Постанова № 11114562, 21.07.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

21.07.10 Справа № 28/23

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ковалишин Ю.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) з”явився,

відповідача з”явився,

третіх осіб не з”явилися,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс», м.Стрий

на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2010 року, суддя Морозюк А.Я., у справі № 28/23

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс», м.Стрий

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Львів

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, м.Стрий Львівської області

2.Відкритого акціонерного товариства «Маслосоюз», с.Слобідка Стрийського району

про стягнення 837470 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2010 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс»до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про стягнення 837470 грн. відмовлено з підстав того, що позивачем не подано, а судом не встановлено наявність в спірному випадку підстав для повернення спірних коштів позивачу. При цьому, судом зазначено, що відсутні підстави для застосування двохсторонньої реституції, оскільки договір купівлі-продажу майна не укладено з відповідачем, а з ВДВС, а тому на нього не поширюється двохстороння реституція. Повернення відповідачем суми, що підлягала стягненню в порядку примусового виконання виконавчого документа відповідно до ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, є безпідставним, зважаючи на правомірність її набуття, як коштів, що підлягали стягненню на користь ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії - Львівського обласного управління, на умовах виконавчих написів нотаріуса та на задоволення перед ним боргових зобовязань ВАТ “Маслосоюз”.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що підставою для повернення спірних коштів є факт визнання недійсними аукціонних торгів з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Маслосоюз»та недійсними документів, якими оформлено результати цих торгів.

Скаржник покликається на те, що згідно ст.1212 ЦК України особа зобов»язана повернути майно, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала, а тому враховуючи факт прийняття судових рішень, які набули законної сили, про визнання торгів недійсними, відповідач зобов»язаний повернути позивачу кошти, отримані за придбання реалізованого на торгах майна.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого суду про відсутність в спірному випадку підстав для застосування двохсторонньої реституції в зв»язку з тим, що відповідач не є стороною угоди купівлі-продажу, оскільки спірні кошти за реалізоване майно отримав саме відповідач, а ВДВС, який був стороною договору та отримав спірні кошти, проводив лише розподіл грошових коштів, стягнутих з боржника у встановленому діючим законодавством порядку, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2009 року по справі №28/209 (1/751-15/301).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що в спірному випадку відсутні підстави для застосування двохсторонньої реституції та ст.1212 ЦК України, оскільки кошти за реалізоване на торгах майно позивачем перераховано відділу ДВС, а не відповідачу. Крім цього, враховуючи вказані вимоги закону, позивач зобов»язаний повернути відповідачу придбане на торгах майно, що ним зроблено не було, а спірне майно передано у власність іншій особі в погашення власних боргів.

Відповідач вважає, що спірні кошти отримані від реалізації майна боржника є коштами останнього і стягуються державним виконавцем в порядку вчинення виконавчих дій, а тому відповідач не є належним відповідачем в даній справі.

Відповідач також вважає безпідставним нарахування позивачем на підставі ст.625 ЦК України інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, оскільки діючим законодавством не визначено чітких строків повернення безпідставно набутого майна, а вказані нарахування обчислюються з моменту виникнення зобов»язання, що в спірному випадку відсутнє.

В судове засідання представники третіх осіб не з»явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що ВАТ “Державний ощадний банк України” зареєстровано як юридичну особу згідно довідки з ЄДРПОУ від 07.12.2009 року. Відповідно до Положення про філію-Львівське обласне управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”(затвердженого постановою правління ВАТ “Державний ощадний банк України”від 16.01.2003 року №8, в редакції постанови правління від 01.12.2009 року №453), філія є відокремленим структурним підрозділом ВАТ “Державний ощадний банк України”, що не має статусу юридичної особи, та користується правами учасника судового процесу від імені банку(п.1.1, п.5.1.3 Положення).

21.03.2002 державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. вчинено виконавчий напис(зареєстровано в реєстрі за № 1-1197) про звернення стягнення на обладнання згідно з переліком, який є невідємною частиною договору застави, та готову продукцію, яка належить ВАТ “Маслосоюз”, що знаходиться в с.Слобідка, Стрийського району. Зазначене майно передано ВАТ “Маслосоюз” в заставу Львівському обласному управлінню ВАТ “Державний ощадний банк України” за договором застави, посвідченим Стрийською державною нотаріальною конторою 10 вересня 1998 року за реєстром №1-3116. За рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги Львівського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”в сумі 756741,87 грн, з яких: - 596755,33 грн. сума основного боргу; 158259,94 грн сума несплачених відсотків; державне мито -1700 грн, послуги 26,6 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Стрийського РУЮ від 25.03.2002 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого напису державного нотаріуса від 21.03.2002 року.

