ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2010 р. Справа № 60/202-10
вх. № 7184/4-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судовогозасідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Руденко М.М., наказ №1014к від 02.08.2010р.
позивача - не з`явився
відповідача - Недбайло Б.А. - директор, паспорт МК 882042
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, с. Васищеве
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", с. Васищеве
про стягнення 5025,85 грн.
ВСТАНОВИВ:
Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області (позивач) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" заборгованості з орендної плати в сумі 4867,13 грн. та пені в сумі 158,72 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що перевіркою встановлено про порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №10 від 01.01.2009р. в частині належної сплати орендної плати, з урахуванням чого станом на 20 липня 2010 року виникла заборгованість з орендної плати в сумі 4867,13 грн. та нараховано пеню в сумі 158,72 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 вересня 2010 року о 12:20 годині.
Прокурор 01 вересня 2010 року надав супровідним листом копію наказу №1014к від 02.08.2010р., копію витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача та виписки з УДК Харківського району по Васищівській селищній раді на 16.07.2010р.
Суд надані документи долучає до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву по справі №60/202-10 (вх. 17541 від 27.08.2010 року), а саме зазначає, що заборгованість сплачена в повному обсязі. До відзиву відповідач надав копію статуту відповідача, копію свідоцтва про державну реєстрацію відповідача, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копію протоколу №2/1 від 02.11.2004р., платіжне доручення №64 від 18.08.2010р. на суму 2513,26 грн. та копію платіжного доручення №57 від 05.08.2010р. на суму 158,72 грн.
Суд наданий відповідачем відзив з додатками долучає до матеріалів справи.
Крім того, відповідач 01 вересня 2010 року надав супровідним листом платіжне доручення №66 від 31.08.2010р. на суму 2353,87 грн., яке судом долучається до матеріалів справи.
Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 01 січня 2009 року було укладено договір №10 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Васищівської селищної ради.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення одноповерхову будівлю котельні площею 205,3 кв.м., розміщене за адресою: 62495, Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Овочева, буд. 16, рік побудови - 1974 - 1980 рр., будівельний об`єм - 1065 куб.м. Згідно п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою - під приміщення виробничо - складського призначення.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі від 01 січня 2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі протоколу Конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди комунального майна Васищівської селищної ради від 22.12.2008р. та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади Васищівської селищної ради, затвердженої Васищівською селищної радою і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку оренди - січень 2009 року - 2200,00 грн.
Пунктом 3.6. Договору сторони встановили, що орендна плата перераховується до бюджету Васищівської селищної ради 100% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, заборгованість з орендної плати станом на 20 липня 2007 року склала 4867,13 грн.
Судом встановлено, що відповідачем після подачі прокурором позову до суду (06 серпня 2010 року - дата подання позову до господарського суду) було повністю сплачено заборгованість з орендної плати, а саме платіжним дорученням №64 від 18 серпня 2010 року на суму 2513,26 грн. з призначенням платежу "оплата за оренду приміщення за березень 2010р. згідно рахунку №58 від 08.04.2010р." та №66 від 31.08.2010р. на суму 2353,87 грн. з призначенням платежу "оплата заборгованості за оренду приміщення згідно договору №10 від 01.01.2009р."
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду справи в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4867,13 грн. орендної плати відсутній предмет спору, отже наявні правові підстави для припинення провадження у справі за п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо стягнення пені в сумі 158,72 грн. суд зазначає наступне.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 3.7. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором відповідачу правомірно було нараховано пеню в сумі 158,72 грн.
05 серпня 2010 року до подачі прокурором позову до суду відповідач сплатив згідно платіжного доручення №57 пеню в сумі 158,72 грн. (призначення платежу - "пеня згідно рахунку №119 від 01.07.2010р.), отже станом на момент подачі позову до суду у відповідача була відсутня заборгованість по пені в сумі 158,72 грн., з урахуванням чого позовні вимоги прокурора та позивача в частині стягнення пені в сумі 158,72 грн. не підлягають задоволенню, оскільки заявлені безпідставно.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи основну суму заборгованості з орендної плати відповідач сплатив після подачі прокурором позову до суду, отже відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 98,78 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 228,55 грн., оскільки з вини відповідача спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову частково в сумі 158,72 грн.
Врешті частині позову щодо стягнення 4867,13 грн. провадження у справі припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" (62495, Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Овочева, буд. 8, ідентифікаційний код 30062422) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 98,78 грн. держмита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" (62495, Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Овочева, буд. 8, ідентифікаційний код 30062422) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 228,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Чистякова І.О.
Повний текст рішення по справі №60/202-10 підписано 06 вересня 2010 року.
Судове рішення № 11112355, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 60/202-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: