Постанова № 11115214, 28.07.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.10 Справа № 5/56-21/74

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів:Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ЖЕО №7, м.Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2010р.

у справі № 5/56-21/74

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ.

до відповідача ЖЕО №7, м.Івано-Франківськ.

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Спеціалізована ремонтно-аварійна дільниця УЖКГ, м. Івано-Франківськ.

про відшкодування 48 464 грн. матеріальних збитків, внаслідок затоплення приміщення "Косметично-діагностичного центру" за адресою: вул. Новгородська, 7/3 в м. Івано-Франківську та 1500 грн. витрат за послуги судового експерта.

за зустрічним позовом ЖЕО №7, м. Івано-Франківськ.

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3,

м. Івано-Франківськ.

про зобов"язання приватного підприємця ОСОБА_3М, який допустив самовільне переобладнення приміщення, а саме замурував труби (стояк) опалення в ніші по вул. Новгородська, 7/3, привести його в попередній стан, відкривши доступ до труб опалення.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4- представник.

від відповідача: ОСОБА_5- представник.

від третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6- представник.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 2.06.2010 року у справі №5/56-21/74 (суддя Скапровська І.М.) первісний позов задоволено, стягнено з ЖЕО №7, м.Івано-Франківськ 48464 грн. матеріальних збитків, 1500 грн. витрат за послуги судового експерта, відшкодовано судові витрати.В зустрічному позові відмовлено за безпідставністю.

Суд мотивував рішення тим, що ЖЕО №7, який є балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1 в м.Івано-Франківську, згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом №76 від 17.05.2005р. Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства та Правил технічної експлуатації системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, не вжив заходів по підтриманню належного експлуатаційного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення, внаслідок чого стався розрив труби, що призвело до затоплення приміщення «Косметично-діагностичного центру»за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу, розмір матеріальної шкоди становить 48464 грн., що підтверджується висновком товарознавчого та будівельного дослідження та 1500 грн. вартості товарознавчого та будівельного дослідження, оплата якого підтверджена квитанцією.

Матеріальна шкода підлягає відшкодуванню позивачу на підставі ст.1166 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено, що підприємець ОСОБА_3 проводив переобладнання приміщення відповідно до Правил утримання будинків та прибудинкових територій.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ЖЕО №7, м.Івано-Франківськ оскаржено його в апеляційному порядку.

Покликаючись на ст.ст.100, 177 Житлового кодексу України,, п. 1.4, 1.4.1, 1.4.4., 1.4.5, 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, п.22, 30.2, 30.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., п. 5 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1902року, відповідач просить скасувати рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, а зустрічний позов задоволити, вказуючи на те, що:

-відповідно до ст.1166 ЦК України, ЖЕО №7 не несе відповідальності за завдану майнову шкоду, оскільки згідно договірних зобов»язань обслуговування систем центрального опалення здійснює не ЖЕО №7, а Спеціалізована ремонтно-аварійна дільниця УЖКГ, однак суд першої інстанції не взяв даний факт до уваги і вимоги договору, укладеного між ЖЕО№7 та Спецрад;

-ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», визначає, що утримання приватизованих квартир (будинків, приміщень) здійснюється за рахунок коштів їх власників;

-ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносить до обов»язків споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, однак жодних договорів ЖЕО№7 із ПП ОСОБА_3 укладено не було, а ст.24 вказаного Закону визначає,що балансоутримувач зобов»язаний забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі;

-в ході проведеного обстеження внутрішньобудинкової та внутрішньоквартирної мережі теплопостачання приміщення по вул. Новгородська 7/3 у м.Івано-Франківську працівниками ЖЕО-№7 11.03.2009року встановлено, що стояк центрального опалення та мережа водовідвення замуровані в ніші, що унеможливлює його періодичний огляд на предмет придатності до експлуатації, таким чином було допущено самовільне переобладнання приміщення без згоди відповідних органів .Факт знаходження труб у ніші зафіксовано також судовим експертом, який у своєму висновку зазначив, що труби, де стався порив, розташовані в заглиблені стіни, яка була розбита працівниками аварійної служби для ліквідації даної аварії;

-наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення зобов»язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Позивач вимоги ухвали суду щодо надання обґрунтованого відзиву не виконав, представник в судовому засіданні зазначив про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення суду.

Представник третьої особи висловив свої міркування по справі, якими підтримуються доводи скаржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного:

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків (п.8 ч.2 ст.16 ЦК україни).

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

ЦК України регулює питання відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов”язань, що випливають з договору (ст.ст611,623 ЦК України) та позадоговірної шкоди, тобто зобов”язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл. 82 ЦК України).

Предметом і підставою позову є стягнення позадоговірної шкоди, тобто шкоди завданої неправомірними діями відповідача.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка, причинний зв”язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність встановлену ст.1166 ЦК України.

Відповідно до ст.22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв”язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Протиправність поведінки у цивільно-правових відносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає у здійсненні забороннеих дій або утриманні від здійснення правової норми (бездіяльність).

Як на неправомірність дій відповідача, суд послався на те, що ЖЕО №7 не вжив заходів по підтриманню належного експлуатаційного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення, що стало причиною прориву центрального стояка теплопостачання та витіку води, що спричинило затоплення приміщення позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внутрішньобудинкові системи-мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Відповідно до п.1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньо будинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Відповідно до ст.13 Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділені на: 2) послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій (обслуговування внутрішньобудинкової мереж).

