р. (Т-1, а.с.19) підтвердила отримання повідомлення від Позивача та просила продовжити надання послуг по зберіганню (складуванню).

Листом за вих. №422 від 02.07.2008 р. (Т-1, а.с.21) Відповідач звернувся до Позивача з проханням продовжити строки по договору зберігання (складування) від 29.12.2006 № 68 та додаткової угоди № 42 від 24.12.2007 на термін до 15 серпня 2008 року. На що Позивач листом №2530 від 28.10.2008 р. (Т-1, а.с.15) вкотре звернувся до Нагірнянської філії Відповідача з вимогою в термін до 24.12.2008 р. оформити відповідні документи щодо оренди приміщень, якими Відповідач користується на аеродромі Чортків, та надати копії цих документів або звільнити приміщення.

Згідно з листом за вих. №0020 від 19.01.2009 р. (Т-1, а.с.20) Відповідач звернувся до Позивача з проханням продовжити термін договору № 68 від 29.12.2006 на час проведення конкурсу на право укладання договору оренди приміщень аеродрому Чортків. На що 14.04.2009 р. Позивачем направлена Відповідачу заява за вих. №925 (Т-1, а.с.55-56) про односторонню відмову в повному обсязі від виконання зобов’язань по договору № 68 від 29.12.2006 та додаткової угоди до нього № 42 від 24.12.2007, в якій Позивач вимагав погасити заборгованість та звільнити займані приміщення.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов»язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов»язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов’язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажедавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред’явлення поклажедавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажедавця забрати цю річ в розумний строк.

Як вбачається з матеріалів та обставин справи при укладенні додаткової угоди від 24.12.2007 р. до договору №68 від 29.12.2006 р. сторони не визначили строку на який продовжити дію договору.

Позивач 10.04.2008 р. звернувся до Відповідача з листом про зміну умов зберігання у зв’язку із змінами у Свідоцтві про здійснення господарської діяльності військовою частиною А 1349 (надання послуг складування відсутнє) (Т-1, а.с.17).

З наявної в матеріалах справи переписки, що велася між сторонами з метою досудового врегулювання спору вбачається, що Відповідач визнав необхідність зміни умов зберігання, проте строки повернення майна Відповідачем неодноразово переносилися, визначалися моментом настання певної події. Також відповідач просив продовжити строки по договору зберігання (складування) від 29.12.2006 № 68 та додаткової угоди № 42 від 24.12.2007 на термін до 15 серпня 2008 року.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми матеріального права місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про припинення правовідношення згідно з договором № 68 від 29.12.2006 та додатковою угодою до нього № 42 від 24.12.2007 між ЗАТ НВП "Райз-Агро" (змінена назва –ЗАТ "Райз- Максимко") та Військової частини А1349 та про зобов’язання вчинити певні дії ЗАТ "Райз-Максимко" щодо звільнення займаних приміщень, закріпленої за Військовою частиною А1349 території, а саме: сховищ № 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, приміщення лабораторії авіаційної технічно-експлуатаційної частини від обладнання міні-заводу з переробки насіннєвих культур та трьох транспортерів і кунга, розташованих за адресою: Тернопільська область, Чортківський р-н, с. Ягільниця, колишній військовий аеродром "Чортків".

Щодо заборгованості Відповідача перед Позивачем за надані послуги в травні-червні 2009 р. в сумі 23139,65 грн., то місцевим господарським судом правомірно припинено провадження, оскільки така сплачена ЗАТ «Райз-Максимко».

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.06.2010 р. у справі №10/28-478 (32/131) залишити без змін, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко», за вих. №282 від 28.05.2010 р. - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Справу № 10/28-478 (32/131) повернути Господарському суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                            Давид Л.Л.

Суддя                                                                                Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                Мурська Х.В.