Постанова № 11112908, 27.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

27.05.10                                                                                           Справа № 07/56-91

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                         Процика Т.С.

суддів                                                                                Дубник О.П.

                                                                                Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Трускавецький В.П.

розглянув          у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) Племптахорепродуктор «Ківерцівський»від 08.04.2010р.

на рішення          Господарського суду Волинської області від 22.03.2010р.

у справі          № 07/56-91

за позовом          Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром», м. Київ

до відповідача           ВАТ Племптахорепродуктор «Ківерцівський», с. Борохів, Ківерцівський район, Волинська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Укрексімбанк»

про                    дострокове розірвання договору та стягнення 326695,08 грн.,

за участю представників:

від позивача          - Горбач С.Ф. –ліквідатор;

від відповідача          - не з’явився;

від третьої особи           - не з’явився.

Постанова оформлена і підписана 30.06.2010р.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, ліквідатору роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Волинської області 22.03.2010р. у справі №07/56-91, суддя Суряк О.Г., позов задоволено, розірвано достроково договір №63-8-375 від 04.11.1995р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, укладений між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»та Державним племптахорадгоспом «Ківерцівський»(правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство Племптахорепродуктор «Ківерцівський»), та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Племптахорепродуктор «Ківерцівський»на користь Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»326695 грн. 08 коп. (з них: 191323грн. 76коп. заборгованості за прострочені платежі, термін сплати яких настав в 2006-2008р.р., 7368грн. 82коп. пені, 11448грн. 99коп. –3% річних, 116553грн. 51коп. заборгованості по платежах, термін сплати яких мав настати в 2009-2010р.р.), а також 3266грн. 95коп. витрат по оплаті держмита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. ст. 526, 599, 625 ЦК України, а також зокрема тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання по договору №63-8-375 від 04.11.1995р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік (далі Договір) (а.с. 7-8) належним чином та у повному обсязі не виконав, а саме не розрахувався за поставлений товар. В частині про дострокове розірвання Договору суд керувався п. 4.1 Договору та ст. ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що постановлене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області № 07/56-91 від 22.03.2010р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»до Відкритого акціонерного товариства Племптахорепродуктор «Ківерцівський»про дострокове розірвання договору та стягнення 326695,08 грн. відмовити.

Ліквідатор позивача спростовує доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу ВАТ Племптахорепродукрор «Ківерцівський», вважає її необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам законодавства, діючого на момент поставки відповідачу товару та непідкріпленою ніякими доказами.

Представник Публічного акціонерного товариства «Укрексімбанк»(правонаступник ВАТ «Укрексімбанк») у відзиві на апеляційну скаргу пояснив, що Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» не забезпечувало валютні кошти для виконання планових платежів по кредиту, це призвело до того, що виконання зобов’язань перед іноземним кредитором здійснювалось з використанням коштів державного бюджету, у зв’язку з чим виникла заборгованість ВНО «Укрптахопром»перед державним бюджетом.

26.05.2010р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання від 25.05.2010р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із знаходженням на амбулаторному лікуванні директора ВАТ Племптахорепродуктор «Ківерцівський»Суліка А.М.

Ліквідатор позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення цього клопотання.

Враховуючи те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. участь представників сторін у судовому засіданні обов’язковою не визнавалась, додаткові докази від відповідача не витребовувалися, колегія суддів відмовляє в задоволенні поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду.

Суд розглядає справу згідно ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення ліквідатора позивача, суд встановив наступне.

Між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»Міністерства сільського господарства і продовольства України та Державним племптахорадгоспом «Ківерцівський»04.11.1995р. укладено договір №63-8-375 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995 рік.

Правонаступником Державного племптахорадгоспа «Ківерцівський»є ВАТ «Племптахорепродуктор «Ківерцівський» (ідентифікаційний код юридичної особи 05573019), що підтверджується п.п.1.1, 3.3 Статуту ВАТ Племптахорепродуктор «Ківерцівський»та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за станом на 22.07.2009р. (а.с.18, 69-70).

Згідно з п. 5.3 Договору договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.

Постановою Господарського суду міста Києва від 29.12.2008р. у справі №15/800-б визнано банкрутом виробничо-наукове об’єднання Птахівничої промисловості «Укрптахопром», щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 20-21).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, підприємницька діяльність банкрута завершується.

Згідно ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до повноважень ліквідатора з дня його призначення віднесено, зокрема, аналіз фінансового становища банкрута та пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до п.4.1 Договору позивач має право припинити дію цього Договору в односторонньому порядку через 10 днів затримки відповідачем платежів і пені за затримку розрахунку за умовами Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено виконання своїх зобов’язань по Договору стосовно оплати вартості поставленого соєвого шроту та послуг позивача, а тому вимоги позивача про дострокове розірвання цього Договору є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, а виконання зобов’язань сторонами Договору визнано такими, що настали.