Також, 23.05.2002 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі за №1-2166) про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс, який належить ВАТ “Маслосоюз”, що знаходиться в с.Слобідка, Стрийського району. Зазначене майно передано ВАТ “Маслосоюз” в заставу Львівському обласному управлінню ВАТ “Державний ощадний банк України” за договором застави, посвідченим Стрийською державною нотаріальною конторою 28.11.1997 року за реєстром № 1-3911. За рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги Львівського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” в сумі 2598503,18 грн, та 142081,71 грн., що по курсу Нацбанку становить 26670,39 доларів США, з яких: - 2151132,62 грн -основна сума боргу; - 445643,56 - сума несплачених відсотків; 26670,39 доларів США-заборгованість по прострочених відсотках; державне мито -1700 грн, послуги 27 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Стрийського РУЮ від 28.05.2002 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого напису державного нотаріуса від 23.05.2002 року.

09.09.2002 року ВДВС Стрийського РУЮ на підставі виконавчих написів нотаріуса від 21.03.2002 року та 23.05.2002 року у порядку здійснення виконавчого провадження проведено торги з продажу цілісного майнового комплексу, що належав ВАТ “Маслосоюз” і знаходився за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с.Слобідка, вул.Колеси,2. Відповідно до протоколу проведення аукціону №21 від 09.09.2002 року, акту про аукціонні торги, що затверджений начальником ВДВС Стрийського РУЮ у Львівській області 11.09.2002 року, цілісний майновий комплекс ВАТ “Маслосоюз” реалізовано за ціною 987580 грн. Переможцем аукціону стало ТзОВ “Альма-Віта Плюс”.

Від реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ “Маслосоюз” на депозитний рахунок ВДВС Стрийського РУЮ (правонаступником якого є ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області) надійшли кошти в сумі 888462 грн. 28.10.2002 року кошти в сумі 629923,12 грн. перераховані з депозитного рахунку ВДВС Стрийського РУЮ відповідачу в рахунок погашення боргу ВАТ “Маслосоюз” згідно виконавчого провадження. Зазначені обставини не заперечуються сторонами, підтверджуються наявними у справі матеріалами, в тому числі рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2009 року у справі № 28/209(1/751-15/301) за позовом ВДВС Стрийського МУЮ Львівської області до ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі ЛОУ “Державний ощадний банк України” про стягнення коштів, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2010 року у справі № 28/209(1/751-15/301).

Згідно із п.7 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, віднесено виконавчі написи нотаріусів. Статтею 43 Закону України “Про виконавче провадження” врегульовано порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум, вказана стаття Закону(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачає наступне: з грошової суми(в тому числі одержаної від реалізації майна боржника),яка стягнута державним виконавцем з боржника, сплачується виконавчий збір, накладений на боржника у процесі виконання рішення, компенсуються витрати на здійснення виконавчих дій; грошова сума, що залишилася, використовується для задоволення вимог стягувача та на сплату штрафу; сума, що залишилася після задоволення усіх вимог стягувача, повертається боржникові.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 року у справі №1/106-28/151(1/480-38/256) визнано недійсними аукціонні торги з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ “Маслосоюз”, що знаходиться за адресою Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, які відбулися 09.09.2002 р. за адресою м.Львів, вул.Винниченка,3, визнано недійсними документи, якими було оформлено результати цих торгів, в тому числі протокол проведення аукціону №21 від 09.09.2002 року та акт про аукціонні торги, затверджений начальником ВДВС Стрийського РУЮ у Львівській області 11.09.2002 року. Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2008 року у справі № 1/106-28/151(1/480-38/256). Ухвалою Верховного суду України від 27.11.2008 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2008 року у справі № 1/106-28/151(1/480-38/256).

Зважаючи на визнання вищевказаними судовими рішеннями недійсними аукціонних торгів з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Маслосоюз»та недійсними документів, якими оформлено результати цих торгів, позивач звернувся з даним позовом в порядку ст.1212 ЦК України з метою повернення спірних коштів, сплачених ним за придбане на недійсних торгах майно, які перераховані відповідачу і в нього знаходяться. Згідно із ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно судових рішень по справі №1/106-28/151(1/480-38/256) підставою визнання придбання майна з прилюдних торгів недійсними вказано статті 48,224 ЦК УРСР, оскільки сторони такої угоди не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, а сама угода суперечить положенням Закону України “Про виконавче провадження”, Інструкції про ведення виконавчих дій, Тимчасовому положенню “Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”. Визнання недійсними торгів тягне за собою визнання недійсним протоколу проведення аукціону № 21 від 09.09.2002 року та акту про аукціонні торги, затвердженого 11.09.2002 року, які були оформлені за результатами цих торгів, а також застосування наслідків, передбачених ст.48 Цивільного кодексу УРСР.

