Постанова № 11113895, 23.06.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

23.06.10                                                                                           Справа № 12/22

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ковалишин Ю.,

з участю представників:

від позивача – з”явилися,

відповідача – не з”явилися,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма –Рівнеприватзем», м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області від 14.04.2010 року, суддя О.Г.Крейбух, у справі № 12/22

за позовом відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод будівельних матеріалів», м.Рівне

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма –Рівнеприватзем», м.Рівне

про примусове виконання договору та стягнення штрафних санкцій в розмірі 387 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Рівненської області від 14.04.2010 року задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод будівельних матеріалів»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма –Рівнеприватзем»та зобов»язано відповідача виконати свої зобов'язання по договору №2068 про виконання робіт від 03.02.2009р., а саме: отримати виписку з рішення сесії Рівненської міської ради; виготовити технічний звіт з перенесення проекту в натуру; здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не подано доказів виконання умов договору щодо отримання виписки з рішення сесії Рівненської міської ради; виготовлення технічного звіту з перенесення проекту в натуру та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, строк виконання яких минув 27.08.2009 року, договір є чинним, а тому зобов»язання по ньому повинні виконуватися відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та в позові відмовити повністю в зв”язку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що скаржник є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки жодних прав позивача відповідач не порушив, а тому не повинен відповідати за позовом.

Скаржник покликається на те, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній чи комунальній власності, є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, що передбачено ст.ст.123,124 ЗК України, а діючим законодавством не надано право господарського суду змінювати встановлений порядок щодо отримання земельної ділянки в оренду.

Скаржник зазначає, що ним виконано всі умови договору до подання проекту землеустрою Рівненській міській раді 22.12.2009 року, проте, незважаючи на обов»язок міської ради прийняти рішення в двохмісячний термін, останнє так і не було прийнято, а тому відсутність рішення про затвердження проекту землеустрою унеможливлює виконання договору в частині щодо його отримання, що зобов»язано здійснити оскаржуваним рішенням.

Скаржник також вважає безпідставною вимогу, яка задоволена місцевим судом, про зобов»язання виготовити технічний звіт з перенесення проекту в натуру, оскільки винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) може бути вирішено лише після відведення земельної ділянки, яка є завершальною стадією землеустрою.

Скаржник вважає, що ним вжито всіх заходів для виконання зобов»язань за договором, що згідно ст.614 ЦК України є підставою для звільнення його від відповідальності.

Скаржник також зазначає, що відмова органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування чи залишення клопотання без розгляду згідно ст.123 ЗК України може бути оскаржено до суду, позивачем в якому може бути лише особа, яка претендує на земельну ділянку, тобто позивач в даній справі. Доказів здійснення останнім таких дій суду не подано.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що згідно ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відноситься свобода договору, а тому враховуючи добровільне укладення зі сторони відповідача договору саме на таких умовах, останній зобов»язаний їх виконувати.

Позивач також покликається на послідовність невчинення відповідачем дій, необхідних для виконання умов договору, зокрема, складення проекту землеустрою із значними недоліками та порушенням строків, що підтверджує умисне ухилення відповідача від виконання своїх зобов»язань за договором.

В судове засідання представник скаржника не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях, уточнивши, що в частині стягнення пені в суді першої інстанції відмовився від цих вимог та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма-Приватзем” (виконавець) та відкритим акціонерним товариством “Рівненський завод будівельних матеріалів” (замовник) укладено договір про виконання робіт №2068 (договір), згідно з яким виконавець зобов’язується виконати комплекс робіт по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 37085 кв.м в оренду, для розширення Басівкутського родовища суглинків, відвівши ці ділянки за рахунок земель запасу Рівненської міської ради (сільськогосподарські угіддя –рілля) на вул.Ярослава Гашека в м.Рівне /а.с.7-9/.