Зобов'язання позивача по Договору щодо поставки соєвого шроту, підтверджується квитанціями про прийняття вантажу (а.с.13-15), а саме: № 34103817 від 16.12.1995р. масою «нетто»46400кг; № 34103818 від 16.12.1995р. масою «нетто»51250кг; № 34103819 від 16.12.1995р. масою «нетто»50150кг; № 34103820 від 16.12.1995р.масою «нетто»51800кг; № 34103821 від 16.12.1995р. масою «нетто» 50250кг. Таким чином маса поставленого Відповідачу соєвого шроту становить 249 850кг (249,85 тон), що також підтверджується Протоколом взаємних розрахунків по поставках соєвого шроту та оплатою першочергових робіт між ВНО «Укрптахопром»і Підприємством (додаток №2 до Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору поставка товару здійснювалась залізничними вагонами на станцію Підприємства.

Згідно вищезазначених квитанцій про прийняття вантажу поставка шроту була здійснена на станцію Луцьк Львівської залізниці.

Згідно п.38 Статуту залізничних доріг СРСР затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1964р. № 270, який діяв на момент поставки соєвого шроту, в посвідчення приймання вантажу для перевезення станція видає вантажовідправнику вантажну квитанцію.

Згідно п.37 Статуту залізничних доріг СРСР, по договору залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй вантажовідправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Вказаним статутом не передбачено жодних відміток вантажоотримувача на квитанціях у прийомі вантажу до перевезення.

Пунктом 148 Статуту залізничних доріг СРСР відповідальність за зберігання вантажу з моменту приймання його до перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу покладена на Залізницю.

Договір №63-8-375 від 04.11.1995р. укладено в порядку та на умовах, визначених Цивільним кодексом УРСР, що діяв на момент укладення цього Договору, та з дотриманням приписів чинного на той час законодавства.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві.

До того ж пунктом 28 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, передбачено, що днем виконання постачальником обов’язку по поставці продукції вважається дата здачі продукції органу транспорту чи зв’язку при відвантаженні іншогородньому отримувачу.

Тобто позивач виконав свої зобов'язання по договору поставки з моменту передачі вантажу до перевезення залізниці.

Вартість поставленого відповідачу шроту становить 62462,50 доларів США (249,85 х 250), оскільки згідно п.1.3 Договору ціна однієї тони складає 250 доларів США.

Згідно з Протоколом взаємних розрахунків щодо поставки соєвого шроту та оплати першочергових робіт сторони підсумували витрати по поставці 249,85 тон соєвого шроту та встановили розрахункову загальну вартість 1 тони соєвого шроту – 249,85 дол. США при фактичних витратах на весь обсяг поставки в сумі 66354,79 дол. США.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, кошти за поставлений Позивачем соєвий шрот не сплатив, це підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між Виробничо-наукового об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»та ВАТ Племптахорепродуктор «Ківецівський»за станом на 25.11.1998р., (а.с.16).

За умовами п.3.2 Договору підприємство (відповідач) зобов'язалось повернути вартість одержаного шроту з процентами на протязі 15 років, згідно з додатком до договору.

Додатком № 1 до Договору встановлений графік, а додатком № 3 - уточнений графік платежів по погашенню кредиту та відсотків по ньому (а.с. 9,11).

Заборгованість по платежах за період з 2006р. по 2008р. згідно обґрунтованого розрахунку позивача станом на 29.10.2009р. складає 24005,49 дол. США, в тому числі 3294,63 дол. США заборгованості по відсотках, 20591,43 дол. США заборгованості за соєвий шрот, 119,43 дол. США заборгованість платежів Укрексімбанку(а.с.49).

Відповідно до п. 3.1. Договору перерахування здійснюється в національній валюті по курсу на момент оплати.

Згідно статті 36 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його, а значить перерахунок повинен здійснюватись по курсу НБУ.

Станом на дату подання позову (29.10.2009р.) курс НБУ становив 7,97 грн.

Отже, заборгованість відповідача в період з 2006р. по 2008р. складає 191323,76грн. (24005,49 дол. США х 7,97грн.).

Згідно вимог ст.258 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі подвійної облікової ставки за період з 01.11.2008р. по 01.05.2009р. в розмірі 7368,82грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи договором.

Таким чином суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача 326695грн. 08коп., з них: 191323, 76 грн. заборгованості за прострочені платежі, термін сплати яких настав в 2006-2008р.р., 7368,82 грн. пені за період з 01.11.2008р. по 01.05.2009р., 11448, 99 грн. –3% річних за період з 01.11.2006р. по 20.10.2009р., 116 553,51грн. заборгованості по платежах, термін сплати яких мав настати в 2009-2010р.р.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, документально не підтверджені.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Залишити рішення Господарського суду Волинської області від 22.03.2010р. у справі № 07/56-91 без змін, а апеляційну скаргу ВАТ Племптахорепродуктор «Ківерцівський»без задоволення.

2.          Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                     Процик Т.С.

Суддя                     Дубник О.П.

Суддя                     Скрипчук О.С.