Двостороння реституція, як загальний правовий наслідок недійсності правочину, що не відповідає вимогам закону, закріплена і у ч.1 ст.216 ЦК України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Придбання майна з аукціонних торгів є договором купівлі-продажу. Аукціонні торги з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ “Маслосоюз” визнано судом недійсними з підстав невідповідності вимогам закону. Оскільки при визнанні угоди(правочину) недійсною з підстав невідповідності вимогам закону передбачено застосування двосторонньої реституції, то такі правові наслідки повинні застосовуватися і у випадку визнання недійсними вищевказаних аукціонних торгів. Отже, за приписами цієї статті, позивач повинен був повернути придбане на торгах майно, а взамін отримати сплачені за нього кошти, проте реституція в спірному випадку не відбулася.

Як вбачається з матеріалів справи, придбане на спірних торгах майно передано позивачем ТзОВ «Богородчанський маслозавод»в погашення заборгованості в розмірі 207930,25 грн., про що укладено мирову угоду від 21.07.2008 року, затверджену ухвалою господарського суду Львівської області від 28.08.2008 року в справі №19/24 за позовом ТзОВ «Богородчанський маслозавод»до ТзОВ «Альма-Віта Плюс»про стягнення 211241,18 грн.

Даний факт та правомірність набуття ТзОВ «Богородчанський маслозавод» права власності на спірне майно - цілісний майновий комплекс, який належав ВАТ “Маслосоюз”, що знаходиться в с.Слобідка, Стрийського району підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2010 року по справі №9/12 (30/180).

Разом з тим, в зв»язку з неможливістю повернення спірного майна позивачем здійснено грошову компенсацію його попередньому власнику. Зокрема, ухвалою господарського суду Львівської області від 07.04.2009 року у справі №1/250-15/166 задоволено заяву про зміну способу виконання наказу господарського суду Львівської області у даній справі, виданого на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 року (визнання недійсними прилюдних торгів), а саме витребування в ТзОВ «Альма-Віта-Плюс»на користь ВАТ «Маслосоюз», ЗАТ «Маслосоюз», ТзОВ «Радехів-цукор»спірного майна, замінено на стягнення з ТзОВ «Альма-Віта-Плюс» на користь ВАТ «Маслосоюз», ЗАТ «Маслосоюз», ТзОВ «Радехів-цукор»грошових коштів в сумі 987580 грн. Вказана ухвала є чинною, доказів її скасування сторонами не подано, а судом не встановлено. Наведене підтверджує факт здійснення позивачем в даній справі виконання своїх зобов»язань за наслідками визнання недійсними прилюдних торгів з продажу спірного майна, що відповідає вимогам ч.2 ст.1213 ЦК України, згідно якої у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Проте, доказів виконання своїх зобов»язань щодо повернення спірних коштів, отриманих за реалізоване на торгах майно, відповідачем не подано, а судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а ч.3 цієї статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається із встановлених вище судом обставин справи, кошти у відшукуваній позивачем сумі були сплачені ним за результатами прилюдних торгів, які в подальшому були визнані недійсними, тобто підстава, на якій кошти були перераховані, відпала, а тому з огляду на вищевказані норми спірні кошти підлягають поверненню позивачу особою, яка їх набула відповідачем у даній справі.

Таким чином, висновок місцевого суду щодо неправильного застосування в спірному випадку ст.1212 ЦК України є помилковим. Як вбачається з матеріалів справи, ВДВС проводив лише розподіл грошових коштів, стягнутих з боржника у встановленому діючим законодавством порядку, не був отримувачем коштів від продажу майна на торгах, про що зроблений правовий висновок в рішенні господарського суду Львівської області від 26.11.2009 року по справі №28/209 (1/751-15/30 1), яким відмовлено в позові ВДВС про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»отриманих за спірне майно коштів саме з цих підстав.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс»до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в частині стягнення 629923 грн., оскільки факт отримання вказаної суми відповідачем за реалізоване на торгах майно підтверджується матеріалами справи, ним не заперечується, а тому підлягає поверненню на підставі ст.1212 ЦК України за наслідками визнання недійсними цих торгів.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 34947,75 грн. трьох відсотків річних та 172598,93 грн. інфляційних втрат також підлягають задоволенню.

Покликання відповідача на безпідставність стягнення вказаних нарахувань з огляду на відсутність в діючому законодавстві чітких строків повернення безпідставно набутого майна судом до уваги не береться. В спірному випадку строком настання обов»язку у відповідача повернути спірні кошти слід вважати набрання чинності постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 року у справі №1/106-28/151(1/480-38/256), якою визнано недійсними аукціонні торги з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ “Маслосоюз”. Таким чином, позивачем правильно здійснено нарахування згідно ст.625 ЦК України з 22.03.2008 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс»до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про стягнення 837470 грн. є підставними та підлягають до задоволення.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 4188 грн. державного мита за апеляційне провадження, 8374,07 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2010 року в справі за номером 28/23 скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс»задоволити.

Позов задоволити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців,9, код ЄДРПОУ 00032129) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-Віта Плюс»(82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Сколівська,1, код ЄДРПОУ 32132260) 837470 грн. заборгованості, 12562,07 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко