Постанова № 10477784, 05.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.10                                                                                           Справа № 18/316

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції (далі ДПІ) в Сарненському районі (правонаступник Сарненська МДПІ) від 24.02.07р. №2460/10-21

на постанову господарського суду Рівненській області від 24.01.2007р.

у справі №18/316

за позовом           ТзОВ «Вирівський кар’єр», с.Гранітне

до відповідача Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (далі МДПІ), м.Сарни

про          визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001472340/0 від 29.08.05р.

за участю представників

          від позивача –не з’явився (належно повідомлений);

          від відповідача –не з’явився (належно повідомлений).

Розпорядженням голови суду, яке знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суду. Новим складом суду розпочато розгляд справи спочатку і завершено її розгляд прийняттям постанови.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.05.07р. провадження у цій справі зупинено до вирішення справи №12/39 в касаційному порядку, а ухвалою суду від 14.12.09р. провадження у справі поновлено.

          Заяв про відвід суддів не поступало.

Постановою господарського суду Рівненської області від 24.01.2007р. у справі №18/316 (суддя Гудак А.В.) задоволено позов ВАТ “Вирівський кар’єр” до Сарненської МДПІ і визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001472340/0 від 29.08.05р.

Постанова суду мотивована ст.1, ч.2 ст.2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", ст.34 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993р. №3353-ХП, Положенням про Державну митну службу України, затвердженим указом Президента України від 08.02.97р. №126/97, із змінами, внесеними указом Президента України від 23.03.98р. №8, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.06р. у справі №12/39, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність тверджень податкового органу про несплату ВАТ "Вирівський кар'єр" податку з власників транспортних засобів з автомобілів "БелАЗ 75485, 7523, 7522, 75405", що належать позивачу, та неправомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки вказані автомобілі "БелАЗ" є технологічними транспортними засобами –кар’єрними самоскидами, що використовуються на заводах для перевезення вантажів на короткі відстані, не придатні для використання на дорогах загального користування, що відносяться до коду 8709 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі ТН ЗЕД), тому не належать до транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування згідно вищенаведених приписів законодавства.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ДПІ У Сарненському районі (правонаступником якої є Сарненська МДПІ) оскаржила рішення суду, наполягаючи на тому, що транспортні засоби "БелАЗ" 75485, 7523. 7522, 75405", які належать позивачу, відносяться до коду 8704 ТН ЗЕД і є об'єктом оподаткування згідно ст.2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а висновки експертизи, на які є посилання в оскаржуваному рішенні суду, безпідставно взяті місцевим господарським судом до уваги, так як зроблені експертами, які, на думку апелянта, не мають спеціальних знань щодо віднесення товарів до тої чи іншої товарної позиції ТН ЗЕД, яку покладено в основу товарної номенклатури Митного тарифу України (таке визначення кодів ТН ЗЕД може бути зроблено лише митною лабораторією).

Враховуючи наведенні доводи, апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними, адже, ставлячи під сумнів висновки судових експертиз, податковий орган не вказує яку саме кваліфікацію (в межах існуючого в Україні переліку) повинні в такому випадку мати експерти; посилання ж податкового органу на класифікацію транспортних засобів, яка проведена у відповідності з нормативним документом, що втратив чинність, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

актом перевірки Сарненської МДДПІ від 25.08.05р. №59/23/00290239 «Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Вирівський кар'єр" за період: 01.04.04р. по 31.03.05р.»зафіксовано порушення позивачем ст.2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а саме: не включено до об'єкта оподаткування автомобілі вантажні марки "БелАЗ" згідно даних бухгалтерського обліку рах.10 в кількості 5 шт., які зареєстровані 05.11.02 в Рівненському експертно-технічному центрі Держнаглядохоронпраці України в кількості 4шт., в результаті чого позивачем занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за П-ІУ кв. 2004 року в сумі 13380 грн., І кв. 2005 року на суму 4460 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Сарненською МДШ 29.08.05р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472340/0, яке є предметом даного спору і яким згідно з п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181-Ш), ст.2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 12.11.91р. №1963/ХІІ, із змінами та доповненнями (далі Закон №1963/ХН), позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з власників наземних транспортних засобів в сумі 26760 грн., в тому числі 17840 грн. основного платежу та 8920 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

          Так податковим органом встановлено, що ВАТ "Вирівський кар'єр" несплатило податок з власників транспортних засобів за 5 автомашин "БелАЗ", які відносяться до товарної позиції 87 04. як автомобілі вантажні, а тому вони є об'єктом оподаткування згідно ст.2 Закону №1963/ХІБ.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами і мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 Закону №1963/ХІІ є об'єктами оподаткування (ст.1 цього ж Закону).

