Рішення № 11112482, 27.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 рокуСправа №05/1492

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді

Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: Свириденка В.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси

до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси (далі за текстом позивач) заявлено позов до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (далі за текстом відповідач) про виселення останнього з чотирьохкімнатного нежитлового приміщення будівлі інв. №154 за обліком позивача, яке знаходиться у військовому містечку № 1 у АДРЕСА_1.

Ухвалою від 29.07.2010 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.08.2010.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення виклав у відзиві на позов, які підтримав у судовому засіданні.

У зв"язку з необхідністю витребування у позивача додаткових доказів щодо обгрунтувань поданого ним позову, у справі оголошувалась перерва до 17.08.2008.

12.08.2010 до господарського суду надійшла заява про відвід головуючого у справі судді Швидкого В.А.

17.08.2008 відповідач в судове засідання не з"явився. Причина нез"явлення суду не повідомлена. В зв"язку з нез"явленням відповідача в судове засідання 17.08.2010, заява про відвід головуючого у справі не розглядалась. Справа відкладена на 27.08.2010.

27.08.2010 відповідач в судове засідання не з"явився. Причина нез"явлення суду не повідомлена.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, відповідно до п.3.6 Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тому суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою від 27.08.2010 відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про відвід головуючого у справі. В цей же день судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.06.2001 у справі №11/2171 задоволено позов прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини № А-1802 до відповідача про визнання недійсним договору оренди виробничого приміщення від 27.08.1998, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з підстав невідповідності його чинному законодавству, а саме: вимогам ст.153 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" Порядок надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду.

Рішенням цього ж суду від 03.09.2001 у справі №11/3360 відповідача виселено із вищевказаного виробничого приміщення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2002 рішення господарського суду в частині виселення відповідача із спірного приміщення залишено без змін та зобов"язано відповідача звільнити орендоване приміщення у тридцятиденний термін з дня оголошення постанови.

Зазначене рішення військовою частиною А-1802 не виконано, відповідач продовжував користуватись спірним приміщенням.

14.10.2008 відповідач звернувся з позовом до позивача про визнання права власності на спірне приміщення. Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 у справі № 07/5091 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду України від 16.12.2009 рішення господарського суду залишено без змін.

21.07.2010 позивач звернувся до господарського суду з заявою про виселення відповідача із спірного приміщення з підстав незаконного його використання відповідачем.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення виклав у відзиві на позов, а саме: з даного спору є рішення Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2002, яким вирішено даний спір, що зобов"язує суд припинити провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України - є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав; позивачем не надано доказів щодо перебування в нього на обліку спірного приміщення; позивачем пропущено без повноважних причин строки звернення до суду, визначені ст. 257 ЦК України.

Відповідач свої заперечення підтримав у судовому засіданні, яке відбулося 10.08.2010.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Позивач, посилаючись на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2002 у справі №11/3360, стверджує, що з даного спору є судове рішення, що є підставою для припинення провадження у справі.

Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача, оскільки аналогічний спір розглядався між військовою частиною А-1802 та відповідачем.

У даній справі позивачем є інша особа - квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси. За таких обставин, вимоги п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України на дані правовідносини позивача та відповідача не поширюються.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Спірне приміщення (як військове майно) є державним майном і належить державі Україна, а отже, відчуження такого майна здійснюється в порядку, визначеному ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Зброєних Силах України", підзаконними нормативними актами Міністерства оборони України чи за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2002 залишено без змін рішення господарського суду Черкаської області від 03.09.2001, яким відповідача виселено із спірного приміщення.

Позивач не є правонаступником військової частини А-1802, тому не мав правових підстав на виконання вищевказаного рішення суду.

Позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позовної заяви до суду. Право на позов у матеріальному сенсі - це можливість отримати захист порушеного права у судовому порядку, тобто право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного права. Ця можливість є суб"єктивним правом, що виникає за наявності певних юридичних фактів. Вона може бути припинена скасувальним юридичним фактом - закінченням строку позовної давності.

Актом приймання-передачі основних засобів військових містечок №№ 1, 19, 21 Смілянського гарнізону, затвердженого начальником Черкаської КЕЧ 12.01.2005, майно військового містечка № 1, в тому числі і спірне приміщення, передано в управління позивача.

Позивач, як зазначено вище, не є правонаступником військової частини А-1802. Тому, у позивача відсутні будь-які зобов"язання щодо виконання судового рішення від 03.09.2001 у справі № 11/3360. За таких обставин, позивач вправі звернутись до господарського суду з позовом до відповідача про його виселення у строк, для нього прийнятний.

За таких обставин, відсутні підстави стверджувати, що позивачем пропущено строк звернення до господарського суду з даним позовом.

14.10.2008 відповідач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до позивача про визнання права власності на спірне приміщення. Рішенням від 19.01.2009 у позові відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009 рішення суду залишено без змін.

Виходячи з вищенаведеного, у відповідача відсутні будь-які правові підстави на користування спірним приміщенням, що є підставою для його виселення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виселити суб"єкт підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з чотирьохкімнатного приміщення будівлі інв. №154 за обліком позивача, яке знаходиться у військовому містечку №1 у АДРЕСА_1.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси, вул. Ільїна, 220, м. Черкаси, код 07609715, 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В.А.Швидкий

Повне рішення складено 07.09.2010