Постанова № 11113106, 30.06.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                

30.06.10                                                                                           Справа № 03/175/20-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Каскад-Транспорт»ЛТД від 09.02.10р. вих. №25/1

на рішення господарського суду Волинської області від 01.02.10р.

у справі №03/175/20-38

за позовом Вілейської філії відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Молодечненський молочний комбінат», м.Молодечне, Мінська обл., Білорусь

до відповідача ТзОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД, м.Луцьк

про стягнення 84480 дол. США основного боргу та пені

за участю представників

від позивача –Лемза А.В. –представник (дов. у справі);

від відповідача –Запорожець І.А. –представник (дов. у справі).

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.02.10р. у справі №03/175/20-38 (суддя Сініцина Л.М.) частково задоволено позов Вілейської філії ВАТ «Молодечненський молочний комбінат»до ТзОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД та стягнено з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 54000 дол. США та пеню в сумі 1711,89 дол. США. В частині стягнення 28768,11 дол. США пені відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивоване ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність позовних вимог, оскільки відповідачем не виконано належним чином своїх зобов’язань за договором №1-2009 поставки молочної продукції, укладеного між сторонами 19.06.09р., в результаті чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 54000 дол. США, на яку правомірно позивачем нараховано пеню в сумі 1711,89 дол. США.

Відмовляючи в стягнені з відповідача на користь позивача пені в сумі 28768,11 дол. США, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., констатував, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм процесуального права, наполягаючи та тому, що судом першої інстанції в порушення ст.43 ГПК України не взято до уваги та розглядались в судовому засіданні представлені відповідачем докази (акт №448/07/21747631 від 09.12.09р., довідка №07/21747631 від 29.01.10р.), які підтверджують викладенні у відзиві обставини; не розглянуто усне клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік у зв’язку із скрутним господарським та фінансовим становищем товариства, викликаним неповерненням державою йому податку на додану вартість; просить скасувати оскаржуване судове рішення лише в частині стягнення основного боргу та розстрочити виконання рішення суду на один рік.

Однак в подальшому, апелянтом подано додаткове обґрунтування та уточнення вимог апеляційної скарги, у зв’язку із чим розгляд справи відкладався, в яких зазначено, що даний позов подано не юридичною особою - ВАТ «Молодечненський молочний комбінат», а Вілейською філією, якій установчими документами не надано повноважень представляти та захищати інтереси заводу як позивача у судових справах.

Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки умовам договору в частині визначення права, яке підлягає до застосування в спірних правовідносинах, вважаючи, що в даному випадку вирішуючи справу по суті суд повинен був керуватись нормами матеріального права Республіки Білорусь, окрім норм матеріального права при визначенні підстав та розміру відповідальності за порушення умов договору та нормами процесуального права України.

Враховуючи вищенаведене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вілейська філія ВАТ «Молодечненський молочний комбінат»у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні такої відмовити за її безпідставністю, стверджуючи, що місцевим господарським судом застосовано ті законодавчі акти, які належало застосовувати при вирішенні даного спору; правовідносини ж відповідача з податковими органами не мають жодного відношення до правовідносин між сторонами, які виникли на підставі укладеного ними договору; також позивач вказує на те, що відповідачем не заявлялося усного клопотання про розстрочку виконання судового рішення; щодо додаткового обґрунтування та уточнення вимог апеляційної скарги відповідачем, то позивач, зокрема, вважає такі безпідставними з огляду на статутні документи: Статут ВАТ «Молодечненський молочний комбінат»та Положення про філію, стверджуючи, що філія правомірно подала позов до господарського суду від свого імені.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Вілейська філія ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” подала позов про стягнення на її користь з ТзОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД основного боргу в сумі 54000 дол. США та пені в сумі 30480 дол. США за договором поставки №1-2009 від 19.06.2009р.

Підставою подання позову позивачем стало неналежне виконання відповідачем умов договору №1-2009 поставки молочної продукції, укладеного між сторонами 19.06.09р., згідно умов якого постачальник зобов'язаний виготовити і відвантажити, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити молочну продукцію виробництва Вілейської філії ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” з метою вивезення з Республіки Білорусь.

Зі справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 64000 дол. США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною - CMR №0040965 від 21.09.2009р. та товарно-транспортною накладною від 22.09.2009р., а відповідач оплатив поставлений йому товар лише частково на суму 10000 дол. США, заборгувавши позивачу 54000 дол. США.

Між тим, умовами договору передбачено, що права і обов’язки сторін за цим договором, а також інші відносини, пов’язанні з його виконанням, визначаються по праву країни постачальника (п.10.1); за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством країни відповідача і даним договором (п.8.1); всі спори і розбіжності, які виникають з даного договору чи у зв’язку з його виконанням, в разі не врегулювання сторонами самостійно шляхом переговорів належать до вирішення в суді по місцю знаходження відповідача у відповідності до законодавства країни відповідача (п.12.5).

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України (ст.21 цього ж Кодексу).

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Як зазначено вище, даний позов подано Вілейською філією ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” від свого імені, а апелянт вважає, що Вілейська філія ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” не може бути позивачем у даній справі.

У статті 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філії та представництва не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Судовою колегією з’ясовано, що згідно п.9 розділу 1 Статуту ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” філії товариства не є юридичними особами і діють від імені товариства на підставі положень, затверджених товариством.

Відповідно до п.3.4 Положення про Вілейську філію ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” філія діє від імені товариства.

З наявної у справі довіреності на представництво інтересів, виданої ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” директору Вілейської філії, також вбачається, що останній наділений правом бути представником довірителя в суді і в усіх інших організаціях з питань вирішення спорів, пов’язаних з діяльністю довірителя і філіалу, в тому числі підписувати від імені довірителя позовну заяву.

Таким чином, Вілейська філія ВАТ “Молодечненський молочний комбінат” не наділена установчими документами правом подавати від свого імені позови до суду і тому не може бути позивачем у цій справі згідно Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (ч.1 п.1 ст.80 ГПК України).

Згідно ст.111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія скасовує оскаржуване судове рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм процесу, та припиняє провадження у справі.

Також, слід відзначити, що згідно п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.93р. №7-93, із змінами та доповненнями, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Згідно ч.2 п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258, із змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007р. №627, повернення коштів, внесених для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору). Отже, місцевому господарському суду належить видати довідку про повернення позивачу сплаченого ним державного мита з Державного бюджету згідно платіжного доручення №5966 від 11.12.09р. та вартості послуг СІЦ, сплачених позивачем згідно платіжного доручення №5947 від 14.12.09р., а також довідку на повернення з Державного бюджету відповідачу державного мита в сумі 2162,70 грн., сплаченого платіжним дорученням №423 від 09.02.10р., які знаходяться в справі.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення Господарського Волинської області від 01.02.10р. у цій справі скасувати і провадження у справі припинити.

3.          Місцевому господарському суду видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету державного мита в сумі 844,80 дол. США, сплаченого платіжним дорученням №5966 від 11.12.09р., та вартості послуг СІЦ в сумі 236 грн., сплачених платіжним дорученням №5947 від 14.12.09р, які знаходяться в матеріалах справи.

4.          Місцевому господарському суду видати відповідачу довідку на повернення з Державного бюджету державного мита в сумі 2162,70 грн., сплаченого платіжним дорученням №423 від 09.02.10р., яке знаходиться в справі.

5.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

6.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя О.С.Скрипчук

суддя Т.С.Процик

Постанова підписана 05.07.10р.