У відповідності до ч.2 ст.2 Закону №1963/ХИ до транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування, зокрема, відносяться транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані - під кодом 8709. За гармонізованою системою опису та кодування товарів до таких транспортних засобів (код 8709) належать транспортувальники вантажні,

самохідні не обладнані підйомними та навантажувальними пристроями, що використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, тягачі, які використовуються на залізничних платформах.

Згідно до вимог ст.34 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993р. №3353-ХП, із змінами та доповненнями, державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілі, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Судом першої інстанції не взяті до взяті аргументи податкового органу про те, що автомобілі марки "БелАЗ" повинні кваліфікуватись під кодом 8704 Гармонізованої системи опису та кодування товарів (автомобілі вантажні) відповідно до листів Державної митної служби України від 13.05.04 № 37/1-292. та від 31.01.06 № 29/2-41/606, так як суд зробив висновок про те, що автомобілі "БелАЗ" є технологічними транспортними засобами -кар'єрними самоскидами, що використовуються на заводах для перевезення вантажів на короткі відстані, не придатні для використання на дорогах загального користування.

Такі висновки суду зроблені з посиланням на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.06р. у справі №12/39, якою встановлено, що автомобілі "БелАЗ" належать до технологічного транспорту, тобто використовуються виключно на підприємстві для виробничих потреб, оскільки за своїми технічними характеристиками, зокрема габаритами, вантажопідйомністю, власною (повною) вагою не можуть використовуватись на шляхах загального користування, та обліковуються позивачем як основні фонди; тому великотонажні автомобілі "БелАЗ" класифікуються під кодом 8709, а не 8704. як стверджує відповідач, Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а тому не є об'єктом оподаткування згідно ст.2 Закону №1963/ХП.

Однак, посилання місцевого суду на висновки вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції в порядку ст.72 КАС України є недопустимими, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 12.12.09р. у справі №12/39 постанову господарського суду Рівненської області від 02.11.05р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.06р. у цій справі скасовано, у позові відмовлено.

Зокрема у постанові суду касаційної інстанції зазначено, що Сарненська МДШ з урахуванням інформації, наведеної в листі Державної митної служби України, та технічних характеристик спірних транспортних засобів, обгрунтовано дійшла висновку, що зазначені автомобілі "БелАЗ" належать до товарної позиції 8704 - "Автомобілі вантажні", оскільки є автомобілями-самоскидами і призначені для перевезення сипучих вантажів та гірничих порід по природнім або штучним шляхам з твердим покриттям.

Для визначення об'єкта оподаткування податком з власників транспортних засобів згідно зі статтею 2 Закону №1963/ХІІ. до внесення в неї змін Законом від 25.03.2005р. №2505-ІУ, який набрав чинності 31.03.2005р., використовувалася Гармонізована система опису та кодування товарів, а після цієї дати - Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1999р. №41 (втратила чинність з 01.01.2004 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1863) було затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який передбачав розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування останньої.

Статтею 312 Митного кодексу України також передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи розробляє пояснення та рекомендації з тією самою метою.

З огляду на вищевикладене. суд першої інстанції при вирішенні даного спору по суті безпідставно не взяв до уваги відомості, викладенні у листі Державної митної служби України від 11.04.2000р. №11/3-3273, на який посилається і відповідач, а саме: що до

товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" включаються, зокрема, самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом або з днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи або інших матеріалів. Ці автомашини, що можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть пересуватися по м'якому ґрунту. До цієї товарної позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди; останні іноді відрізняються наявністю сидіння на два положення, двома сидіннями, спрямованими в протилежні боки, або двома кермами керування, для того щоб цими транспортними засобами можна було управляти водію, що дивиться у напрямку до кузова під час розвантаження.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати.

На підставі наведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.95, 96, 98, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 КАС України -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити, постанову господарського суду Рівненської області від 24.01.07р. у цій справі скасувати і прийняти нову постанову. В позові ТзОВ "Вирівський кар'єр" до Сарненської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001472340/0 від 29.08.05р. відмовити.

2.          Судові витрати покласти на ТзОВ "Вирівський кар'єр".

3.          Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя          О.П. Дубник

суддя          О.С.Скрипчук

суддя          Т.С.Процик

Постанова підписана 20.05.2010 р.