Згідно з п.1.2 договору замовник зобов’язується оплатити виконані виконавцем роботи (надані послуги) в розмірі, визначеному в статті 3 даного договору. Вказаною статтею визначено, що вартість робіт, доручених для виконання виконавцю, вважається твердою і встановлюється згідно кошторису. Вартість виконаних робіт виконавець погоджує із замовником шляхом підписання кошторису. Загальна вартість робіт становить 8064,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору ВАТ “Рівненський завод будівельних матеріалів” оплачено вартість робіт у сумі 8064,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2009р. №109 /а.с.12/.

Відповідно до п.1.3 договору виконавець зобов’язується виконати роботи у строк, визначений у календарному плані, що погоджується сторонами, який є невід’ємною частиною договору, та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Термін виконання замовлення визначається сторонами перед початком виконання проектних робіт у календарному плані. Замовник та виконавець погоджують календарний план, в якому визначаються етапи робіт та терміни їх виконання (п.2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаної умови договору сторони погодили наступний календарний план виконання робіт, що є додатком №2 до договору №2068 від 03.02.2009р.: виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки –строк виконання 03.02.09 –03.04.09; розгляд на сесії Рівненської міської ради - строк виконання 04.04.09 –04.06.09; отримання виписки з рішення сесії Рівненської міської ради - строк виконання 05.06.09 –19.06.09; виготовлення технічного звіту з перенесення проекту в натуру - строк виконання 20.06.09 –20.07.09; державна реєстрація земельної ділянки - строк виконання 21.07.09 –27.08.09.

При цьому, у додатку №2 до договору №2068 від 03.02.2009р. зазначено, що всі інспектуючі служби та органи місцевого самоврядування керуються Законом України “Про звернення громадян та юридичних осіб” і розглядають клопотання протягом місяця на засіданні виконкому кожного другого вівторка місяця.

Відповідно до п.2.3 договору виконавець після отримання від замовника необхідних документів для початку виконання предмету договору приступає до виконання після попередньої оплати робіт на рахунок виконавця. Замовник передає уповноваженому представникові виконавця замовлення, в якому визначається населений пункт, адреса (місцезнаходження) земельної ділянки та предмет виконання замовлених робіт (п.2.1 договору).

Судом встановлено, що позивачем замовлення передано відповідачу 19 червня 2009 року, що підтверджується завданням на виконання робіт /а.с.46/.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а згідно част.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи, що передача замовлення ВАТ “Рівненський завод будівельних матеріалів” для ТзОВ “Фірма-Рівнеприватзем” відбулася 19 червня 2009 року, а згідно з п.2.3 договору виконавець може приступити до виконання своїх обов’язків лише після передачі замовником всіх необхідних документів та здійснення попередньої оплати, тобто з 20.06.2009 р., то прострочення позивача складає 137 календарних днів –з 03.02.2009р. по 19.06.2009р.

Частиною 2 ст.613 ЦК України визначено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З аналізу наведеної норми місцевий суд прийшов до правильного висновку, що виконання зобов’язань ТзОВ “Фірма-Рівнеприватзем” по договору від 03.02.2009р. №2068 згідно з календарним планом має бути відстрочене на 137 календарних днів, а саме: виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки –строк виконання по договору 03.02.09 –03.04.09, з урахуванням прострочення –20.06.2009р. -20.08.2009 р.

Таким чином, відповідачем зобов’язання за договором від 03.02.2009р. № 2068 повинні бути виконані 13 січня 2010 року та підтверджено факт їх виконання актом здавання виконаних робіт згідно зі ст.6 договору.

Проте, в порушення узгодженого сторонами календарного плану з урахуванням прострочення замовника робіт відповідачем ТзОВ “Фірма-Рівнеприватзем” лише 22.12 2009р. листом за №466 подано до Рівненської міської ради на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду до 31 січня 2019 року ВАТ “Рівненський завод будівельних матеріалів”/а.с.25, 26-68/.

Відповідно до ст.5 договору від 03.02.2009р. №2068 виконавець зобов’язаний повідомляти замовника про усі можливі перешкоди у виконанні даного договору та перенесення термінів його виконання; виконавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання.