Статтею 21 Закону встановлено, що споживач має право: п.1- одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; та п.3- на відшкодування збитків, завданих його приміщенню, шкоди, заподіяної його життю, здоров»ю внаслідок неналежного надання або не надання житлово-комунальних послуг.

Матеріали справи свідчать, що 30.12.2008р. комісією в складі головного інженера ЖЕО №7 п.Ілів З.В., слюсарів-сантехніків ОСОБА_7, ОСОБА_8, складено акт проведення обстеження приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та при обстеженні встановлено затоплення приміщення, яке відбулось через прорив труби системи опалення діаметром 15 мм на відстані 40 см. від центрального стояка.Причина прориву системи опалення актом не засвідчена.

Із висновку товарознавчого та будівельного дослідження №200 від 10.02.12009р. вбачається, що затоплення приміщення «Косметично-діагностичного кабінету»по АДРЕСА_1 сталося по причині витікання гарячої води з труби подачі теплоносія до рушникосушки квартири 2, що знаходиться поверхом вище .Дана труба розташована в заглибині стіни, проходить через перший поверх транзитом і стіна в приміщенні косметично-діагностичного кабінету в цьому місці замурована.

Пунктом 30.2 та п.30.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води та водовідведення, затверджених Постановою Кабміну Міністрів України №630 від 21.07.2005р., споживач зобов»язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення і для ліквідації аварії цілодобово, проведення технічного та профілактичного огляду, зняття контролюючих показників квартирних засобів обліку згідно з умовами договору.

Будь-яких доказів, які б свідчили про неналежне надання чи ненадання послуг по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж, приміщення, що знаходиться приміщення по вул. Новгородська 7/3 у м.Івано-Франківську ЖЕО№7, матеріали справи не підтверджують, а тому відсутній такий необхідній елемент в складі правопорушення, як протиправність поведінки відповідача, що виключає настання відповідальності за заподіяну шкоду відповідно із ст.1166 ЦК України.

Не підтверджена матеріалами справи і протиправна бездіяльність відповідача, оскільки позивач не довів, що система центрального опалення, де стався прорив, перебувала в неналежному стані, яка потребувала ремонту чи заміні, а відповідач в порушення Закону України «Про житлово-комунальні послуги»не здійснив дій по заміні такої системи чи не вжив заходів по усуненню несправностей.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що стояк центрального опалення та мережа водовідведення в приміщенні позивача на момент виникнення аварії замуровані, що унеможливлювало його періодичний огляд на предмет придатності до експлуатації.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягає наявність такої шкоди.

Позивач наявність шкоди обґрунтовує висновком товарознавчого та будівельного досліджень №200 від 10 лютого 2009р.

Наявність акту встановлення пошкодженого майна, складеного за участю представників відповідача чи їх відмову від складання такого акту позивач не підтвердив.

Враховуючи, що дії відповідача не містять характеру правопорушення, протиправної поведінки, яка є однією із підстав, настання деліктної відповідальності матеріалами справи не підтверджена, тому висновок місцевого господарського суду не відповідає обставинам справи, рішення прийнято з неповним дослідженням матеріалів справи, що є підставою його скасування в частині задоволення позовних вимог.

В іншій частині вимог апеляційної скарги, а саме скасувати рішення та задоволити зустрічний позов до задоволення не підлягають, оскільки матеріалами справи підтверджено, що на момент подання зустрічного позову, доступ до системи центрального опалення в приміщенні по АДРЕСА_1 в м.Івано-Франківську є відкритий.

Таким чином, при винесенні оскаржуваного судового акту господарський суд Івано-Франківської області неповно зясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття частково незаконного рішення і у відповідності до п.п.1,4 ч. 1 ст.104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його часткового скасування.

Враховуючи, що відповідач оскаржив рішення місцевого господарського суду, як у майновому спорі так і в немайновому (зустрічному), а держмито за розгляд апеляційної скарги платіжним дорученням №481 сплатив по немайновому спору в сумі 42,50 грн., недоплачене держмито в частині оскарження рішення по майновому спору підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України в розмірі, визначеному в ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» від 21 січня 1993 року N7-93 (із змінами), а саме 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи наведене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ЖЕО №7, м.Івано-Франківськ задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 2.06.2010 року

у справі № 5/56-21/74 в частині задоволення первісного позову та стягненні з ЖЕО №7 на користь приватного підприємця ОСОБА_3 48464 грн. матеріальних збитків, 1500 грн. витрат за послуги судового експерта, 499,64 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. інформаційно-технічних витрат- скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

В позові про стягнення з ЖЕО №7 на користь приватного підприємця ОСОБА_3 48464 грн. матеріальних збитків, 1500 грн. витрат за послуги судового експерта, 499,64 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. інформаційно-технічних витрат відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3М, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ЖЕО №7, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 19400191) 242,32 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

3.Достягнути з ЖЕО №7 м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 19400191) в дохід Держаного бюджету України 242,32 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги по майновому спору.

4.У відшкодуванні 42,50 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги відмовити.

5.Доручити місцевому господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

в касаційному порядку.

7.Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддяКордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.