Доказів повідомлення позивача про перешкоди у виконанні договору чи подання пропозицій щодо внесення змін до договору в частині термінів його виконання скаржником не подано, а судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу лист від 02.10.2009р. № 01/345 з вимогою повідомити про строки виконання своїх зобов’язань по договору від 03.02.2009р. №2068, який останнім отримано 02.10.2009р. вх.№ 47 і залишено без відповіді /а.с.11/.

Статтею 627 ЦК України визначено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до част.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, згідно ст.13 Конституції України земля є об"єктом права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Положеннями статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" чітко встановлено коло повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких, зокрема, належать розпорядження землями територіальних громад, надання земель у користування, організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів та ін., тобто розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Порядок надання юридичним особам у користуванням земельних ділянок (у тому числі і на умовах оренди) встановлений статтею 123 Земельного кодексу України, за нормами якої юридична особа зацікавлена в одержанні земельної ділянки звертається з відповідним клопотанням, в даному випадку до міської ради. Міська рада розглядає клопотання у місячний термін і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що вирішення питання затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта, надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження цього проекту належить до виключної компетенції міської ради, яка відповідно до ч. 1.2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Такий порядок відведення земельних ділянок встановлений законодавством з метою максимального врахування прав і законних інтересів відповідних територіальних громад та суміжних землекористувачів.

Зважаючи на те, що необхідною умовою виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором щодо отримання рішення міської ради та відповідно подальших дій, є наявність рішення цього органу, зобов»язання відповідача виконувати передбачені договором умови без вирішення цього питання міською радою є передчасним.

Порушені права позивача мають захищатись способами захисту передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов"язковим дотриманням норм чинного законодавства, а саме: захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні. Приписи вище вказаної статті не містять такого способу захисту права, який обрано позивачем. Покликання позивача на виконання умов договору в цій частині є безпідставними, оскільки вони суперечать вище викладеним нормам законодавства.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод будівельних матеріалів» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма –Рівнеприватзем»про зобов»язання відповідача виконати свої зобов'язання по договору №2068 про виконання робіт від 03.02.2009р., а саме: отримати виписку з рішення сесії Рівненської міської ради; виготовити технічний звіт з перенесення проекту в натуру; здійснити державну реєстрацію земельної ділянки слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині, оскільки ці вимоги є передчасними та їх виконання не залежить від волі відповідача та відсутня його вина у невиконанні цих умов договору.

Згідно зі ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені на суму 387 грн., то слід зазначити, що місцевим судом правильно зазначено про відмову позивача від цих вимог в мотивувальній частині рішення, проте, безпідставно не вирішено це питання в резолютивній, а тому в цій частині провадження в справі слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України із зазначенням про це в резолютивній частині рішення.

Щодо позовних вимог в частині зобов»язання відповідача виготовити проект землеустрою, то вони є підставними, оскільки строк їх виконання минув 20.06.2009р., доказів належного виконання цих умов договору відповідачем не представлено, а тому рішення місцевого суду в цій частині слід залишити без змін.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені ним витрати у розмірі 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Рівненської області від 14.04.2010 року в справі за номером 12/22 –частково скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма –Рівнеприватзем» –частково задоволити.

Відмовити в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод будівельних матеріалів»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма –Рівнеприватзем»про зобов»язання відповідача виконати свої зобов'язання по договору №2068 про виконання робіт від 03.02.2009р., а саме: отримати виписку з рішення сесії Рівненської міської ради; виготовити технічний звіт з перенесення проекту в натуру; здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.

В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 387 грн. провадження в справі припинити.

В решті рішення господарського суду Рівненської області від 14.04.2010 року залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод будівельних матеріалів" (вул.Дворецька, 120Б, м.Рівне, 33001, іден.код 05515192) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма - Рівнеприватзем" (вул.Ст.Бандери, 67А, кв.88, м.Рівне, 33027, іден.код 33450485) 42,5 грн. державного мита.

Наказ видати місцевому суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко